Постанова

від 07.12.2015 по справі 815/4331/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4331/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Гацанюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару № 500060001/2015/610075/2 від 02.07.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00178 від 02.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.02.2015 року між МПП В«ГорізонтВ» (Покупець) та компанією «Teknik Panel Ltd.Sti» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 2/15, за умовами якого продавець зобов'язується продати обладнання для водопостачання, опалення, каналізації сантехніки і кондиціювання повітря, а також комплектуючі до даного обладнання на умовах EXW відповідно умов INCOTERMS 2000. Базис поставки вказується в інвойсах. На виконання умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту компанія «Teknik Panel Ltd.Sti» поставила позивачу товар, перелік якого відображено в інвойсі № 106931-106932 від 17.06.2015 року. Після прибуття товару позивачем подано до Одеської митниці ДФС декларацію № 500060001/2015/012205 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення імпортованого товару, митна вартість якого була визначена за основним методом, тобто за ціною договору (вартістю операції). Позивач зазначив, що на підтвердження вартості товару було надано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; морську накладну; CМR (міжнародну автомобільну накладну); коносамент; банківські платіжні документи; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару; рахунок-фактуру (інвойс); контракт № 2/15; декларацію про походження товару; митну декларацію країни відправника; акт фізичного огляду; висновок Державної екологічної інспекції. Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності, зокрема: відповідно до п.3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.02.2015 року № 2/15 передбачена 100% передплата згідно проформи інвойсу, але в пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня проформа-інвойс та загальна сума в наданих банківських платіжних документах від 02.06.2015 року № 37 та 03.06.2015 року № 39 відрізняється від вартості товару, вказаної у рахунку-фактурі (інвойсі) від 17.06.2015 року № 106931-106932. Крім того, в наданих платіжних документах відсутнє посилання на проформу-інвойс, відповідно до якої була здійснена оплата. На виконання ст.53 Митного Кодексу України позивачем додатково подано до митного органу калькуляцію та прас-лист, в якому відображено вартість товару по конкретним позиціям. Інших витребуваних документів не надавалось. Як вказує позивач, рішенням Одеської митниці ДФС № 500060001/2015/610075/2 від 02.07.2015 року митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом та визначено митну вартість товару на рівні 1,73 долара США за 1 кілограм. Коригування вартості товару стало підставою для видання картки-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00178 від 02.07.2015 року. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями та зазначає, що товар було випущено у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно митної вартості товарів, визначеною митним органом, у сумі 67503,20 грн. Крім того, позивач зазначає, що з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару за другорядним методом не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі наданих позивачем документів. Також, в оскаржуваному рішенні не вказано, якою саме ціновою інформацією та за який період керувалася Одеська митниця ДФС при визначенні митної вартості товару. На думку позивача, ним було надано усі необхідні документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 МК України. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення та картка відмови прийняті відповідачем з порушенням вимог ст.ст. 57-60 МК України.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з наведених вище підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти адміністративного позову (а.с.56-62).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 приватним підприємством В«ГорізонтВ» та компанією Teknik Panel Ltd.Sti» укладено контракт № 2/15 від 20.02.2015 року на придбання товару. Найменування та кількість товару, ціна, умови постачання, вартість партії поставки, строк поставки, інші умови обумовлено сторонами в специфікаціях до зазначеного контракту.

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу МПП В«ГорізонтВ» надійшов товар, перелік якого відображено в інвойсі № 106931-106932 від 17.06.2015 року.

З метою декларування товару 01.07.2015 року МПП В«ГорізонтВ» подало Одеській митниці ДФС митну декларацію МД № 500060001/2015/012135 із визначенням митної вартості товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 1,3858 дол.США/кг.

Також декларантом подано документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 500/2012/0000420; морську накладну; CМR (міжнародну автомобільну накладну); коносамент; банківські платіжні документи від 02.06.2015 року № 37 та від 03.06.2015 року № 39; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару; рахунок-фактуру (інвойс) від 17.06.2015 року № 106931-106932; контракт № 2/15 від 20.02.2015 року; декларацію про походження товару; митну декларацію країни відправника від 18.06.2015 року № 15410300ЕХ035660; акт фізичного огляду; висновок Державної екологічної інспекції №31148.

За результатом перевірки поданих декларантом документів відповідачем встановлено, що у цих документах містяться розбіжності, а саме: 1) пунктом 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.02.2015 року № 2/5 передбачена 100% передплата згідно проформи-інвойсу, але у поданих до митного оформлення разом з митною декларацією (МД) № 500060001/2015/012135 від 01.07.2015 року відсутня проформа-інвойс; 2) у поданих до митного оформлення банківських платіжних документах від 02.06.2015 року № 37 та 03.06.2015 року № 39 містяться посилання на документи (cargo customs declaration), які відсутні в пакеті документів та не міститься посилання на проформу-інвойс, відповідно до якої була здійснена передплата згідно п.3.1 контракту від 20.02.2015 року № 2/15.

На виконання ч.3 ст.53 МК України, Одеська митниця ДФС повідомила позивача про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації; якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість сировини.

02.07.2015 року декларантом надано до Одеської митниці ДФС калькуляцію та прайс-лист від 01.06.2015 року. Інших витребуваних у МПП «Горізонт» документів надано не було, про що було здійснено запис на зворотному боці декларації митної вартості (ДМВ) № 500060001/2015/012135 від 01.07.2015 року.

За результатом проведених консультацій шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом, відповідачем було обрано резервний метод визначення митної вартості, про що свідчить відповідний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів від 02.07.2015 року № 500060001/2015/610075/2.

Вказане рішення мотивоване тим, що в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідач не мав можливості застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, відповідно до статей 59,60 МК України. Також відповідач не міг затосувати методи обчислення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості, згідно ст.ст. 52, 53 МК України, через відсутність у митного органу інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів "радіатори панельні", є більшим: по товару №1 - МД від 26.04.2015 №408040001/2015/005009 становить 1,7546 дол. США за кг нетто.

02.07.2015 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610075/2, у зв'язку з чим відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00178.

В подальшому товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі за текстом - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що подані позивачем документи містили розбіжності: відсутність у поданих до митного оформлення разом з митною декларацією (МД) № 500060001/2015/012135 від 01.07.2015 року проформи-інвойсу, на підставі якої згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 20.02.2015 року № 2/5 мала здійснюватися 100-відсоткова передплата за товар; відсутність у банківських платіжних документах від 02.06.2015 року № 37 та від 03.06.2015 року № 39, які були надані позивачем до митного оформлення, посилання на проформу-інвойсу, відповідно до якої мала здійснюватися передплата, та посилання на документ (cargo customs declaration), який відсутній в пакеті документів; загальна сума в банківських платіжних документах від 02.06.2015 року № 37 та від 03.06.2015 року № 39 (35035,10 дол.США) відрізняється від вартості товару, зазначеної в інвойсі від 17.06.2015 року № 106931-106932 (37012,91 дол.США). (а.с.79, 86, 87).

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що вказані розбіжності викликали обгрунтовані сумніви у відповідача щодо достовірності поданих декларантом відомостей стосовно митної вартості товару за ціною договору. Наявність цих розбіжностей, а також наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах ЄАІС митного органу інформації про іншу (більшу) митну вартість ідентичних товарів за митною декларацією від 26.04.2015 року №408040001/2015/005009, за якою митне оформлення схожих товарів вже здійснювалось, на думку суду, є достатньою підставою для запитування у декларанта додаткових документів.

Також суд бере до уваги доводи відповідача, що позивач наданням додаткових документів не усунув вищевказані розбіжності щодо достовірності заявленої позивачем митної вартості у декларації № 500060001/2015/012135 від 01.07.2015 року.

При цьому, суд бере до уваги ту обставину, що під час судового розгляду справи позивач надав до суду інші платіжні документи № 12 від 11.03.2015 року та № 16 від 13.03.2015 року на загальну суму 39000 дол.США, в яких наявне посилання на проформу-інвойс 2015/02 від 05.03.2015 року, а також надав цю проформу-інвойс, в якій загальна вартість товару визначена 37012 дол.США. (а.с.140-142).

Наданням цих документів позивач фактично підтвердив наявність розбіжностей, виявлених відповідачем під час декларування товару позивачем, а також підтвердив обгрунтованість сумнівів відповідача щодо заявленої митної вартості на основним методом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч.4 ст.57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. (ч.5 ст.57 МК України).

Як встановлено ч.6 ст.57 МК України, при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно ч.8 ст.57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому у п.4 ч.3 ст.64 Митного кодексу України, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару за основним методом та обгрунтовано застосував у рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610075/2 від 02.07.2015 року резервний метод, з мотивованим викладенням у рішенні причин неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610075/2 від 02.07.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00178 від 02.07.2015 року митницею прийнято правомірно та у відповідності до чинного законодавства, а тому у задоволенні адміністративного позову МПП В«ГорізонтВ» належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610075/2 від 02.07.2015 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00178 від 02.07.2015 року - відмовити.

Стягнути судові витрати у сумі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок) з Малого приватного підприємства В«ГорізонтВ» (код ЄДРПОУ 25045431) до Державного бюджету.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови суду виготовлено 07.12.2015 року.

Суддя: В.В.Андрухів

у позові відмовлено.

07 грудня 2015 року.