Ухвала

від 01.12.2015 по справі 813/1993/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 р. Справа № 876/5779/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

за участю секретаря Корнієнко О. А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Медико» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 813/1993/15 за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного Управління Державної фіскальної служби України у Львівської області до Приватного підприємства «Медико» про стягнення в сумі 49349,93 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства В«МедикоВ» про стягнення податкової заборгованості в сумі 49349,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом в сумі 49349,93 грн з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, що складається із основного платежу та пені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з рахунків приватного підприємства В«МедикоВ» на користь Державного бюджету України 49349,93 грн заборгованості.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідач податкову вимогу не отримував, що є обов'язковою умовою для звернення з позовом про стягнення коштів.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що приватне підприємство В«МедикоВ» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток, що складається із основного платежу та пені.

Відповідно до наявних в матеріалах справи карток особових рахунків та довідки про заборгованість, заборгованість відповідача станом на 14 квітня 2015 року складає 49349,93 грн.

Заборгованість приватного підприємства В«МедикоВ» з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації за лютий 2015 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 43110,00 грн та пені в сумі 680,37 грн, а заборгованість з податку на прибуток в сумі 5559 грн виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації за 2013 рік. Вказана сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена.

В зв'язку з несплатою відповідачем зобов'язання зі сплати податків, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, на підставі статті 59 Податкового кодексу України, направила платнику податків податкову вимогу від 21 січня 2015 року №25-25 на суму 52261,12 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.3, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до пункту 56.11, статті 56 не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 41.1 та пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано усіх, передбачених законом, вимог для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, сума боргу є узгодженою, а відповідачем отримано податкову вимогу від 21 січня 2015 року №25-25 на суму 52261,12 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що твердження апелянта про неотримання ним податкової вимоги від 21 січня 2015 року №25-25 на суму 52261,12 грн є беззмістовним та суперечить наявним матеріалам справи.

Так, в матеріалах справи наявна копія зворотного поштового відправлення, відповідно до якої податкову вимогу відповідачем отримано 14 лютого 2015 року.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Медико» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 813/1993/15 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

ОСОБА_2

Повний текст ухвали складено 4 грудня 2015 року