Рішення

від 08.12.2015 по справі 904/9417/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.15р. Справа № 904/9417/15

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Житло-експлуатаційне підприємство № 10" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 55 467,15 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 2007 від 04.11.2014р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Житло-експлуатаційне підприємство № 10" про стягнення 55 467,15 грн., з яких: 40 452,46 грн. - основний борг, 10 075,85 грн. - пеня, 619,34 грн. - 3% річних, 4 319,50 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 060241 від 01.10.2013р., в частині оплати за спожиту теплову енергію.

Ухвалою суду від 28.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.11.2015р.

У судове засідання 16.11.2015р. представник відповідача не з'явився, до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

16.11.2015р. розгляд справи відкладено на 07.12.2015р.

У судове засідання з'явився представник позивача.

У судове засідання 07.12.2015р. представник відповідача не з'явився, до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, відзиву на позов до суду не надав, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Житло-експлуатаційне підприємство № 10" (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 060241 (далі - договір).

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб); гаряче водопостачання - протягом 350 діб; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1 договору).

Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни передбачені договором (п. 3.2.2 договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п. 4.2.1 договору).

Облік споживання теплової енергії здійснюється по приладам обліку, встановлених на вводах згідно дислокації розрахунковим способом (п. 5.2 договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 17.02.2011р. № 242 (п. 6.1 договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України (п. 7.1 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць , по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (п. 7.2 договору).

Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду за який він сплачує (п. 7.3 договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяці слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016 року (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію у період з жовтня 2014 ро ку по квітень 2015 року на загальну суму 40 452,46 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, а саме:

- акт прийому-передачі виконаних робіт за жовтень 2014р. на суму 1 072,70 грн. з ПДВ (а.с. 42-43);

- акт прийому-передачі виконаних робіт за листопад 2014р. на суму 4 688,74 грн. з ПДВ (а.с. 44);

- акт прийому-передачі виконаних робіт за грудень 2014р. на суму 8 129,64 грн. з ПДВ (а.с. 45-46);

- акт прийому-передачі виконаних робіт за січень 2015р. на суму 8 379,17 грн. з ПДВ (а.с. 47);

- акт прийому-передачі виконаних робіт за лютий 2015р. на суму 7 660,54 грн. з ПДВ (а.с. 48-49);

- акт прийому-передачі виконаних робіт за березень 2015р. на суму 6 247,27 грн. з ПДВ (а.с. 50).

- акт прийому-передачі виконаних робіт за квітень 2015р. на суму 4 274,40 грн. (а.с. 51-52).

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки:

- №060241 від 31.10.2014р. за жовтень 2014р. на суму 1072,70 грн. з ПДВ (а.с. 25), який відповідач отримав разом з актом під розпис 14.11.2014р. (а.с.56);

- №060241 від 30.11.2014р. за листопад 2014р. на суму 4 688,74 грн. з ПДВ (а.с. 26), який відповідач отримав разом з актом під розпис 07.12.2014р. (а.с.57);

- №060241 від 31.12.2014р. за грудень 2014р. на суму 8 129,76 грн. з ПДВ (а.с. 30), який 27.04.2015р. направлено відповідачу разом з актом супровідним листом № 533/2-26 від 27.04.2015р., про що свідчить список згрупованих поштових відправлень листів № 175 та фіскальні чеки (27-29);

- №060241 від 31.01.2014р. за січень 2015р. на суму 8 379,17 грн. з ПДВ (а.с. 33), який 05.06.2015р. направлено відповідачу разом з актом супровідним листом № 391- и від 05.06.2015р., про що свідчить список згрупованих поштових відправлень листів № 17406 та фіскальний чек (31-32);

- №060241 від 28.02.2014р. за лютий 2015р. на суму 7 660,54 грн.з ПДВ (а.с. 37), який 27.04.2015р. направлено відповідачу разом з актом супровідним листом № 533/2-26 від 27.04.2015р., про що свідчить список згрупованих поштових відправлень листів № 175 та фіскальні чеки (27-29);

- №060241 від 31.03.2014р. за березень 2015р. на суму 6 247,27 грн. з ПДВ (а.с. 38), який відповідач отримав разом з актом під розпис 06.04.2015р. (а.с.58);

- №060241 від 30.04.2014р. за квітень 2015р. на суму 5 509,79 грн. з ПДВ (а.с. 41), який відповідач отримав разом з актом під розпис 12.05.2015р. (а.с.59).

Позивач зазначає, що у порушення умов договору відповідач за надані послуги теплопостачання не сплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 40 452,46 грн., що й стало причиною звернення до суду.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи доказів сплати основного боргу у розмірі 40 452,46 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 40 452,46 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 075,85 грн., а також станом на 26.10.2015р. 3% річних у розмірі 619,34 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 319,50 грн.

Пунктом 8.2.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Судом проведено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він зроблений не вірно. Згідно перерахунку, здійсненого судом розмір пені становить 9 929,15 грн.

При перевірці розрахунку розміру інфляційних втрат, суд встановив, що він також виконаний не вірно. Судом зроблено перерахунок, згідно якого розмір інфляційних втрат складає 3 735,12 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково позовні вимоги про стягнення з відповідача 54 736,07 грн., з яких: 40 452,46 грн. - основний борг, 9 929,15 грн. - пеня, 619,34 грн. - 3% річних, 3 735,12 грн. - інфляційні втрати.

Позовна заява надіслана позивачем до суду 27.10.2015р. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ). Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 року становить 1 218 грн. При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1827,00 грн. згідно з платіжним дорученням №104 від 30.07.2015р., замість 1218,00 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 609,00 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу , що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 16,08грн. (1,32 %), на відповідача - 1201,92 грн. (98,68%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житло-експлуатаційне підприємство № 10" Дніпропетровської міської ради (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд. 19, під. 4, ідентифікаційний код 32616688) на користь Міського комунального підприємства В«Дніпропетровські міські теплові мережіВ» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, ідентифікаційний код 32082770) 54 736,07 грн ., з яких: 40 452,46 грн. - основний борг, 9 929,15 грн. - пеня, 619,34 грн. - 3% річних, 3 735,12 грн. - інфляційні втрати, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житло-експлуатаційне підприємство № 10" Дніпропетровської міської ради (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд. 19, під. 4, ідентифікаційний код 32616688) на користь Міського комунального підприємства В«Дніпропетровські міські теплові мережіВ» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, ідентифікаційний код 32082770) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1201,92грн. , про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2015

Суддя ОСОБА_2