Рішення

від 07.12.2015 по справі 904/8890/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.15 Справа № 904/8890/15 За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "ГАРАНТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представгик за дов. № 9/6-223 від 03.12.15

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант" про стягнення 15000 грн. основної заборгованості, 2058, 89 грн. пені та 109, 71 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оперативного реагування на інформаційні повідомлення щодо вчинень правопорушень на об'єкті № 593/201-2015 від 13.03.2015 в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 10.11.2015.

У зв'язку із перебуванням судді Ярошенко В.І на лікарняному з 10.11.2015 слухання справи № 904/8890/15 призначене на 10.11.2015 о 10:15 год. не відбулося, про що було повідомлено сторін листом Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.15 розгляд справи призначено на 24.11.15 о 10:30 год.

Судове засідання призначене на 24.11.2015 о 10:30 год. не відбулося, у зв'язку з екстреною евакуацією працівників та відвідувачів суду (надходження інформації про замінування приміщення суду), а тому роботу суду було тимчасово зупинено до закінчення проведення перевірки о 12:15 год. 24.11.2015, про що було складено акт Господарського суду Дніпропетровської області, наявний в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 24.11.2015 розгляд справи було відкладено на 07.12.2015.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду документи не надав. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки поштовий конверт, який направлявся на юридичну адресу відповідача з ухвалою суду про порушення провадження у справі (арк. с. 34), повернувся з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд намагався повідомити відповідача про дату, місце та час проведення судових засідань телефонограмами від 16.11.2015 та від 04.12.2015. Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21428968 станом на 16.11.2015, а саме розділу "Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою" зазначено контактний номер телефону з юридичною особою: (056) 3733270. При здійсненні дзвінків на даний номер, автовідповідач повідомляє, що даний номер не є дійсним (арк. с. 39, 47).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2015 між Управлінням Державної служби охорони (УДСО) при ГУМВС України в Дніпропетровській області (далі - позивач. виконавець) ту Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір оперативного реагування на інформаційні повідомлення щодо вчинення правопорушень на об'єкті № 593/201-2015 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання з оперативного реагування на повідомлення уповноважених представників замовника про спрацювання сигналізації або правопорушення (або злочини), що скоюються на об'єктах замовника та, уразі наявності підстав, прийняття невідкладних заходів щодо забезпечення громадського порядку на об'єкті. Перелік об'єктів замовника та порядок взаємодії між сторонами визначаються сторонами у додатку № 1 та додатку № 2, що є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору оплата послуг реагування здійснюється щомісячно, на умовах передоплати, у наступному порядку: замовник зобов'язаний не пізніше 20 числа поточного місяця перерахувати на поточний рахунок виконавця грошові кошти у розмірі визначеному з розрахунку розміру абонентської плати з реагування на один об'єкт замовника, визначеної протоколом узгодження ціни (додаток № 3 до договору), та кількості об'єктів замовника, визначеної у дислокації-розрахунку.

Додатком № 3 до договору "Протокол узгодження договірної ціни до договору № 593/201-2015 від 13.03.2015" сторони погодили, що розрахунки між сторонами за надання вищезазначених послуг здійснюються з визначеної цим Протоколом ціни, та складає 7500 грн. за місяць (арк. с.14).

На виконання умов договору, позивач протягом червня-липня 2015 року надав відповідачу послуги охорони об'єктів замовника згідно переліку зазначеному у додатку № 1 до договору (арк. с. 13) за ціною, що визначено сторонами у додатку № 3 до договору, на загальну суму 15000 грн.

На момент розгляду даної справи, відповідач вартість наданих у черні-липня 2015 року послуг з охорони не сплатив, у зв'язку у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 15000 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг з охорони та не надано доказів їх оплати на суму 15000 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 15000 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2058, 89 грн. за період з 21.06.2015 по 02.10.2015.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.3 договору за кожний день прострочення платежу за послуги охорони замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 2058, 89 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 109, 71 грн. за період з 21.06.2015 по 02.10.2015.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 109, 71 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна спілка "Гарант" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 10, к. 416-б; ідентифікаційний код 36162477) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Дніпропетровській області (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 4; ідентифікаційний код 08596854) основний борг у розмірі 15000 грн., 2058, 89 грн. пені, 109, 71 грн. трьох відсотків річних та 1218 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.12.2015

Суддя ОСОБА_2