Рішення

від 09.12.2015 по справі 904/9178/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.15р. Справа № 904/9178/15 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ПОЛЛО", м.Кривий Ріг

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Найдьонова Я.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 742-О від 25.02.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 20.10.15р. порушено провадження у справі № 904/9178/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач, Банк) до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ПОЛЛО" (далі - відповідач, Клієнт) про зобов`язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати вимоги позивача з заборгованості за договорами:

- № б/н від 29.07.11р., яка станом на 03.04.15р. становить 161 138,72 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 72 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 47 022,00 грн., заборгованість з комісії - 10 368,00 грн., пеня - 31 748,72 грн.,

- № б/н від 17.06.13р., яка станом на 03.04.15р. становить 242 516,27 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 113 089,98 грн., заборгованість за відсотками - 90 232,16грн., пеня - 39 194,13 грн.,

- № KR00A+28382164 від 03.09.13р., яка станом на 06.04.15р. становить 192 192,75 грн. і складається з наступного: заборгованість з відшкодування вартості предмета лізингу - 131 862,93 грн., заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу - 29 543,41 грн., заборгованість з винагороди за проведення щомісячного моніторингу - 7 463,06 грн., пеня - 20 398,10 грн., витрати банку - 2 925,25 грн.

та включити ці вимоги до проміжного ліквідаційного балансу. Розгляд справи призначено на 09.12.15р.

07.12.15р. до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог.

09.12.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи додаткові докази в підтвердження заявлених позовних вимог.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.15р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою.

Господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.12.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. 29.07.11р. відповідач шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відбитком печатки (далі - Заява) виразило свою згоду, з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті банку та Тарифами банку, які разом із вказаною заявою в цілому складають Договір банківського обслуговування (далі- Договір № б/н від 29.07.11р.).

Заява про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відбитком печатки передбачає, що Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.uа, які разом з цією заявою-анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за вищезазначеним Договором № б/н від 29.07.11р. виконав у повному обсязі, шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача № 26001060744815 в розмірі 72 000,00 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів та випискою про рух коштів по рахунках відповідача.

20.01.15р. господарським судом Дніпропетровської області (суддя Золотарьова Я.С.) прийнято рішення по справі № 904/9209/14 за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ТОВ "А-ПОЛЛО" про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено та стягнуто заборгованість за вищевказаним Договором № б/н від 29.07.11р. станом на 22.08.14р. в сумі 107 388,89 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, факт укладання між позивачем та відповідачем вищевказаного Договору № б/н від 29.07.11р., факт надання відповідачу кредитних коштів та факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по Договору № б/н від 29.07.11р. не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищезазначене, позивач зазначає про те, що відповідач має заборгованість перед останнім за Договором № б/н від 29.07.11р., яка станом на 03.04.15р. становить 161 138,72 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 72 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 47 022,00 грн., заборгованість з комісії - 10 368,00 грн., пеня - 31 748,72 грн.

2. Крім того, позивач звертає увагу на те, що розділ 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту і за послугою "Гарантований платіж".

Пунктом 3.1.1.73 Умов передбачено, що позивач надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі - Послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів.

Посилаючись на п.п. 3.1.1.74, 3.1.1.75, 3.2.2.2. Умов позивач зазначає про те, що 09.10.13р. та 10.10.13р. відповідач скористався кредитними коштами, наданими за послугою "Гарантований платіж" на підставі заявок на гарантований платіж.

Проведення зазначених платежів позивачем підтверджується, виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.

Позивач стверджує, що відповідач скористався кредитними коштами на загальну суму 126812,00 грн., однак, здійснив лише часткове погашення заборгованості в розмірі 13 722,02 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору № б/н від 17.06.13р. виникла заборгованість, яка станом на 03.04.15р. становить 242 516,27 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 113 089,98 грн., заборгованість за відсотками - 90 232,16грн., пеня - 39 194,13 грн.

3. 03.09.13р. відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу № КR00А+28382164, згідно якої відповідач дав свою згоду на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті Банку www.privatbank.uа, а також з тим, що ця заява разом з умовами правилами надання банківських послуг складає договір фінансового лізингу (далі - Договір фінансового лізингу).

Пунктом 2.9.4.2.1 Умов передбачено, що Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування Предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в п.1.1.1 Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Додатку 1 "Специфікація", а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат Лізингодавця, пов'язаних з виконанням Договору, на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, Лізингоодержувача переходить право власності на Предмет лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).

Згідно з п. 2.9.4.2.2. Умов строк користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу, зазначений в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг і складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку 2 "Графік плати лізингових платежів" до Договору та починається з дати підписання ОСОБА_2 приймання-передачі Предмета лізингу, але, в будь-якому випадку, не може бути менше одного року.

Згідно додатку № 1 до Договору фінансового лізингу "Специфікація" та ОСОБА_2 приймання передачі 13.09.13р. позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, а саме: автомобіль марки Fiat, 2013 р.в., номер кузова (шасі) ZFA32300006607492, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 137 400 грн.

Посилаючись на п.п. 2.9.4.4.1., 2.9.4.6.2.2, 2.9.4.6.2.3, 2.9.4.6.2.5, 2.9.4.9.2, 2.9.4.9.16, 2.9.4.9.17 Умов позивач зазначає про те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Договору фінансового лізингу, станом на 06.04.15р., відповідач має заборгованість перед позивачем, яка становить 192 192,75 грн. і складається з наступного: заборгованість з відшкодування вартості предмета лізингу - 131 862,93 грн., заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу - 29 543,41 грн., заборгованість з винагороди за проведення щомісячного моніторингу - 7 463,06 грн., пеня - 20 398,10 грн., витрати банку - 2 925,25 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивачу стало відомо, що відповідач перебуває в стані припинення.

Посилаючись на ч. 6 ст. 105 ЦК України позивач зазначає про те, що 15.04.15р. останній направив голові ліквідаційної комісії ТОВ "А-ПОЛЛО" заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 15.04.15р., що підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком. Однак, відповідь на вказану заяву не надійшла.

10.08.15р. позивач повторно направив голові ліквідаційної комісії ТОВ "А-ПОЛЛО" заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 10.08.15р., у якій повторно просив розглянути кредиторські вимоги та повідомити про їх включення до проміжного ліквідаційного балансу.

Проте, 17.09.15р. вказана заява повернулася на адресу позивача з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Як вважає позивач, вказані обставини свідчать про протиправне ухилення ліквідаційної комісії ТОВ "А-ПОЛЛО" від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед позивачем та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 111, 112 ЦК України позивач просить суд зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати вимоги позивача з заборгованості за договорами:

- № б/н від 29.07.11р., яка станом на 03.04.15р. становить 161 138,72 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 72 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 47 022,00 грн., заборгованість з комісії - 10 368,00 грн., пеня - 31 748,72 грн.;

- № б/н від 17.06.13р., яка станом на 03.04.15р. становить 242 516,27 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 113 089,98 грн., заборгованість за відсотками - 90 232,16грн., пеня - 39 194,13 грн.;

- № KR00A+28382164 від 03.09.13р., яка станом на 06.04.15р. становить 192 192,75 грн. і складається з наступного: заборгованість з відшкодування вартості предмета лізингу - 131 862,93 грн., заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу - 29 543,41 грн., заборгованість з винагороди за проведення щомісячного моніторингу - 7 463,06 грн., пеня - 20 398,10 грн., витрати банку - 2 925,25 грн.

та включити ці вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільного права та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 Цивільного кодексу України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За притписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Господарський суд бере до уваги той факт, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з заборгованості за договорами:

- № б/н від 29.07.11р., яка станом на 03.04.15р. становить 161 138,72 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 72 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 47 022,00 грн., заборгованість з комісії - 10 368,00 грн., пеня - 31 748,72 грн.;

- № б/н від 17.06.13р., яка станом на 03.04.15р. становить 242 516,27 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 113 089,98 грн., заборгованість за відсотками - 90 232,16грн., пеня - 39 194,13 грн.;

- № KR00A+28382164 від 03.09.13р., яка станом на 06.04.15р. становить 192 192,75 грн. і складається з наступного: заборгованість з відшкодування вартості предмета лізингу - 131 862,93 грн., заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу - 29 543,41 грн., заборгованість з винагороди за проведення щомісячного моніторингу - 7 463,06 грн., пеня - 20 398,10 грн., витрати банку - 2 925,25 грн.

Але, суд не вбачає підстав задовольнити вимогу позивача, якою він просить зобов'язати відповідача визнати його вимоги, з огляду на наступне.

Способи захисту цивільних прав та інтересів, прав та законних інтересів суб'єктів господарювання передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно наведених правових норм суд може захистити права та законні інтереси іншими способами, що встановлені договором або передбачені законом.

В той же час наведені правові норми не передбачають, що порушене право чи законний інтерес можуть бути захищені шляхом зобов'язання господарським судом відповідача визнати грошові вимоги позивача до відповідача.

Отже, заявлена позивачем вимога щодо зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги позивача до відповідача не підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вже зазначалось, відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ПОЛЛО" (ЄДРПОУ 35747422) з 31.10.14р. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників. Строк, визначений засновниками (учасниками) відповідача або іншим органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи відповідача, для заявлення кредиторами своїх вимог становить - 12.01.15р.

Господарський суд вважає, що визначений засновниками юридичної особи відповідача строк для заявлення кредиторами своїх вимог не суперечить ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України.

З огляду на ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається ліквідаційною комісією, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Отже, відповідач протягом 30 днів мав розглянути вимоги позивача та надіслати йому повідомлення про визнання або відмову у визнанні його вимог.

Проте, відповідач, в порушення вищенаведених норм, ніяким чином на заяву позивача не відреагував, вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу не включив.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся з грошовими вимогами до відповідача після встановленого строку для заявлення кредиторами своїх вимог, які були залишені без відповіді, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що несвоєчасне заявлення позивачем (кредитором) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації відповідача (боржника) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Крім того, такі вимоги є зобов'язанням ліквідаційної маси та можуть бути заявлені до відповідача протягом усієї ліквідаційної процедури (Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 29.08.12р. по справі №38/343пн).

Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача перед позивачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача включити вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Господарський суд бере до уваги п. 4 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.13р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відповідно до якого, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 105, 110, 120, 207, 509, 525, 526, 599, 610, 611, 629, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 193, 217, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ПОЛЛО" (50042, м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, буд. 25, код ЄДРПОУ 35747422) в особі ліквідаційної комісії включити вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з заборгованості за договорами:

- № б/н від 29.07.11р., яка станом на 03.04.15р. становить 161 138,72 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 72 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 47 022,00 грн., заборгованість з комісії - 10 368,00 грн., пеня - 31 748,72 грн.;

- № б/н від 17.06.13р., яка станом на 03.04.15р. становить 242 516,27 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 113 089,98 грн., заборгованість за відсотками - 90 232,16грн., пеня - 39 194,13 грн.;

- № KR00A+28382164 від 03.09.13р., яка станом на 06.04.15р. становить 192 192,75 грн. і складається з наступного: заборгованість з відшкодування вартості предмета лізингу - 131 862,93 грн., заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу - 29 543,41 грн., заборгованість з винагороди за проведення щомісячного моніторингу - 7 463,06 грн., пеня - 20 398,10 грн., витрати банку - 2 925,25 грн.,

до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ПОЛЛО" (50042, м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, буд. 25, код ЄДРПОУ 35747422) .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ПОЛЛО" (50042, м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, буд. 25, код ЄДРПОУ 35747422) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 609,00 грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.12.15р.

Суддя ОСОБА_3