Рішення

від 08.12.2015 по справі 905/2600/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.2015                     Справа № 905/2600/15                               

          Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при секретарі судового засідання Гусакові О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Емвей Україна”, м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Торгівельно-офісний комплекс «Северний», м.Донецьк

про зобов'язання повернути авансовий платіж у розмірі 154 054,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю “Емвей Україна”, м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької обласьі із позовом до Приватного підприємства «Торгівельно-офісний комплекс «Северний», м.Донецьк про зобов'язання повернути авансовий платіж у розмірі 154 054,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди нерухомого майна №52-БЦ від 16.01.2014р.; платіжне доручення №155 від 05.02.2014 р.; копії акту звірки взаєморозрахунків від 30.06.2015 р.; актів про надання послуг: № 190 від 31.05.2014 р.; №195 від 31.07.2014 р.;№461 від 26.06.2014 р.; №470 від 26.06.2014 р; №379 від 31.05.2014 р.; №413 від 31.05.2014 р.; №423 від 30.06.2014 р.; №305 від 28.04.2014 р.; №340 від 30.04.2014 р.; №260 від 31.03.2014 р.; № 189 від 30.04.2014 р.; №225 від 31.03.2014 р.; №142 від 31.03.2014 р.; №95 від 28.02.2014 р.; копію акту приймання-передачі (поверненя) об'єкту оренди від 01.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.10.2015 р. було порушено провадження по справі № 905/2600/15.

29.10.2015 р. позивачем через канцелярію суду була надана довідка про стан заборгованості відповідача.

11.11.2015 р. позивачем через канцелярію суду була надана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, зменшення судового збору , що підлягає стягненню з відповідача та повернення надмірно сплаченого судового збору.

          Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

                                                            ВСТАНОВИВ:

16 січня 2014 року між Приватним підприємством «Торгівельно-офісний комплекс «Северний» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕМВЕЙ УКРАЇНА” (Орендар) укладений договір оренди №52-БЦ нерухомого майна.

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування приміщення загальною площею 561,4 кв.м., які розташовані за адресою: проспект Київський, будинок 1(один), м.Донецьк, Донецька область (надалі «Об'єкт оренди).

Пунктом 2.1 Договору, цільове призначення Об'єкта – розміщення офісу та об'єкту торгівлі.

Строк дії договору оренди з 16 січня 2014 року по 14 січня 2017 року, включаючи обидві ці дати (п. 2.3 договору).

За користування об'єктом оренди Орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату. Розмір плати визначається з розрахунку вартості 1 кв.м. і становить відповідно до п. 4.1.1 договору, за перші десять місяців оренди, в зв'язку з проведенням на об'єкті оренди підготовчих робіт, розмір орендної плати становитиме: - за 1 кв.м. площі об'єкта оренди 1,00 грн (одна гривня) в т.ч. ПДВ. Разом за 561,4 кв.м. – 561,40 грн., в т.ч. ПДВ 93,57 грн. на місяць.

Відповідно до умов п.6.1 договору, протягом двадцяти днів з дати набрання сили договором, Орендар зобов'язаний сплатити авансовий платіж у розмірі, що становить суму орендної плати та експлуатаційних витрат за два місяця, передбачені п. 4.1.2, 4.2 договору, а саме 154 054,00 грн. в т.ч ПДВ 25675,67 грн. Це є передоплатою за останні два фактичних місяця оренди.

Договір набирає сили з дати його підписання сторонами, скріплення печатками, та припиняється по закінченні строку оренди, а стосовно обов'язків, пов'язаних з розрахунками та передачею об'єкту оренди – після повного виконання (п. 12.1 договору).

Позивачем зобов'язання щодо сплати авансового платежу виконані у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №155 від 05 лютого 2014 року.

Проте, у зв'язку із проведенням на території Донецької області, зокрема в м.Донецьку антитерористичної операції починаючи з 01 серпня 2014 року позивач не мав змоги користуватись приміщенням згідного його цільового призначення.

З огляду на зазначене 01 серпня 2014 року між сторонами укладено Додаткову угоду №3 до договору оренди №52-Б, щодо тимчасового припинення оплати.

01 квітня 2015 року до укладеного договору між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови Договору не повернувши позивачу суму авансового платежу.

Таким чином розмір основної заборгованості відповідача складає 154 054,00 грн

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Укладений між сторонами правочин, за своєю правовою природою є Договором оренди нерухомого майна за №52-БЦ від 16 січня 2014 року.. Правовідносини між сторонами спірного договору регулюються приписами Глави 58 “Найм (оренда)” ЦК України.

Предметом даного спору є вимога позивача про повернення авансового платежу з підстав передбачених сторонами в умовах Договору оренди нерухомого майна №52-БЦ від 16 січня 2014 року та приписах ЦК України та ГК України.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 4.1 Договору оренди №52-БЦ від 16 січня 2014р., у відповідності до якого відповідач за оренду вносить плату.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов п.6.1 договору, протягом двадцяти днів з дати набрання сили договором, Орендар зобов'язаний сплатити авансовий платіж у розмірі, що становить суму орендної плати та експлуатаційних витрат за два місяця, а саме 154 054,00 грн. в т.ч ПДВ 25675,67 грн. Що являє передоплату за останні два фактичних місяця оренди.

Позивачем зобов'язання щодо сплати авансового платежу виконані у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №155 від 05 лютого 2014 року

Відповідно до п. 6.7 Договору відповідно до якого «у випадку залишення суми авансового платежу після повернення Об'єкту оренди Орендодавцю та погашення всіх заборгованостей Орендаря відповідно до умов Договору, залишок такої суми повертається Орендарю протягом десяти календарних днів». Таким чином, відповідач повинен повернути авансовий платіж позивачу не пізніше 11 квітня 2015 року.

01 квітня 2015 року до укладеного договору між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди, тобто позивач із відповідачем достроково припинили орендні правовідносини, але авансовий платіж, який сплачено позивачем за останні місяці оренди не повернуто, але дія договору сторонами достроково припинено.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення авансового внеску за договором оренди нерухомого майна № 52-БЦ від 16.01.2014 р. такими, що підлягають задоволенню.

11.11.2015 р. позивачем була подана заява про зменшення розміру судового збору , що підлягає стягненню з відповідача та перерахунок надмірно сплаченого судового збору. Як зазначив позивач при сплаті судового збору позивач сплатив на користь державного бюджету суму у розмірі 4040,00 грн., так як подав об'єднану позовну вимогу до двох відповідачів одразу ПП «Торгівельно-офісний комплекс «Северний» та ТОВ «Торгівельно-житловий комплекс «Київський». В результаті відмови в прийнятті об'єднаної позовної заяви Позивач розділив позовні вимоги до відповідачів. Таким чином, в результаті розрахунків розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача необхідно здійснити коригування в сторону зменшення. Розмір судових витрат, що підлягають поверненню відповідачем повинен складати 2310,81 грн. У свою чергу розмір судових витрат, який підлягає відшкодуванню позивачу від ТОВ «Торгівельно-житлового комплексу «Київський» складає 1218,00 грн. (справа №905/2599/15). Таким чином, позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 511.19 грн.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Суд задовольняє клопотання позивача від 11.11.2015 р. про зменшення розміру судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача з 4040,00 грн. до 2310,81 грн. та повернення судового збору у розмірі 511,19 грн. позивачу.

Згідно з п.1 ч.1. ст.7 Закону України „Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається судом в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, нії встановлено законом).

На підставі вимог передбачених п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»; ст.ст.11-16, 509, 626, 629, 632, 759, 762, ЦК України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193, 285 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Емвей Україна”, м.Київ, до Приватного підприємства «Торгівельно-офісний комплекс «Северний», , м.Донецьк про зобов'язання повернути авансовий платіж у розмірі 154 054,00 грн, задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельно-офісний комплекс «Северний», , м.Донецьк (83054, м.Донецьк, пр. Київський,1, код ЄДРПОУ 38311323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Емвей Україна”, м.Київ (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.87, код ЄДРПОУ 32375271) авансовий платіж у розмірі 154 054,00 грн. та судові витрати у розмірі 2310,81 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Емвей Україна”, м.Київ з державного бюджету судовий збір в сумі 511 грн. 19 коп., перерахований згідно платіжного доручення №3193 від 12.08.2015 р., у зв'язку з розділенням позовних вимог до відповідачів позивачем (додаток оригінал платіжного доручення №3193 від 12.08.2015 р.)

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 08.12.2015 р.

Повне рішення складено 10.12 2015 р.

Суддя М.Ю. Мальцев