Рішення

від 08.12.2015 по справі 908/5780/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/172/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015 Справа № 908/5780/15

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТРІК» (адреса - 69071 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 119/239)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя» (юридична адреса - 69037 м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, буд. 2)

про стягнення заборгованості

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2, директор, протокол №21 від 23.03.2015р.;

ОСОБА_3, довіреність б/н від 20.11.2015р.;

від відповідача : не з'явився.

Суть спору:

19 листопада 2015 року Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТРІК» (далі за текстом ФОП «Фірма «ТРІК») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя» (далі за текстом ТОВ «ПФК «Металург-Запоріжжя») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2015р. порушено провадження у справі №908/5780/15, судове засідання призначено на 02.12.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 08.12.2015р. розгляд справи закінчено, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України прийнято рішення, яке оголошено в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору на технічне обслуговування №01/15 від 24.12.2014р., Позивачем надано Відповідачеві послуги з технічного обслуговування систем кондиціонування, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, б. 2; вул. Лепська, б. 2-в. Всього надано послуг на суму 14 242,00 грн. Відповідач в порушення умов Договору отримані послуги оплатив частково на суму 2800,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 11 442,00 грн. Відповідачем порушено строк внесення оплати, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ТОВ «ПФК «Металург-Запоріжжя» на користь ТОВ «Фірма «ТРІК» 11 442,00 грн. основного боргу за отримані роботи, 1 246,39 грн. пені, 78,96 грн. 3% річних, 298,52 грн. інфляційних збитків, 1378,00 грн. судового збору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 07.12.2015р надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов визнає в повному обсязі, просить справу розглянути без участі представника Відповідача за наявними в матеріалах справи Документами.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників Позивача, суд встановив наступне .

22.12.2014р. між ТОВ «Фірма «ТРІК» - Виконавець та ТОВ «ПФК «Металург-Запоріжжя» - Замовник укладено Договір на технічне обслуговування №01/15 (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець виконує технічне обслуговування систем кондиціонування, надалі устаткування, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, б. 2; вул. Лепська, б. 2-в.

В пункті 3.2. Договору Сторони узгодили, що Замовник зобов'язується оплатити на розрахунковий рахунок Виконавця аванс у розмірі 20% від загальної суми, вказаної у Рахунку-фактурі протягом 3-х робочих днів з моменту отримання рахунка. Решта перераховується на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5-ти робочих днів після підписання сторонами акта прийому-здачі виконаних робіт.

Оплата вартості ремонту, запасних частин, допоміжних матеріалів, та інших робіт, які виконуються виконавцем, понад перелічених у п. 1.2. цього Договору, здійснюється на тих же умовах, що і в п. 3.2. на підставі окремого рахунку, за попереднім погодженням з Замовником (п.3.3. Договору).

Даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє д 31 грудня 2015 року (п.8.1. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем надано Відповідачеві відповідні послуги на загальну суму 14 242,00 грн., що підтверджується підписаними без зауважень уповноваженими представниками Сторін та скріпленими печатками ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РН-0000039 від 21.08.2015р. на суму 13 992,00 грн. та №РН-0000018 від 25.05.2015р. на суму 250,00 грн.

Для оплати за отримані роботи Позивачем виставлено Відповідачеві рахунки-фактури №СФ-0000029 від 25.05.2015р. на суму 250,00 грн. та №СФ-0000047 від 08.07.2015р. на суму 13992,00 грн.

При цьому, Відповідач в порушення умов Договору, отримані послуги оплатив частково лише на суму 2 800,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №867 від 24.07.2015р.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 27.10.2015р. про погашення заборгованості в сумі 11442,00 грн., яка отримана Відповідачем 28.10.2015р., про що свідчить штамп ОСОБА_4 Відповідача, однак теперішній час сума заборгованість в розмірі 11 442,00 грн. Відповідачем не сплачена.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За викладених обставин позовні вимоги ТОВ «Фірма «ТРІК» про стягнення з ТОВ «ПФК «Металург-Запоріжжя» на свою користь основної заборгованості в розмірі 11 442,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 1 246,39 грн. пені, 78,96 грн. 3% річних, 298,52 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати планових чи позапланових робіт, виконаних Виконавцем, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за день прострочення. Нарахування пені здійснюється про наступних розрахунках сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 1 243,26 грн. пені, 78,96 грн. 3% річних, 111,00 грн. інфляційних збитків.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Крім того, Позивачем надано підписаний Сторонами та скріплений печатками ОСОБА_5 звірки взаємних розрахунків від 20.10.2015р. на суму 11 442,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фірма «ТРІК» про стягнення з ТОВ «ПФК «Металург-Запоріжжя» 11 442,00 грн. основного боргу, 1 246,39 грн. пені, 78,96 грн. 3% річних, 298,52 грн. інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТРІК» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя» (69037 м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, буд. 2, код ЄДРПОУ 32811573) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТРІК» (69071 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 119/239, код ЄДРПОУ 22162967) 11 442 (одинадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 243 (одну тисячу двісті сорок три) грн. 26 коп. пені, 78 (сімдесят вісім) грн. 96 коп. 3% річних, 111 (сто одинадцять) грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1 200 (одну тисячу двісті) грн. 23 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Л.М. Сушко