Рішення

від 02.12.2015 по справі 908/5372/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/188/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 Справа № 908/5372/15

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району (69091, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ремдом» (69097, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6-А)

про стягнення 2564 грн. 28 коп. основного боргу, 575 грн. 67 коп. пені, 32 грн. 55 коп. річних процентів, 589 грн. 11 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_2, дов. № 41/2019 від 05.01.2015 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 2643 грн. 24 коп. основного боргу, 592 грн. 57 коп. пені, 34 грн. 20 коп. річних процентів, 624 грн. 59 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розгляд справи, призначений на 05.11.2015 р., відкладався до 02.12.2015 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 02.12.2015 р.

В судовому засіданні 05.11.2015 р. позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст.. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 2564 грн. 28 коп. основного боргу, 575 грн. 67 коп. пені, 32 грн. 55 коп. річних процентів, 589 грн. 11 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що згідно рішення господарського суду Запорізької області від 08.02.2012 р. Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «Ремдом» укладено договір № 400555 від 21.01.2012 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до умов вказаного договору позивач відпускав теплову енергію в приміщення № 34 першого поверху (літ. А-9), загальною площею за внутрішніми замірами 13 кв.м., по пр. Ювілейному, 26-а. Позивач в період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 2564 грн. 28 коп. В порушення положень договору відповідач не здійснив оплату спожитої теплової енергії в спірному періоді. Таким чином, заборгованість відповідача в спірний період складає 2564 грн. 28 коп. Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача 2564 грн. 28 коп. заборгованості за вказаний період. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 7.2.8 договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 575 грн. 67 коп. за період з 20.12.2014 р. по 31.07.2015 р. У відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 32 грн. 55 коп. річних процентів, нарахованих за період з 20.12.2014 р. по 31.07.2015 р., та 589 грн. 11 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2015 р. по червень 2015 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Ремдом» зареєстроване за адресою: 69097, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6-А. Ухвала суду від 20.10.2015 р. про порушення провадження по справі № 908/5372/15, яка направлялася на адресу відповідача, повернута органом зв'язку з посиланням «відсутня така організація». Крім того, ухвала від 05.11.2015 р., яка направлялася на фактичну адресу відповідача, зазначену в додатковій угоді № 2 від 13.10.2014 р. (м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 26-А, пр. 34). З урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 02.12.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Господарським судом Запорізької області винесено рішення від 08.02.2012 р. по справі № 31/5009/7905/11, яким зобов'язано ТОВ «Ремдом» (споживач) укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з Концерном «Міські теплові мережі» Хортицького району (теплопостачальна організація) з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Таким чином, оскільки рішення суду у справі № 31/5009/7905/11 не оскаржено та набрало чинності, договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді вважається укладеним сторонами.

За умовами вказаного договору Теплопостачальна організація (позивач) зобов'язалася відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу (відповідачу), а споживач - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Порядок розрахунків узгоджено пунктами 6.1-6.12 вказаного договору, якими передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не заперечується діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку тепло теплової енергії, а у випадках х відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру, акт приймання-передачі та податкову накладну. Отриманий акт споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання підписаного Акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2).

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір діє з моменту його укладення протягом календарного року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання. Як слідує з пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, договір № 400555 діє до теперішнього часу.

Як свідчать вивчені матеріали, ТОВ «Ремдом» володіє нежитловим приміщенням № 34 по пр. Ювілейний, 26-А на підставі договору купівлі-продажу № 285 від 09.03.2010 р.

На сплату наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за період листопад 2014 - квітень 2015 р. позивачем направлялися рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, про що свідчать реєстри відправлення рахунків та актів виконаних робіт. Відповідач акти приймання - передачі теплової енергії за вказаний період не підписав та не повернув теплопостачальній організації, зауважень щодо якості послуг не висловив.

Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за період листопад 2014 р. - квітень 2015 р. в сумі 2564 грн. 28 коп.

Положеннями ст .ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати боргу позивачу, суму заборгованості не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення 2564 грн. 28 коп. основного боргу за період листопад 2014 р. - квітень 2015 р. за договором № 400555 обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті наданої йому теплової енергії, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 32 грн. 55 коп., нарахованих за період з 20.12.2014 р. по 31.07.2015 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 589 грн. 11 коп., нарахованих за період з січня 2015 р. по червень 2015 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 575 грн. 67 коп., нарахованої за період з 20.12.2014 р. по 31.07.2015 р., позивач обґрунтовує п. 7.2.8 договору № 400555, яким передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пунктів 6.4 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача. Клопотання позивача про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 609 грн. задовольняється судом, про що винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України та ст.. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ремдом» (69097, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, 6-А, ЄДРПОУ 23282745) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458): 2564 (дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн. 28 коп. основного боргу з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26039302042813 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957; 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 67. пені, 32 (тридцять дві) грн. 55 коп. річних процентів, 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 11 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.. судового збору з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26007301001951 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957. Видати наказ.

Повне рішення складено 08 грудня 2015 року.

Суддя І.А. Попова