Рішення

від 30.11.2015 по справі 910/27735/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015Справа №910/27735/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акумуляторний світ» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінер» Простягнення 98 345,21 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кузьмінова Ю.В. - дов. № б/н від 29.12.2014 р.;

від відповідача: Голуб Ю.В. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акумуляторний світ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінер» про стягнення 100 000,00 грн. основного боргу та 345,21 % річних.

Ухвалою суду від 30.10.2015 року було порушено провадження у справі № 910/27735/15 та призначено її до розгляду на 20.11.2015 року.

Представником відповідача через канцелярію суду був поданий відзив на позов, у відповідності до якого останній повідомив суд про часткове погашення ним суми основного боргу.

Представник позивача через канцелярію суду подав документи по справі, а в судовому засіданні 20.11.2015 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у відповідності до якої просив суд стягнути з відповідача 98 000,00 грн. основного боргу та 345,21 грн. три відсотки річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим нова ціна позову становить 98 345,21 грн.

Також представником позивача було підтримано раніше подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач проти задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову заперечив.

Судом було повідомлено, що вирішення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відкладено до наступного судового засідання.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 30.11.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2015 р. надав письмові пояснення до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, а також надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав заяву про забезпечення позову у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення, відповідно до яких проти зави про вжиття заходів до забезпечення позову заперечив.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

У даному судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 30.11.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акумуляторний світ» (надалі - позичальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінер» (надалі - позикодавець, позивач) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 01П/07, відповідно до п. 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами та є обов'язковою до повернення.

Згідно з пунктом 2.1. договору, поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в межах суми в розмірі 150 000,00 грн.

Умовами п. 2.4. договору встановлено, що перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на строк, не більший ніж 2 (два календарних місяці) (пункт 2.6).

Умовами п. 3.1. договору встановлено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 07 вересня 2015 р.

07.07.2015 р. на виконання умов даного договору позивач на підставі платіжного доручення № 3525 від 07.07.2015 р. перерахував на рахунок відповідача суму фінансової допомоги у розмірі 150 000,00 грн.

В свою чергу, відповідач у строки встановлені в договорі поворотної фінансової допомоги № 01П/07 від 06.07.2015 р. свої зобов'язання виконав частково повернувши 22.09.2015 р. позивачу лише 50 000,00 грн., інша частина суми у розмірі 100 000,00 грн. відповідачем повернута не була.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив у повному обсязі повернення поворотної фінансової допомоги отриманої ним за договором № 01П/07 від 06.07.2015 р., позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінер» про стягнення 98 345,21 грн., з яких 98 000,00 грн. - сума основного боргу та 345,21 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами п. 3.1. договору встановлено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 07 вересня 2015 р.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем 07.07.2015 р. на виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01П/07від 06.07.2015 р. на підставі платіжного доручення № 3525 від 07.07.2015 р. було перераховано на рахунок відповідача суму фінансової допомоги у розмірі 150 000,00 грн.

В свою чергу, відповідач у строки встановлені в договорі поворотної фінансової допомоги № 01П/07 від 06.07.2015 р. свої зобов'язання виконав частково повернувши позивачу 22.09.2015 р. - 50 000,00 грн. та 20.11.2015 р. - 2 000,00 грн., інша частина суми у розмірі 98 000,00 грн. відповідачем повернута не була.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 98 000,00 грн.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Акумуляторний світ» просить суд стягнути з відповідача 345,21 грн. три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поворотної фінансової допомоги № 01П/07 від 06.07.2015 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню повністю на суму 345,21 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінер» (місцезнаходження : 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 37а, код ЄДРПОУ 31955700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумуляторний світ» (місцезнаходження: 61124, м. Київ, вул. Сидоренківська, 54, код ЄДРПОУ 35069930) 98 000 (дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 345 (триста сорок п'ять) грн. 21 коп. три відсотки річних та 1 475 (одну тисячу чотириста сімдесят п'ять) грн. 18 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

07.12.2015 р.

Суддя Спичак О.М.