Рішення

від 01.12.2015 по справі 910/25542/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25542/15 01.12.15 р.

За позовом Державного підприємства "Березнівське лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДВЕНТСЕРВІС"

про стягнення 11 091,43 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шекель Л.В. за довіреністю № 06-14/1205 від 21.10.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Березнівське лісове господарство" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДВЕНТСЕРВІС" про стягнення 11 091,43 грн.

Ухвалою суду від 29.09.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.10.2015 р.

У судовому засіданні 22.10.2015р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів та додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 22.10.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи призначено на 17.11.2015р.

16.11.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 17.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2015 р.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. представник позивача подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі У судовому засіданні 09.11.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2015 р. позовні вимоги підтримала.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.04.2014 р. Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Березнівський держспецлісгосп», правонаступником якого являється Державне підприємство "Березнівське лісове господарство" (позивач, постачальник), поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДВЕНТСЕРВІС" (відповідач, покупець) лісопродукцію (пиловник хвойних порід ІІІ-с; d 20-24; d 26-34; d 36 і >) в кількості 42,13 м3 на суму 16912,00 грн., за товарно-транспортною накладною № 0000178 від 03.04.2014 р. та специфікацією-накладною № 0000173 від 03.04.2014 р.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений (усний) спосіб.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином поставив відповідачу товар, проте відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим допустив наявність заборгованості у розмірі 6 912,00 грн.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 6 912,00 грн. станом на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару має сплатити 4 665,29 грн. інфляційних втрат та 305,07 грн. 3 % річних.

При цьому, судом взято до уваги, що обов'язок оплатити поставлений товар у відповідача виник одразу після його отримання, тож суд вважає вірними періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, визначені позивачем.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДВЕНТСЕРВІС" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, оф. 109/1; код ЄДРПОУ 39060088) на користь Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" (34600, Рівненська обл., м. Березне, вул. Київська, 1; код ЄДРПОУ 00992792) 6 912 (шість тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 305 (триста п'ять) грн. 07 коп. 3 % річних, 4 665 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 29 коп. інфляційних втрат та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.12.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна