Рішення

від 01.12.2015 по справі 910/27991/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015Справа №910/27991/15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Спецавтобаза"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Київмістобуд"

про стягнення 41 115,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сіняк Д.В. - представник за довіреністю № б/н від 26.10.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Спецавтобаза" до товариства з обмеженою відповідальністю "Київмістобуд" про стягнення 41 115,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.02.2015 року відповідач надав йому рахунок-фактуру №СФ-0000076 на суму 60 000,00 грн., який був оплачений приватним акціонерним товариством "Спецавтобаза" 27.02.2015 року.

03.03.2015 року відповідачем здійснено часткову поставку цегли червоної на загальну суму 18 884,60 грн.

Оскільки, відповідачем не було поставлено цеглу в повному обсязі, позивач звернувся до останнього з вимогою про виконання замовлення в повному обсязі та, у разі невиконання зобов'язання, повернути передоплату.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання перед позивачем та не повернув суму попередньої оплати, а тому позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 41 115,40 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.11.2015 року.

16.11.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

В судове засідання 17.11.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.10.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2015 року розгляд справи відкладено на 01.12.2015 року.

В судове засідання 01.12.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.10.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36195669.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 36133590 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 30.10.2015 року та конверту №01030 36195669 з направленням ухвали про відкладення розгляду справи від 17.11.2015 року, вони повернулися в суд у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02218, м. Київ, вулиця Райдужна, будинок 59-Б, офіс 4, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.10.2015 у є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактура №СФ-0000076 від 26.02.2015 року на суму 60 000,00 грн. за цеглу червону М-100 в кількості 26,667 тис.шт.

На підставі вищезазначеного рахунку позивачем 27.02.2015 року здійснено передоплату за цеглу червону М-100 в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №276 від 27.02.2015 року.

03.03.2015 року відповідачем частково поставлено цеглу червону М-100 на суму 18 884,60 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №РН-0000292 від 03.03.2015 року.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачем оплачений виставлений відповідачем рахунок, не укладаючи з відповідачем окремого договору.

Враховуючи те, що відповідач виставив рахунок на оплату, а позивач оплатив його, а також часткову поставку повару, суд вважає, що сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 538 ЦК України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за 01.01.2015 - 01.08.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Київмістобуд" та приватним акціонерним товариством "Спецавтобаза", який підписаний та скріплений печатками сторін з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 115,40 грн.

09.09.2015 року позивачем направлено відповідачу вимогу вих. №346, в якій приватне акціонерне товариство "Спецавтобаза" вимагає здійснити поставку цегли червоної М-100 на суму 41 115,40 грн. у строк до 20.09.2015 року (включно). У випадку невиконання зазначеної вимоги у встановлений термін, вимагає повернути передоплату у розмірі 41 115,40 грн. у строк до 25.09.2015 року (включно).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем дана вимога направлена на адресу відповідача 09.09.2015 року, проте повернута за закінченням встановленого строку зберігання.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено попередню оплату згідно усного договору, а відповідачем не поставлено товар а також те, що останньому направлено претензію, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 41 115,40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київмістобуд" (02218, м. Київ, вулиця Райдужна, будинок 59-Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 38891675) на користь приватного акціонерного товариства "Спецавтобаза" (04128, м. Київ, вулиця Плодова, будинок 1; ідентифікаційний код: 05476486) суму грошових коштів у розмірі 41 115 (сорок одна тисяча сто п'ятнадцять) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 10.12.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий