ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2015р. Справа№ 914/3866/15
За позовною заявою: Львівського міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» , м. Львів
до відповідача: ОСОБА_1 районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів
про: стягнення 69 973,47 грн.
Суддя Ділай У.І.
За участі представників:
Від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (Довіреність б/н від 03.09.2013р.)
Від відповідача: не з'явився
Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» до відповідача ОСОБА_1 районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення 69 973,47 грн.
Ухвалою суду від 11.11.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.11.2015р.
Ухвалою від 24.11.2015р. розгляд справи відкладено на 08.12.2015р., з підстав зазначених в ухвалі.
У судовому засіданні 08.12.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. Також представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, зокрема, уточнено період, за який нараховано інфляційні втрати та вказано, що сума пені, яка підлягає до стягнення становить 4271,96грн.
Відповідач у судове засідання 08.12.2015р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
24.10.2011р. між сторонами у справі укладено Договір № 1188/А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 10.1. договору термін його дії встановлено до 01.10.2012р., а в п.10.4 сторони передбачили, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
У п. 6.3. договору сторони погодили, що відповідач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує позивачу вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
Проте, відповідач порушив умови договору, взятих зобов'язань щодо оплати теплової енергії належно не виконано.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням вимог п. 6.3 договору не оплатив позивачу за поставлену теплову енергію. Відтак, ЛМКП В«ЛьвівтеплоенергоВ» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 49 485,95грн. основного боргу.
Крім того, позивач нарахував відповідачу, керуючись п. 7.2.3 договору, 4271,96грн. пені, а також відповідно до положень ст. 625 ЦК України 717,07грн. 3% річних та 7557,52грн. інфляційних втрат.
При прийнятті рішення суд виходив із наступного.
Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 1188/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2011р., на виконання умов якого відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У п. 3.2.2. Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2011р. передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.
У відповідності із п. 6.1 та 6.3 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до встановлених тарифів до 15-го числа місяця, наступного за звітним.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача до позивача до обсягів та нарахованої вартості поставленої теплової енергії немає. Заперечень щодо належного, якісного, своєчасного постачання теплової енергії відповідач суду не надав. Доказів оплати заборгованості відповідачем також не надано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 1188/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2011р.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач просить правомірно стягнути з відповідача 717,07грн. 3% річних та 7557,52грн. інфляційних втрат.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 4271,96грн. пені, суд зазначає наступне.
У п. 7.2.3 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.2.3. договору № 1188/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2011р. та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 4271,96грн. пені за період з 16.04.2015р. по 22.09.2015р..
Судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається на відповідача у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задоволити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 районного відділу ЛМУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 66, ідентифікаційний код 25576497) на користь Львівського міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 49 485,95грн. основного боргу, 4271,96грн. пені, 717,07грн. 3% річних, 7557,52грн. інфляційних втрат. та 1 218,00грн. судового збору.
3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст складено 11.12.2015р.
Суддя Ділай У.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2015 |
Оприлюднено | 15.12.2015 |
Номер документу | 54205493 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Ділай У.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні