Рішення

від 08.12.2015 по справі 914/3660/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015р. Справа№ 914/3660/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Львівська ізоляціяВ» , м. Львів,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства В«ЕкваторВ» , м. Старий Самбір Львівської області,

про стягнення 27’ 438,87 грн.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Кубара А.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1,

від відповідача : не з’явився.

На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю В«Львівська ізоляціяВ» подано позов до Публічного акціонерного товариства В«ЕкваторВ» про стягнення 27’ 438,87 грн.

Ухвалою суду від 26.10.2015р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 24.11.2015р. Розгляд справи відкладався на 08.12.2015 р. у зв’язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 08.12.2015р. представник позивача з’явився, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору купівлі-продажу №17 від 12.03.2014 р. не поставлено повністю товару, за який було здійснено попередню оплату. Загальна сума непоставленого товару становить 27’ 438,87 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

У судові засідання 24.11.2015р. та 08.12.2015р. представник відповідача не з’явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти позову не заперечив, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

12.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Львівська ізоляціяВ» та Публічним акціонерним товариством В«ЕкваторВ» укладено договір купівлі-продажу №17, відповідно до п.1.1 продавець (відповідач) зобов’язується передати у власність покупця (позивача) апаратуру електричну високовольтну, а покупець - прийняти товар і оплатити товар.

Відповідно до п.6.1 договору оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: 100% - передоплата від суми, вказаної у специфікації договору.

Сторони підписали специфікації до договору, у яких погодили назву товару, його кількість та ціну.

Позивачем було перераховано відповідачу кошти як попередню оплату за товар, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи, проте відповідачем лише частково поставлено товар. Загальна вартість непоставленого відповідачем, проте оплаченого позивачем товару становить 27’ 438,87 грн. (докази надіслання знаходяться в матеріалах справи).

25.11.2015 р. позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів за непоставлений товар (докази надіслання є в матеріалах справи).

Позивачем було надіслано відповідачу претензію №1703-09/15 від 02.09.2015 р. з вимогою поставити товар на попередньо оплачену суму 27’ 438,87 грн.

Доказів поставки товару чи повернення 27’ 438,87 грн. попередньої оплати станом на дату прийняття рішення відповідачем не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобов’язання на підставі договору купівлі-продажу.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності з частиною першою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Договір поставки між сторонами укладений на умовах передоплати за товар.

Згідно ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Частиною 2 даної статті встановлено, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 ЦК України).

У даному випадку зобов'язання з оплати товару обумовлено виконанням зобов'язання з його поставки і такі зобов'язання є зустрічними, оскільки у сукупності утворюють правочин, який за видом, згідно з ч. 2 ст. 202 ЦК України, є двостороннім, тобто на відміну від одностороннього правочину створює обов'язки для двох його сторін. Обумовленість таких зобов'язань полягає у тому, що виникнення одного зобов'язання обумовлено наявністю іншого. Так, у даному випадку зобов'язання оплатити не виникає само по собі, а обумовлено наявністю зустрічного зобов'язання поставити товар і сукупність таких зобов'язань створює і характеризує правову природу відносин сторін (у даному випадку - відносин купівлі-продажу).

Суд звертає увагу позивача, що договором передбачено, що уся попередня оплата має бути здійснена у будь-якому випадку раніше передачі усієї продукції.

Частина 2 ст. 538 ЦК України передбачає, що сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Проте, відповідачем не було повідомлено жодним чином про неможливість поставки товару на всю суму передоплати.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона (відповідач) не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона (позивач) має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 ЦК України). Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов’язання (Постанова Верховного Суду України від 19.08.2014 р. у справі №3-35 гс 14).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач свій обов’язок виконав і оплатив вартість товару у спосіб, визначений договором, а тому відповідач зобов’язаний його поставити або повернути суму попередньої оплати в частині невиконаних зобов’язань з поставки товару. Відтак заявлені позовні вимоги є правомірними.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

У пункті 2.3 постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. Пленум Вищого господарського суду України звертає увагу, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«ЕкваторВ» (82000 , Львівська обл., м.Старий Самбір, вул.Лева Галицького, буд.42, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14312335 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Львівська ізоляціяВ» ( 79035, м.Львів, вул. Липова Алея, 1/83, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22360905) 27’ 438,87 грн. попередньої оплати та 1’ 218,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 08.12.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини. Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2015р.

Суддя Яворський Б.І.