Рішення

від 08.12.2015 по справі 918/1269/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2015 р. Справа № 918/1269/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс"

до відповідача 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбер"

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерська компанія Вікінг"

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 1 007 410,10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1

відповідача 1: представник не з"явився;

відповідача 2: представник не з"явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер" (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерська компанія Вікінг" (далі - Відповідач-2) в якому просить стягнути:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер" (Код ЄДРПОУ 32580531, адреса: 08292, Київська обл., місто Буча, вул. Жовтнева, будинок 66-А) основну заборгованість в розмірі 539 878 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 34 копійки; 3% річних в розмірі 48 377 (сорок вісім тисяч триста сімдесят сім) гривень 78 копійок; інфляційні втрати в розмірі 418 953 (чотириста вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 98 копійок., судовий збір в розмірі 15 108 (п'ятнадцять тисяч сто вісім) гривень 13 копійок.

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерська компанія Вікінг" (Код ЄДРПОУ 39115461, адреса: пошт, індекс 35335, Рівненська обл., Рівненський район, село Обарів, вул. Центральна, будинок 4) основну заборгованість в розмірі 200 (двісті) гривень 00 копійок; судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 02 копійки.

Відповідач 1 відзиву на позов суду не надав, явку представника в судові засідання не забезпечив.

До господарського суду повернулися ухвали суду від 13 листопада 2015 року про прийняття позовної заяви до розгляду та від 24 листопада 2015 року про відкладення розгляду справи на 8 грудня 2015 року, які направлялась на адресу відповідача 1, вказану в позовній заяві - 08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66 а., з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер" є: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66 а.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач 2 відзиву на позов суду не надав, явку представника в судові засідання не забезпечив. В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача 2, а саме поштове повідомлення №353070006297 0 про вручення ухвали про відкладення розгляду справи.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив позов задоволити.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представника позивача, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

03.09.2012 року між ТОВ "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс", як постачальником та ТОВ "Амбер", як покупцем було укладено договір купівлі-продажу товарів, зокрема запчастин до транспортних засобів. Договір було укладено в спрощений спосіб шляхом підписання сторонами видаткових накладних.

За період з 04.09.2012 року по 31.10.2015 року ТОВ "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс" належно виконавши взяті на себе зобов'язання, поставив для ТОВ "Амбер" товари на загальну суму 539878,34 грн. Факт отримання товарів підтверджується підписами уповноважених осіб на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії яких додано до позовної заяви (а.с.17-45).

Заборгованість ТОВ "Амбер" перед ТОВ "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс" утворилась у зв'язку з не сплатою Товару, що був поставлений згідно видаткових накладних, а саме:

№ п/пДата видаткової накладноїНомер накладноїСума з ПДВ, грн. 1Видаткова накладна від 4 вересня 2012 рокуБС-0002281 4 225,54 2Видаткова накладна від 7 вересня 2012 рокуБС-0002320 22 057,75 3Видаткова накладна від 7 вересня 2012 рокуБС-0002322 9 656,18 4Видаткова накладна від 13 вересня 2012 рокуБС-0002371 6 060,05 5Видаткова накладна від 13 вересня 2012 рокуБС-0002367 494,22 6Видаткова накладна від 13 вересня 2012 рокуБС-0002383 42 859,19 7Видаткова накладна від 20 вересня 2012 рокуБС-0002428 37 426,58 8Видаткова накладна від 4 жовтня 2012 рокуБС-0002550 44 183,98 9Видаткова накладна від 19 жовтня 2012 рокуБС-0002724 29,45 10Видаткова накладна від 19' жовтня 2012 рокуБС-0002725 63 111,58 11Видаткова накладна від 19 жовтня 2012 рокуБС-0002726 224 460,07 12Видаткова накладна від 31 жовтня 2012 рокуБС-0002876 85 313,75 13Всього 539 878,34

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором також свідчить відсутність з боку Відповідача 1 претензій та повідомлень про порушення ТОВ "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс" умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна стаття міститься і в ЦК України.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено що, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

За умовами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм закону, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1 вартості поставлених товарів в сумі 539878,34 гривень є правомірною і, відповідно, підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що 01.11.2012 року між ТОВ "Брокерська компаня Вікінг", як кредитором та ТОВ "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс", як поручителем укладено Договір поруки №01/11 (надалі - Договір поруки), згідно з яким Відповідач 2 поручається перед Позивачем за виконання Відповідачем 1, зобов'язань, що виникли відповідно до договору купівлі-продажу щодо поставки товару на підставі видаткових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1,2 ст. 554 ЦК України передбачено, у разі порушення боржником зобов"язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.4 ст. 559 Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 2.3 Договору поруки № 01/11 від 01.11.2012 року передбачено, що порука також припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців з дня настання терміну виконання зобов"язань Поручителя за цим Договором не пред"явить позову до Поручителя.

Враховуючи те, що зобов"язання у відповідача 1 стосовно оплати товару виникло 31 жовтня 2012 року, і з зазначеного часу пройшло більше шести місяців, то відповідно порука є припиненою, а відтак позовні вимоги до Відповідача 2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не виконав зобов'язання у строк встановлений договором.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем 1 зобов'язань за Договором купівлі-продажу, Позивач нарахував 418953,98 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2012 року по жовтень 2015 року, та 48377,78 3% річних, на суму заборгованості 1007210,10 грн.

Судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних Позивачем проведено вірно.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення Позивача, та з урахуванням доказів поданих Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача 1, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер" (Код ЄДРПОУ 32580531, адреса: 08292, Київська обл., місто Буча, вул. Жовтнева, будинок 66-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропостачальна компанія "Бєлагросервіс" (Код ЄДРПОУ 33003857, адреса: 19401, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, місто Корсунь-Шевченківський, вул. Костомарова, будинок 53 А): основну заборгованість в розмірі 539 878 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 34 копійки; 3% річних в розмірі 48 377 (сорок вісім тисяч триста сімдесят сім) гривень 78 копійок; інфляційні втрати в розмірі 418 953 (чотириста вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 98 копійок., судовий збір в розмірі 15111 (п"ятнадцять тисяч сто одинадцять гривень ) 15 копійок.

3. В задоволенні позову до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокерська компанія Вікінг" відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 10.12.2015 року.

Суддя Марач В.В.