Постанова

від 08.12.2015 по справі 908/4802/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.12.2015р. справа №908/4802/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретаря ОСОБА_4 від позивача:ОСОБА_5, представник за дов. б/н від 28.09.15р. від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи:ОСОБА_6, ліквідатор ОСОБА_7, представник за дов. б/н від 06.07.15р. не з"явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015 року у справі№908/4802/14 (суддя Величко Н.В.) за позовомОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс" м.Київ до відповідачів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Восход" м.Донецьк; ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012" м.Донецьк ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_9 ОСОБА_7" м.Київ провизнання договору поруки №895 БВ/П/12 від 21.12.2012р. укладеного між ТОВ "Восход" та ТОВ "Донбас профінвест-2012" м.Донецьк; визнання недійсним зобов"язання ТОВ "Восход" за договором поруки №895-БВ/П/12 від 21.12.2012р., укладеного між ТОВ "Восход" та ТОВ "Донбас профінвест- 2012" ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«АВІС ФІНАНСВ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача 1 - ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД", відповідача 2 - ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«ДОНБАС ПРОФІНВЕСТ-2012В» про визнання недійсним договору поруки № 895 БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладеного між ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«ВОСХОДВ» та ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012", про визнання недійсним зобов'язання ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«ВОСХОДВ» за договором поруки № 895 БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладеним між ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«ВОСХОДВ» та ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012" (т. 1 а.с.5-13).

Ухвалою від 13.11.2014 справі присвоєно номер 908/4802/14, номер провадження 21/63/14, прийнято до розгляду у справі № 905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство ТОВ "ВОСХОД" позовну заяву ТОВ "АВІС ФІНАНС" до відповідача 1 - ТОВ "ВОСХОД", відповідача 2 - ТОВ "Донбас профінвест-2012" про визнання недійсним договору поруки № 895 БВ/П/12 від 21.12.2012 року, порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі № 908/4802/14 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ТОВ "ОСОБА_9 ОСОБА_7" (т.1 а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2015р. по справі № 908/4802/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015р. по справі № 905/5359/13-908/4643/14 (№ 908/4802/14), позов задоволено (т.1, а.с.148-153 т.2, а.с.29-39).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2015р. № 905/5359/13-908/4643/14 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2015р. по справі № 908/4802/14, скасовано. Справу № 905/5359/13-908/4643/14 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області (т. 2 а.с.120-126).

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що розгляд поданої ТОВ В«АВІС ФІНАНСВ» позовної заяви мав здійснюватися в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство ТОВ В«ВОСХОДВ» .

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №21р від 24.04.2015р. відповідно до частини першої статті 3 Закону України В«Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операціїВ» , Указу Президента України від 12.11.2014р. № 868/2014 В«Про внесення змін до мережі господарських судів УкраїниВ» та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 22.04.2015 № 8-8141/15 про можливість відновлення роботи господарського суду Донецької області, відновлено роботу господарського суду Донецької області з 27.04.15р. за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 5.

На виконання розпорядження голови Вищого господарського суду України № 21 від 24.04.2015р. В«Про відновлення роботи господарського суду Донецької областіВ» господарським судом Запорізької області ухвалою від 30.04.2015р. передано матеріали справи № 905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство ТОВ В«ВОСХОДВ» господарському суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.06.2015р. по справі № 905/5359/13 виділено з матеріалів справи № 905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«ВОСХОДВ» , що надійшли від господарського суду Запорізької області (т.2 , а.с.129-131), матеріали позовного провадження та сформовано їх в окремі справи, серед яких й справа № 908/4802/14 за позовом ТОВ "АВІС ФІНАНС" до відповідача 1 - ТОВ "ВОСХОД", відповідача 2 - ТОВ "Донбас профінвест-2012" про визнання недійсним договору поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладеного між ТОВ "ВОСХОД" та ТОВ "Донбас профінвест-2012", визнання недійсним зобов'язання ТОВ "ВОСХОД" за договором поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладеним між ТОВ "ВОСХОД" та ТОВ "Донбас профінвест-2012".

Вказана окрема справа позовного провадження передана для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

За результатами автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 908/4802/14 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою від 10.06.2015р. справу № 908/4802/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду (т.2, а.с.132-133).

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у справі № 908/4802/14 позовні вимоги задоволені (т.3, а.с.31-43).

Визнано недійсним Договір поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладений між ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Восход" та ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Донбас Профінвест-2012" ; визнано недійсним зобов'язання ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД" за Договором поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, який укладений між ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Восход" та ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Донбас Профінвест-2012"; стягнуто з першого відповідача на користь позивача 1218,00 грн. судового збору; стягнуто з другого відповідача на користь позивача 1218,00 грн. судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, договір поруки укладено відповідачами не для настання його реальних наслідків, які полягають у забезпеченні належного виконання зобов"язань за основним договором поручителем на випадок їх невиконання/порушення зобов"язаною за договором стороною, а вчинено відповідачами при свідомому розрахунку, що невиконання основного договору матиме місце і покупець не здійснить розрахунок за договором купівлі-продажу, рівно як і поручитель через складне фінансове становище не зможе здійснити погашення вимог відповідача 2.

Крім того, враховуючи приписи ч. 2 ст. 548 ЦК України, недійсність основного договору - договору купівлі-продажу цінних паперів №895/БВ/12 від 21.12.2012р. має невідворотним наслідком недійсність договору забезпечення - договору поруки №895-БВ/П/12 від 21.12.2012р., зобов"язання ТОВ "Восход" за яким також підлягають визнанню недійсними.

Укладенням оспорюваного Договору поруки №895-БВ/П/12 від 21.12.2012р. без отримання згоди кредитора, відповідачі допустили порушення вимог Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009р. та Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р., чим порушили права та законні інтереси кредитора, яким після відступлення прав вимоги за кредитними договору в повному обсязі виступає позивач у справі. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладання оспорюваного договору поруки не відповідає економічній меті здійснення відповідачем 1 господарської діяльності та не направлено на отримання ним прибутку.

Відповідач 2, ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012" звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у справі № 908/4802/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ТОВ "Авіс Фінанс" про визнання недійсним договору поруки " 895-БВ/П/12 від 21.12.2012р. відмовити повністю (т.3, а.с.98-103).

1. Апелянт звертає увагу суду на те, що господарський суд Донецької області ухвалою від 31.10.2013р. задовольнив заяву відповідача 2 про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 900000000,00 грн. та 1147 грн. судовий збір, з яких: 129300000,00 грн. заборгованість за договором поруки №895-БВ/П/12 від 21.12.2012р.

Суд, дослідивши кредиторські вимоги відповідача 2 дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ "Донбас профінвест-2012" на загальну суму 900000000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів до 4-ої черги, а відтак встановив правомірність вимог скаржника (ТОВ "Донбас профінвест-2012) до ТОВ "Восход" за договорами поруки, а отже, на думку апелянта, встановлено і правомірність укладення спірного договору поруки.

Як вважає апелянт, оскільки вищевказана ухвала не була оскаржена у встановленому порядку, то господарський суд, розглядаючи даний позов, мав відмовити у задоволені позовних вимог з підстав застосування ст. 35 ГПК України.

2. Апелянт зауважує на те, що позивач у справі ТОВ "Авіс Фінанс" не є стороною за договорами купівлі-продажу цінних паперів "895-БВ/12 від 21.12.2012р. та поруки, а отже такі правочини не можуть створювати для нього будь-яких прав або обов"язків. Такий висновок викладено у постанові ВГСУ від 12.05.2015р. у справі № 910/19289/14.

Там же зазначено, що договір купівлі-продажу цінних паперів №895-БВ/12 від 21.12.2012р. не впливає на права та інтереси ТОВ "Авіс Фінанс", оспорюваний правочин було укладено у 2012р., а заміна ТОВ "Авіс Фінанс", як нового кредитора у справі № 905/5359/13, відбулася 19.05.2014р., тобто спірний договір укладений до того, як у позивача виникли права у справі №905/5359/13 про банкрутство.

3. Скаржник вважає, що позивач невірно обрав спосіб захисту своїх прав, оскільки посилаючись на порушення умов п.4.2.4 Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009р. та п.3.2.4 Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р., а також з огляду на положення ст.ст.610,611 ЦК України, норми яких не передбачають таких наслідків як недійсність договору або його частини за порушення зобов"язання.

4. На думку апелянта, судом були порушені положення ст.ст.64,77 ГПК України, оскільки апелянт двічі подавав клопотання про перенесення розгляду справи окремими телеграмами, проте суд, відмовляючи у їх задоволенні, позбавив Відповідача 2 права на захист. Крім того, ухвала про порушення відповідачем 2 отримана не була, а також ухвала про відкладення розгляду справи теж, незважаючи на те, що в матеріалах справи міститься адреса для кореспонденції відповідача 2 за межами зони АТО, а саме: 87548, м.Маріуполь. а/с 206.

20.07.2015р. через канцелярію суду надійшли Додаткові пояснення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р., які судовою колегією розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (т. 3 а.с.117-119).

14.09.2015р. та 16.09.2015р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшли Додаткові пояснення апелянта, в яких останній просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у даній справі та прийняти нове, яким у задоволені позову про визнання недійсним договору поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012р. відмовити повністю, які колегією суддів розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (т.3 а.с. 134-138).

01.12.2015р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача 2, який колегією суддів розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у даній справі без змін (т.3 а.с.154-159).

07.12.2015р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, який колегією суддів розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у даній справі без змін (т. 3, а.с. 184-189).

У судовому засіданні 08.12.2015р. представник апелянта, надав додаткові пояснення у справі, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області та припинити провадження у справі № 908/4802/14 (т.3, а.с.218).

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представники позивача та відповідача 1 заперечували проти апеляційної скарги та просили суд залишити рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у даній справі без змін.

ОСОБА_9 особа у судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд апеляційної інстанції не повідомила.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася обов"язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справі за відсутності третьої особи.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

21.12.2012р. між ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«ВосходВ» (відповідач-1) та ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«Донбас Профінвест-2012В» (відповідач-2) був укладений Договір поруки № 895-БВ/П/12 (надалі за текстом -В«ДоговірВ» ) (т.1 а.с.21-22).

За умовами укладеного сторонами Договору Відповідач-1 виступив поручителем за зобов'язаннями третьої особи - ТОВ В«ОСОБА_9 ОСОБА_7В» за договором купівлі-продажу цінних паперів № 895-БВ/12 від 21.12.2012, згідно якого Відповідач-2 передав у власність третьої особи акції ПАТ В«ЗНВКІФ В«Інвестиції плюсВ» на суму 95000000 грн. та акції ПАТ В«ЗНВКІФ В«РосукрінвестВ» на суму 34300000 грн., всього на суму 129300000 грн., а ТОВ В«ОСОБА_9 ОСОБА_7В» зобов'язалось сплатити зазначені акції у строк до 31.12.2012р. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Відповідача-2.

Відповідно до п.2 Договору Поручитель (Відповідач-1) відповідає перед кредитором (Відповідачем-2) за виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу цінних паперів в тому ж розмірі, що і Боржник (ТОВ В«ОСОБА_9 ОСОБА_7В» , третя особа без самостійних вимог у цій справі), включаючи сплату загальної вартості цінних паперів, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, передбачених Договором купівлі-продажу цінних паперів.

Згідно п.4 Договору у випадку невиконання Боржником (покупцем цінних паперів) зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

У відповідності до Договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу цінних паперів.

Пунктом 5 Договору передбачено, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1 цього Договору, Кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.

03.01.2013 року ТОВ В«Донбас профінвест-2012В» звернулося з вимогою до ТОВ В«ВосходВ» , та ТОВ В«ОСОБА_9 ОСОБА_7В» щодо виконання ними умов договору поруки та сплати боргу у загальному розмірі 129300000 грн. (т.1, а.с.86-88).

Висновками, зазначеними у Постановах Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. та Вищого господарського суду України від 11.03.2014 у справі № 905/5359/13, підтверджується виконання обов'язку Відповідача-2 з передачі у власність третьої особи акцій ПАТ В«ЗНВКІФ В«Інвестиції плюсВ» на суму 95000000 грн. та акцій ПАТ В«ЗНВКІФ В«РосукрінвестВ» на суму 34300000 грн. (виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003160 за період з 26.12.2012р. по 08.10.2013р., де станом на 08.10.2013р. обліковуються придбані цінні папери, у т.ч. за договором купівлі-продажу від 21.12.2012р. № 895-БВ/12) (т.1, а.с.88-96).

На момент розгляду позовних вимог ТОВ В«ОСОБА_9 ОСОБА_7В» не надано доказів сплати за договором купівлі-продажу цінних паперів № 895-БВ/12 від 21.12.2012.

Позивач (ТОВ В«АВІС ФІНАНСВ» ) посилається на те, що Договір укладений відповідачами - ТОВ В«ВОСХОДВ» , ТОВ В«ДОНБАС ПРОФІНВЕСТ-2012В» всупереч встановленим договірним зобов'язанням, актам цивільного законодавства, він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, внаслідок чого позивачем порушується питання про визнання правочину недійсним з підстав невідповідності вимогам ч.5 ст.203 ЦК України.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою від 29.07.2013р. господарський суд Донецької області прийняв до розгляду заяву ТОВ В«ДонроялтіплюсВ» про порушення справи про банкрутство ТОВ В«ВосходВ» на підставі ст.ст. 11, 12, 114 Закону.

Ухвалою від 12.08.2013р. суд порушив справу про банкрутство; визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора; ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_10

13.09.2013р. ТОВ В«Донбас профінвест-2012В» звернулося до господарського суду Донецької області із заявою про визнання його кредиторських вимог до ТОВ В«ВосходВ» у справі про його банкрутство.

За результатами попереднього засідання ухвалою від 31.10.2013р. господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів до боржника та з урахуванням ухвали від 04.11.2013р., зокрема, визнав вимоги ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» на суму заборгованості 590372950,81грн., як заставного кредитора, та 3430525,61грн. пеня - 6 черга; окремо вніс до реєстру вимог кредиторів вимоги банку, як заставного кредитора в сумі 590372950,81грн. (3430525,61 грн. пеня - 6 черга реєстру вимог кредиторів) та відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром заставВ» ; відмовив ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» у визнанні кредиторських вимог в сумі 135852,06грн. (т.2, а.с.201-226).

Також судом визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ В«Донбас профінвест-2012В» на суму заборгованості 900000000грн. (грошові зобов'язання 4 черги), які у т.ч. обґрунтовані заборгованістю Відповідача-1 за оспорюваним Договором.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013року у справі №905/5359/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 змінено в частині кредиторських вимог ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , викладено її резолютивну частину в наступній редакції:

1.Визнати кредиторські вимоги, в тому числі публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» :

- на суму заборгованості 571292466,35грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника;

- на суму заборгованості 19080484,46грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя;

- на суму пені 2669505,65грн., нарахованої боржнику як позичальнику за кредитними договорами.

2. Відмовити публічному акціонерному товариству В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» у визнанні кредиторських вимог в загальному розмірі 896872,02грн., а саме:

- 135852,06грн. сума пені, помилково нарахована боржнику як позичальнику за кредитними договорами;

- 761019,96грн. сума пені, нарахована та безпідставно заявлена боржнику як майновому поручителю.

3. Затвердити реєстр вимог кредиторів, що складається з вимог, в тому числі:

- публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» щодо пені у розмірі 2669505,65грн. (грошові зобов'язання 6 черги).

4. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» як забезпеченого кредитора в загальному розмірі 590372950,81 грн., а саме:

- на суму заборгованості 571292466,35 грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника;

- на суму заборгованості 19080484,46 грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя;

- крім того, відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

В частині кредиторських вимог ТОВ В«Донбас профінвест-2012В» ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишено без змін.

Загальна сума конкурсної кредиторської заборгованості склала 907211447,75 грн.

Постановою Вищого господарського суду України 01.04.2014р. касаційну скаргу ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі філії В«Головне відділення Промінвестбанку в Донецькій областіВ» залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. у справі №905/5359/13 залишено без змін.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2013 року по справі № 905/5359/13 ТОВ В«ВОСХОДВ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_10 (т.1, а.с.56-58).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року по справі № 905/5359/13 встановлено, що за час виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ В«ВосходВ» , арбітражним керуючим ОСОБА_10 31.08.2013 року було проведено інвентаризацію майна боржника та визначено його вартість. 31.08.2013-01.09.2013, під час проведення інвентаризації, було виявлено активів боржника (основні засоби) на загальну суму 410828662грн. 00 коп. З метою проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ В«ВосходВ» , розпорядник майна ОСОБА_10І звернувся до ФДГУ Агентство з питань банкрутства в Донецькій області, якою було проаналізовано та досліджено на підставі документів фінансової звітності фінансово-господарська діяльність боржника за період з 2011-2012 роки, 9 місяців 2013р. та зроблений висновок від 06.12.13р. щодо фінансового стану ТОВ В«ВосходВ» . За змістом цього висновку встановлено, що протягом з 31.12.2010р. по 31.12.2012р. та 9 місяців 2013р. у ТОВ В«ВОСХОДВ» розмір позикового капіталу боржника більший за розмір його загальних активів за балансовою вартістю, отже боржник не мав можливості погасити свою заборгованість у повному обсязі за рахунок активів підприємства, мають місце ознаки неплатоспроможності.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.2014 у справі 905/5359/13 судом заяву ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«Авіс ФінансВ» про заміну кредитора задоволено. Здійснено заміну первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , на нового кредитора - ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«Авіс ФінансВ» на підставі договорів відступлення права вимоги № 39/246 від 03.04.2014, № 39/247 від 03.04.2014 та № 39/248 від 03.04.2014 за грошовими зобов'язаннями кредитора у справі № 905/5359/13 про банкрутство ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«ВосходВ» , в наступному розмірі: 571292466,35 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як позичальника; 19080484,46 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як майнового поручителя; 2669505,65 грн. - сума пені нарахованої боржнику, як позивальнику за кредитними договорами.

Представник ліквідатора (відповідача-1) підтвердив наявність в реєстрі вимог кредиторів ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«Авіс ФінансВ» в наступному розмірі:

- 571292466,35 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як позичальника (окремо внести до реєстру, як вимоги забезпеченого кредитора);

- 19080484,46 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як майнового поручителя (окремо внесено до реєстру, як вимоги забезпеченого кредитора);

- 2669505,65 грн. - сума пені нарахованої боржнику як позивальнику за кредитними договорами (грошові зобов'язання шостої черги). Також відповідач-1 пояснив, що станом на 12.01.2015р. у процедурі ліквідації продажу майна ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю В«ВосходВ» , у т.ч. заставного, не відбувалось, розрахунки з кредиторами не проводились.

Судом встановлено, що на момент укладення між відповідачами оспорюваного Договору ТОВ В«ВосходВ» виступав позичальником ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , яким відступлено вимоги новому кредитору ТОВ В«Авіс ФінансВ» . Між первісним кредитором ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» та ТОВ В«ВосходВ» укладено, зокрема, кредитний договір № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007. Згідно п.4.2.4. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п.3.2.4. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, укладених між ТОВ В«ВосходВ» та ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , Позичальник ТОВ В«ВосходВ» зобов'язався до повного повернення кредиту та/або сплати плати за кредит та/або спати процентів, та/або сплати неустойки не виступати поручителем без попередньої згоди на це Банку (т.1, а.с.27-39).

Відповідно до п. п. 6.1., 6.8. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору. Аналогічні умови встановлені п.п. 6.1., 6.5 Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року.

Суд встановив, що станом на день укладення оспорюваного Договору поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012 р. ТОВ В«ВосходВ» не здійснив повне повернення кредиту, сплати плати за кредит, процентів, неустойки. Відповідно до умов п.п.6.1, 6.8. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п. п. 6.1.,6.5. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, строк дії кредитних договорів не припинився, а отже ТОВ В«ВосходВ» зобов'язаний належним чином виконувати обов'язки, встановлені договорами, в тому числі і дотримуватися обмежень договорів щодо укладення договорів поруки за попередньою згодою кредитора.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, вважає, що підстав для її задоволення немає, а рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. по даній справі повинно бути залишено без змін з наступного.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому числі, шляхом: визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду стосовно наявності у позивача ТОВ "Авіс Фінанс" права на позов про визнання недійсним договору поруки №895-БВ/П/12 від 21.12.2012р. з наступного.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

ЦК не містить визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з"ясовуватись у кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи.

Заінтересованою особою є особа, права на законні інтереси якої порушено вчиненням правочину ( п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Позивач обґрунтовує своє право на судовий захист шляхом звернення з позовом про визнання договору поруки недійсним, посилаючись на те, що він не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а був укладений для створення штучної заборгованості ТОВ "Восход" перед ТОВ "Донбас профінвест-2012" для подальшого отримання останнім контролю над процедурою банкрутства ТОВ "Восход" та уникнення належного розрахунку з іншими кредиторами, зокрема і з позивачем, кредиторські вимоги якого визнані судом у розмірі 590000000,00 грн.

Включенням до Реєстру кредиторських вимог, штучно створених вимог на підставі договору, який не відповідає вимогам закону, прямо порушується право позивача на задоволення його вимог, а також майнові інтереси позивача. У зв"язку з цим, позивач вправі звернутися із позовом про визнання договору недійсним відповідно до положень ч. 3 ст. 215 ЦК України (правовий висновок Верховного Суду України,викладений у постанові від 24.06.2015р.).

За змістом статей 553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що на момент укладення між відповідачами оспорюваного Договору ТОВ В«ВосходВ» виступав позичальником ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , яким відступлено вимоги новому кредитору ТОВ В«Авіс ФінансВ» . Між первісним кредитором ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» та ТОВ В«ВосходВ» укладено, зокрема, кредитний договір № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007. Згідно п.4.2.4. Кредитного договору №20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п.3.2.4. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, укладених між ТОВ В«ВосходВ» та ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , Позичальник ТОВ В«ВосходВ» зобов'язався до повного повернення кредиту та/або сплати плати за кредит та/або сплати процентів, та/або сплати неустойки не виступати поручителем без попередньої згоди на це Банку.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.8. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору. Аналогічні умови встановлені п.п. 6.1., 6.5 Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року.

Суд встановив, що станом на день укладення оспорюваного Договору поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012 р. ТОВ В«ВосходВ» не здійснив повне повернення кредиту, сплати плати за кредит, процентів, неустойки. Відповідно до умов п.п.6.1, 6.8. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п. п. 6.1.,6.5. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, строк дії кредитних договорів не припинився, а отже ТОВ В«ВосходВ» зобов'язаний належним чином виконувати обов'язки, встановлені договорами, в тому числі і дотримуватися обмежень договорів щодо укладення договорів поруки за попередньою згодою кредитора.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що укладенням договору поруки без отримання згоди кредитори відповідачі - ТОВ В«ВосходВ» та ТОВ В«Донбас профінвест-2012В» допустили порушення вимог п.4.2.4. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п.3.2.4. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, вимог ст.ст. 526, 610, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, чим порушили права та законні інтереси кредитора, яким після відступлення прав вимоги за кредитними договорами в повному обсязі виступає позивач по справі, колегія суддів вважає правильним.

Оскільки такої згоди банк та позивач, який набув права кредитора за кредитними договорами на підставі відступлення права вимоги, не надавали, то, як вважає позивач, це свідчить про відсутність у ТОВ "Восход" необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати цивільні права та обов"язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

За приписами ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов"язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

В юридичної особи цивільна правоздатність і дієздатність виникають одночасно від моменту її створення і припиняються від дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді ( ст. 80 ЦК України).

Обмеження цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи господарськими договорами ЦК України не передбачає.

Апелянт зазначає, що порушення зобов"язання не передбачає такого правового наслідку як недійсність правочину (ст. 611 ЦК України), а також не є підставою для визнання правочину недійсним ( ст.ст.203, 215 ЦК України).

Умовами вищезазначених кредитних договорів передбачена відповідальність ТОВ "Восход" за порушення умов договорів, в т.ч. щодо заборони виступати поручителем без згоди банку, а саме - сплати штрафних санкцій, передбачених розділом V "Відповідальність сторін".

Отже, судова колегія вважає цей довід апелянта таким, що заслуговує на увагу та обґрунтованим.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 В«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» від 29.05.2013 року зазначено, що крім учасників правочину (сторін за договором) позивачем у справі про визнання договору недійсним може бути будь-яке підприємство, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Проте, уклавши оспорюваний Договір, ТОВ В«ВОСХОДВ» не тільки не отримало ніякого прибутку, а навпаки, всупереч власним фінансовим інтересам, набуло зобов'язання сплатити заборгованість за третю особу у розмірі, що перевищує його активи.

Крім того, як вже було зазначено судом, оспорюваний Договір поруки укладено в якості забезпечення зобов'язань за основним договором - договором купівлі-продажу цінних паперів № 895-БВ/12 від 21.12.2012р., предметом якого є купівля-продаж простих акцій загальною вартістю 129300000,00 грн.

Втім, матеріали справи свідчать, що договір купівлі-продажу цінних паперів № 895-БВ/12 від 21.12.2012р. визнано недійсним постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. у справі № 910/19289/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2015р (т.2,а.с.151-159).

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи приписи ч.2 ст.548 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, беззаперечним є те, що недійсність основного договору - договору купівлі-продажу цінних паперів № 895-БВ/12 від 21.12.2012р. має невідворотним наслідком недійсність договору забезпечення - договору поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012р., зобов'язання ТОВ В«ВосходВ» за яким також підлягають визнанню недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Висновок суду першої інстанції, що спірний договір поруки укладений сторонами не для настання обумовлених ним наслідків, які полягають у забезпеченні поручителем виконання боржником зобов"язань за основним договором купівлі-продажу, є доведеним, грунтується на матеріалах справи, які підтверджують, що сторони спірного договору усвідомлювали, що боржник за основним договором (ТОВ "ОСОБА_9 ОСОБА_7") та поручитель (ТОВ "Восход") не виконають своїх договірних зобов"язань з оплати цінних паперів та взагалі не мали такого наміру при укладенні договору.

Доводи апеляційної скарги щодо встановлення правомірності спірного договору поруки ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2013р., якою визнані кредиторські вимоги відповідача 2 на загальну суму 900 000 000,00 грн., в тому числі за зазначеним договором, та що ці обставини відповідно до ст. 35 ГПК України не потребують доказування, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки недійсність договору поруки №895-БВ/П/12 від 21.12.2012р. з підстав, викладених у позові ТОВ "Авіс Фінанс" у справі про банкрутство, не досліджувались, суд виходив з презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України.

Прохання апелянта щодо припинення провадження у даній справі за відсутністю предмету спору з посиланням на те, що в межах справи про банкрутство господарським судом Донецької області прийнята ухвала у справі № 905/5359/13 від 30.09.2015р., якою визнано недійсним оспорюваний договір поруки, викладені у додаткових поясненнях, судова колегія відхиляє з наступного.

Предметом судового розгляду у справі про банкрутство є визнання договорів недійсними на підставі норм спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тоді як в позовному провадженні розглядається позов боржника про визнання спірного договору недійсним за загальними підставами, встановленими Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Вирішуючи в позовному провадженні спори про визнання недійсними договорів за нормами ЦК України та ГК України, суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов"язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення).

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права щодо неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи, а саме ухвала про прийняття справи до розгляду від 10.06.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи на 09.07.2015р. були розміщені на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" (т.2, а.с.137,241). Такий спосіб повідомлення сторони передбачений Інформаційним листом ВГСУ №01-06/1290/14 від 12.09.2014р. "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв"язку з проведенням антитерористичної операції".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду від 09.07.2015р. у даній справі відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, а відтак підстав для її задоволення немає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 з обмеженою відповідальність "Донбас профінвест-2012" м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у справі № 908/4802/14 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015р. у справі № 908/4802/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 7 прим.: 1. Позивачу; 2. Відповідачам, 1 третій особі; 1 У справу; 1. ДАГС; 1. ГСДО