Рішення

від 09.12.2015 по справі 202/8066/15-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8066/15-ц

Провадження 2/202/4857/2015

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Величко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №21», Дніпропетровської міської ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із зазначеним позовом в якому просить ухвалити судове рішення, яким стягнути із КП «Житлово-експлуатаційне підприємство №21» на її користь нараховану, але невиплачену при звільненні заробітну плату у сумі 397,20 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у сумі 7445,49 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 17 серпня 2015 року по 12 жовтня 2015 року у сумі 9950,4 грн. та подень винесення рішення суду; моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 01 квітня 2004 року вона перебувала у трудових відносинах з КП « ЖЕП №21» ДМР на посаді діловода та інспектора з відділу кадрів. Наказом №105к від 22 грудня 2014 року була звільнена з підприємства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, про що зроблений відповідний запис №12 в трудовій книжці. Однак, на порушення ст.116 КЗпП України при звільненні позивачу не провели кінцевий розрахунок та виплату зароблених коштів. Сума заборгованості на момент звільнення склала 25360,81 грн. На не однократні звернення позивача до КП « ЖЕП №21» ДМР щодо виплати заборгованості, підприємство відмовляло у виплаті, мотивуючи це відсутністю коштів на рахунку. В березні, квітні та серпні 2015 року КП « ЖЕП №21» ДМР частково погасило заборгованість, у зв'язку з чим станом на 12.10.2015 заборгованість по заробітній платі становить 397,20 грн. Вважає, що на підставі ст.34 ЗУ «Про оплату праці» має право на компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку визначеному чинним законодавством, розмір якої згідно розрахунку становить 7445,49 грн. У відповідності до ст.117 КЗпП України позивачу повинна бути виплачена середня заробітна плата за весь час затримки. Оскільки Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2015 року з КП « ЖЕП №21» на її користь вже стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 25.12.2014 по 14.08.2015, середній заробіток по даній справі підлягає стягненню за період з 17 серпня 2015 року по 12 жовтня 2015 року по день винесення рішення. Крім того, невиплата відповідачем заробітної плати є грубим порушенням конституційних гарантій. В умовах щоденного зростання цін та інфляції затримка виплати заробітної плати постійно знецінює фактичний борг відповідача. Відповідачу належить відшкодувати їй моральну шкоду, у зв'язку з порушенням останнім її законних прав, а ці порушення призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 10000 грн.

Позивач в судове засіданні не з'явився, надавши суду письмову заяву за якою просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязіта у випадку неявки відповідача в судове засідання просить ухвалити заочне рішення по справі.

Представник Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не подавав.

Представник комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №21» Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не подавав.

У зв'язку із неявкою відповідачів, суд, враховуючи заяву позивача, відповідно до ст.ст. 224 - 225 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні судом із дослідженої копії трудової книжки позивача, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 01 квітня 2004 року по 24 грудня 2014 року включно перебувала у трудових відносинах з КП « ЖЕП №21» ДМР та наказом №105к від 22.12.2014 року була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Відповідно до п.1 рішення Дніпропетровської міської ради №27/45 від 25.12.2013 року «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств» вирішено провести реорганізацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств та припинити діяльність КП « ЖЕП №21» ДМР шляхом приєднання до КП «ЖЕП №53» ДМР. Відповідно до п.1.2. вищезазначеного рішення в результаті приєднання передати усі майнові права та обов'язки КП «ЖЕП №21» ДМР до КП « ЖЕП №53» ДМР.

Однак на час ухвалення рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зазначено, що КП « ЖЕП №21» ДМР знаходиться в стані припинення, але залишається не припиненим. Ще не складено та не затверджено розпорядженням Дніпропетровського міського голови передавальний акт майнових прав та зобов'язань від КП « ЖЕП №21» ДМР до КП « ЖЕП №53» ДМР.

Судом також встановлено, що на час звільнення відповідач мав заборгованість перед позивачем по заробітній платі у розмірі 25360,81 гривен, зазначене підтверджується довідкою про заборгованість по заробітній платі №7, виданої 19.01.2015 року КП « ЖЕП №21» ДМР.

Станом на день розгляду справи в суді, 09 грудня 2015 року, заборгованість по заробітній платі позивачу виплачена частково, у зв'язку з чим заборгованість складає 397,20 грн.

Разом з тим, як зазначає сам позивач, Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2015 року з КП « ЖЕП №21» на користь ОСОБА_2 вже стягнуто заборгованість по заробітній платі у сумі 5851,09 грн. Таким чином позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітної плати є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 116 КЗпП України, передбачено що при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що на час розгляду справи позивачу в повному обсязі заборгованість по заробітній платі КП « ЖЕП №21» ДМР не виплачена, та враховуючи Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2015 року, згідно якого на користь позивача вже стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 25.12.2014 по 14.08.2015, на користь позивача з КП « ЖЕП №21» ДМР необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 серпня 2015 року по день винесення рішення у справі включно (09 грудня 2015 року), що становить 81 робочий день.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за два останні місяці до звільнення складає: 5080,06 грн. (з/п за жовтень 2014 року) + 5616,10 грн. (з/п за листопад 2014 року) : 43 (кількість робочих днів за жовтень - листопад 2014 року) = 248,76 грн.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 20149,56 грн. (248,76 грн. /середньоденна заробітна плата позивача/ х 81 дні /кількість робочих днів затримки розрахунку = 20149,56 грн./). Саме така сума має бути стягнута з КП « ЖЕП №21» ДМР на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у сумі 7445,49 грн. суд виходить з наступного.

Згідно ст.34 ЗУ «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Позивач, скориставшись таким правом, надав суду розрахунок компенсації у зв'язку із несвоєчасною виплатою, згідно якого її розмір складає 7445,49 грн.

Таким чином позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що така шкода позивачеві спричинена, оскільки остання, своєчасно не отримавши спочатку заробітну плату, а потім і остаточний розрахунок, змушена була докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Позивачем доведено, що невиплата їй заробітної плати призвела до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків.

Однак, з урахуванням вимог ст.237-1 КЗпП України щодо підстав стягнення моральної шкоди та ст.23 ЦК України щодо вимог розумності та справедливості її розміру, суд вважає за необхідне визначити розмір цієї моральної шкоди в розмірі 500 грн., що менше ніж просив позивач.

Оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, він стягується з КП « ЖЕП №21» ДМР в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог, відповідно ст.88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати слід стягнути 487 грн. 20 коп. та за вимогу немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди слід стягнути 487 грн. 20 коп., а всього розмір судового збору складає 974,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, відповідно до ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №21» Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати та моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №21» Дніпропетровської міської (49087, м.Дніпропетровськ, вул. Кримська, буд. 4, ідентифікаційний код 32702064) на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати у розмірі 7445 (сім тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 49 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20149 (двадцять тисяч сто морок дев'ять) грн. 56 коп. та 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №21» Дніпропетровської міської (49087, м.Дніпропетровськ, вул. Кримська, буд. 4, ідентифікаційний код 32702064) на користь держави судовий збір у розмірі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач може оскаржити заочне рішення до апеляційного суду в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.В. Волошин