Постанова

від 11.08.2011 по справі 5931/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 серпня 2011 р. № 2-а- 5931/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

суддів: Волкової Л.М., Сліденка А.В.

при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Строй" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт строй» (надалі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова №0000300700 від 29.04.2011р., відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2235924, 00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України. Позивач стверджує, що під час складання податкових декларацій за січень, лютий, травень, червень, липень, вересень, листопад, грудень 2010 року та формування податкового кредиту за вказані податкові періоди, діяв у повній відповідності до норм Закону України «Про ПДВ».

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обставини, викладені в позові, просив суд ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що згідно з актом позапланової перевірки від 14.04.2011р. №1567/07-008/33674337 платником податків вчинено порушення п.п.7.7, п.п.7.2.6, п.п.7.4.5, пп.7.4.1 ст.7 Закону України В«Про ПДВВ» (в редакції, що діяла на момент виникнення встановлених порушень), що відповідає п. 196.6 ст. 196, ст. 200. п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством ТОВ «Комфорт строй» завищено залишок від'ємного значення (рядок 26) декларації за січень 2011 року у загальному розмірі 2235924, 00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт - Строй», пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33674337, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

За матеріалами справи, спірне податкове повідомлення -рішення відповідача - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № НОМЕР_1 від 29.04.2011р. про зменшення ТОВ «Комфорт строй» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2235924, 00 грн. було винесено суб'єктом владних повноважень з посиланням на акт позапланової перевірки від 14.04.2011р. №1567/07-008/33674337.

Згідно з висновками згаданого акту перевірки в діяльності ТОВ «Комфорт строй» податковим органом виявлено порушення п.п.7.7, п.п.7.2.6, п.п.7.4.5, пп.7.4.1 ст.7 Закону України В«Про ПДВВ» (в редакції, що діяла на момент виникнення встановлених порушень), що, як зазначає податковий орган, відповідає п. 196.6 ст. 196, ст. 200. п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством ТОВ «Комфорт строй» завищено залишок від'ємного значення (рядок 26) декларації за січень 2011 року у загальному розмірі 2235924, 00 грн.

Так, за висновками перевіряючих, що відображені в акті перевірки, позивач протягом вказаних в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні податкових періодів включав до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ суми податку з податкових накладних попередніх податкових періодів, які раніше не включались до складу податкового кредиту позивача, у зв'язку з чим позивачем було неправомірно збільшено від'ємне значення суми податку на додану вартість, у тому числі:

- за січень 2010 року в сумі 491399, 00 грн.

- за лютий 2010 року в сумі 2325, 00 грн.

- за травень 2010 року в сумі 920628, 00 грн.

- за червень 2010 року в сумі 95454, 00 грн.

- за липень 2010 року в сумі 218862, 00 грн.

- за вересень 2010 року в сумі 222853, 00 грн.

- за листопад 2010 року в сумі 223219, 00 грн.

- за грудень 2010 року в сумі 61184, 00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень, які покладені в основу спірного правового акту індивідуальної дії і відображені в акті від 14.04.2011р. №1567/07-008/33674337, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує наступне:

ЗВ»ясовуючи обставини спірних правовідносин і перевіряючи їх зібраними по справі доказами, суд відзначає, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок формування податкового кредиту з ПДВ був врегульований Законом України В«Про ПДВВ» , відповідно до абз.1 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналізуючи положення наведеної норми закону, суд доходить висновку, що законодавцем передбачено дві умови, за одночасної наявності яких платник податків має право включити суми сплаченого ним у звітному податковому періоді ПДВ до складу податкового кредиту такого податкового періоду: 1) придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання в межах господарської діяльності, 2) придбання товарів (робіт, послуг) з метою подальшого використання в межах оподатковуваних операціях.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарськоїдіяльноситів платника податку протягом звітного полдаткового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України В«Про ПДВВ» встановлено, що не підлягають до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З пояснень представника позивача, які в даній частині повністю підтверджуються матеріалами справи, судом встановлено, що позивач під час складання податкових декларацій за січень, лютий, травень, червень, липень, вересень, листопад, грудень 2010 року діяв у відповідності до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України В«Про ПДВВ» .

Стосовно доводів відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України В«Про ПДВВ» , суд відзначає, що відповідно до вказаних норм Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що в даному випадку отримані позивачем від його постачальників податкові накладні заповнені у відповідності до приписів чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості висновків суб'єкту владних повноважень про порушення платником податків п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, отже слід дійти висновку про недоведеність матеріалами справи факту порушення ТОВ «Комфорт - Строй» положень наведених норм закону.

За таких обставин, позов слід задовольнити.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Строй" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова від 29.04.2011 року№0000300700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Строй" (місцезнаходження -місто Харків, вул. Достоєвського, буд.3, код ЄДРПОУ 33674337) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 16 серпня 2011 року.

Головуючий Суддя Панченко О.В.

Суддя Л.М. Волкова

Суддя А.В. Сліденко