Постанова

від 09.12.2015 по справі 826/16667/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2015 року № 826/16667/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пож-Безпека»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пож-Безпека» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2014 року № 0012172220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16667/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 05 жовтня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач проти адміністративного позову заперечив, надав письмові заперечення проти позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пож-Безпека» перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 21 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2014 року на підставі наказу від 21 жовтня 2014 року № 237 посадовою особою відповідача згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету ПДВ позивачем при взаємовідносинах з ТОВ «Мегабудкомпані-2014» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, результати якої оформлені актом від 29 жовтня 2014 року № 1190/26-54-22-02-10/35590481 (далі по тексту - акт перевірки).

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення ст. 198, 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у липні 2014 року на суму 22257 грн.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2014 року № 0012172220, яким позивачу в порушення вимог ст. ст. 185, 187, 198, 201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 27821,00 грн., у тому числі за основним платежем - 22257,00 грн., та за штрафними санкціями - 5564,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Мегабудкомпані-2014».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 29 жовтня 2014 року № 1190/26-54-22-02-10/35590481.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мегабудкомпані-2014», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Мегабудкомпані-2014» укладено договори підряду № 18/06/14 П від 18 червня 2014 року, № 20/06/14 П від 20 червня 2014 року, № 26/06/14 П від 25 червня 2014 року, № 07/07/14 П від 07 липня 2014 року, № 08/07/14 П від 08 липня 2014 року, предметом яких є виконання проектних робіт (плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС), експертиза ПЛАСу оформлення всіх необхідних документів в органах ГУ ДСНС України) для об'єкта ТОВ «Мебіус Груп» за адресою: Київська обл., Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Індустріальна, 8; ТОВ «СанаКліс» Київська обл., Бориспільський район, с.Проліски, вул. П.Морозова, 1Б; ТОВ «Ольшаницький елеватор» Київська обл., Рокитнянський район, с.Ольшаниця, вул. Привокзальна, 3; ТОВ «Аеро-Експрес» Київська обл., Бориспільський район, с.Проліски, вул. Броварська, 1; ТОВ «Новопак СВ» Київська обл., м.Ржищів, вул. Радіаторна, 42

Проектні роботи здійснюються у відповідності до діючих нормативно-технічних документів: ДСТУ 3273-95, ДСТУ 2960-94, ГОСТ 12.1.007-76., ССБТ, ГОСТ 12.1004-91, ССПТ, НПАОП 0.00-4.33-99.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ «Мегабудкомпані-2014» (підрядник) укладено договори підряду № 09/07/14 від 09 липня 2014 року та № 10/07/14 від 09 липня 2014 року, предметом яких є організація виконання монтажних робіт автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення (надалі - СП-АУС, ОП), оформлення всіх необхідних документів в органах пожежної безпеки в офісних приміщеннях за адресою: вул. Кавказька, 4, с. Плахтянка, Макарівського району, Київської області; на матеріальному складі та ГРЩ (електрощитова) за адресою: вул. Кавказька, 4, с. Плахтянка, Макарівського району, Київської області.

На виконання умов договорів поставки позивачем долучено до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), локальні кошториси на придбання та монтаж установки автоматичної пожежної сигналізації приміщення, договірну ціну, акти приймання виконаних будівельних робіт.

В свою чергу, ТОВ «Мегабудкомпані-2014» виписало позивачу податкові накладні, які в подальшому були включена позивачем до складу податкового кредиту за липень 2014 року та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією платіжного доручення.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за липень 2014 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Мегабудкомпані-2014» у зв'язку з придбанням послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою, зареєстроване у встановленому законодавством порядку та є платником ПДВ. Основним видом діяльності ТОВ «Пож-Безпека» є електромонтажні роботи. Згідно ліцензії серії АЕ № 184459, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій ТОВ «Пож-Безпека» має право на надання послуг і виконання робіт протипожежного значення.

З матеріалів справи вбачається, що послуги з виконання проектних робіт по плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, а також виконання монтажних робіт та оформлення всіх необхідних документів в органах ДСНС були придбані позивачем у ТОВ «Мегабудкомпані-2014» на виконання укладених договорів підряду з ТОВ «Ольшанський елеватор» від 26 грудня 2013 року № 25-12/13 П, з ТОВ «СанаКліс» від 08 квітня 2014 року № 08-04/14 П, з ТОВ «НВП «Укрзооветпромпостач» від 14 травня 2014 року № 14-05/14, з ПАТ «Плахтянський ДЗВП» від 20 травня 2014 року № 20-05/14, з ТОВ «Мебіус Груп» від 27 травня 2014 року № 16-05/14 П, з ТОВ «Аеро-Експрес» від 27 травня 2014 року № 27-05/14 П, з ТОВ «Новопак СВ» від 10 червня 2014 року № 02-06/14 П, копії яких наявні в матеріалах справи.

На виконання даних умов договорів поставки позивачем долучено до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), локальні кошториси на придбання та монтаж установки автоматичної пожежної сигналізації приміщення, договірну ціну, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, банківські виписки по рахунку.

На підтвердження реальності виконання послуг ТОВ «Мегабудкомпані-2014» позивачем долучено до матеріалів справи копії виконаних планів локалізаціх та ліквідації аварійних ситуацій.

Наведене свідчить про подальше використання придбаних у ТОВ «Мегабудкомпані-2014» послуг в рамках здійснення власної господарської діяльності.

Як встановлено контролюючим органом в акті перевірки стосовно ТОВ «Мегабудкомпані-2014» про проведення фінансових потоків між платниками податків, які спрямовані на надання податкової вигоди третім особам переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, а тому вище зазначені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності.

Проте, судом встановлено, що необґрунтованими є посилання відповідача на те, що господарські операції з контрагентами не мали реального характеру, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Згідно наявної в матеріалах справи копії ліцензії серії АБ № 290645 ТОВ «Мегабудкомпані-2014» надано право на здійснення робіт, провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури згідно переліку. Згідно витягу № 12-2947 з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ «Мегабудкомпані-2014» за КВЕД-2010 є: організація будівництва будівель; будівництво інших споруд, н.в.і.у.; електромонтажні роботи; електромонтажні роботи; інші будівельно-монтажні роботи; інші роботи з проведення будівництва; покрівельні роботи.

Крім того, судом враховано, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року в адміністративній спарві № 826/14863/14 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо здійснення заходів по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабудкомпані-2014», за результатами яких складено акт від 03 вересня 2014 року №2042/26-59-22-06/39188409 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Мегабудкомпані-2014» (код за ЄДРПОУ 39188409) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акта від 03 вересня 2014 року №2042/26-59-22-06/39188409 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Мегабудкомпані-2014" (код за ЄДРПОУ 39188409) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві відновити дані податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабудкомпані-2014" з податку на додану вартість, задекларовані ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Мегабудкомпані-2014» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Мегабудкомпані-2014» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у встановленому законом порядку.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару та надання послуг входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2011 року у справі № К-12509/08.

Суд наголошує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року по справі № 2а-6067/11/1470.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Крім того, судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 р., заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 р., заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 р., заява №6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідач, в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання Позивачем податкової вигоди.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мегабудкомпані-2014», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21 листопада 2014 року № 0012172220 підлягає скасуванню.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пож-Безпека» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пож-Безпека» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21 листопада 2014 року № 0012172220.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пож-Безпека» понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник