Постанова

від 09.12.2015 по справі 820/11465/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2015 р. № 820/11465/15

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №1220302203 та №1120302203 від 24.11.2015 року, прийняті щодо нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув без повідомлення про причини неприбуття, заперечень проти позову не надав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" (код ЄДРПОУ 25611992) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "НАВІГАТОР 7", податковий номер 39277273, за квітень-червень 2015 року, за результатами якої 10.11.2015 р. був складений акт за №1350/20-30-22-03/25611992, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого був завищений податковий кредит на суму 7 373 360.00 грн., у квітні - червні 2015 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 5 447 090.00 грн., за квітень - червень 2015 року, завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 926 270,00 грн., за квітень-червень 2015 року.

За наслідками вказаного акту перевірки 24.11.2015 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме:

- № НОМЕР_1 від про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 8 170 635,00 грн.;

- № НОМЕР_2 про зменшення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 926 270,00 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Судом встановлено, що в господарській діяльності ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" займається виробництвом міді, оброблення металевих відходів та брухту, оптовою торгівлею відходами та брухтом, виробництвом алюмінію, на що має відповідну Ліцензію (по заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових металів).

Як свідчать докази у справі, ТОВ "Промметсплав" має свідоцтво Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ГОМС ТОВ "Науково - Дослідний інститут "Сінтеко", код ЄДРПОУ 34290860, про атестацію аналітичної лабораторії на проведення вимірювань.

Реєстраційний № 06544-2-4-24/4 ГОМС від 14.01.2013 року, чинне до 14.01.2013 року, реєстраційний № 06544-5-3-24/3 ГОМС від 27.11.2012 року, чинне до 27.11.2015 року.

ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" зареєстроване як платник податку на додану вартість та має свідоцтво платника ПДВ № 28281895 від 14.07.1999 року.

Так, в мотивувальній частині акту даної перевірки зазначається, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "НАВІГАТОР 7" на підставі укладеного договору поставки №02032015 від 02.03.2015 року, предметом якого є купівля-продаж продукції виробничо-технічного призначення, а саме: алюміній вторинний. На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами.

Також, на момент складання та реєстрації податкових накладних ТОВ "НАВІГАТОР 7" було зареєстровано як платник ПДВ та мало свідоцтво платника ПДВ, що підтверджується відповідачем в акті перевірки.

При судовому розгляді встановлено, що потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю в придбанні сировини для виробництва ТОВ "Промметсплав" марочних алюмінієвих сплавів. Підприємств (постачальників) готових продати саме алюміній вторинний в Україні обмежена кількість, тому ТОВ "Промметсплав" у разі, якщо надходить пропозиція про продаж даного товару від постачальників старається укласти відповідний договір.

Так, ТОВ "Промметсплав" було вигідно укладати договори на поставку саме алюмінію вторинного оскільки при плавці алюмінію вторинного вихід готової продукції (металовихід) вище, ніж чим при переплавки будь якого брухту (тобто економічно вигідніше). Також, при переробці алюмінію вторинного, вихід браку по хімічному складу продукції нижче, чим при переробці брухту.

В подальшому, готова продукція була реалізована іншим металургійним підприємствам, що підтверджується доданими до матеріалів справи відповідними документами.

Як вбачається із доказів справи, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача, є відсутність факту реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентом, що базується на податковій інформації Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 17.08.2015 року №405/7/20-33-22-03 щодо ТОВ "НАВІГАТОР 7" (код ЄДРПОУ 39277273) за звітні періоди декларування ПДВ квітень-липень 2015 року, з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах: квітень-липень 2015 року, яка складена з причини неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку із відсутністю ТОВ "НАВІГАТОР 7" за місцезнаходженням.

Так, в наведеній інформації викладені висновки щодо відсутності у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товару, відсутність фахової належності робітників підприємства, складських та інших приміщень.

Дана обставина була покладена відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При судовому розгляді встановлено, що укладений між позивачем та вищезазначеним контрагентом правочин є дійсним, виконаним сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскаржений та у судовому порядку не визнаний не дійсним.

Виконання умов вищезазначеного договору підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на вказану вище податкову інформацію стосовно контрагента позивача, яка не може бути взята судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на податкову інформацію щодо певних порушень інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 151453,58 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №1220302203 та №1120302203 від 24.11.2015 року, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 368, код ЄДРПОУ: 25611992) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 151453,58 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 58 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Самойлова В.В.