Постанова

від 05.11.2015 по справі п/811/856/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2015 року справа № П/811/856/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гайворонському районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року у справі №П/811/856/15 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Гайворонському районі Кіровоградської області (далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» (далі - Відповідач), в якому просило стягнути з останнього заборгованість по пільговій пенсії в сумі 1065.00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Відповідач не виконав належним чином обов'язків покладених на нього чинним законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1065.00 грн., яка мала бути спрямована на виплату пенсій громадянам України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року адміністративний позов було задоволено частково та стягнуто з приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2015 року у розмірі 115.06 грн.

Управління Пенсійного фонду України у Гайворонському районі Кіровоградської області не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, заявник апеляційної інстанції зазначив, що вихідним критерієм для призначення пенсії на підставі п. «ж» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є стать особи, а саме жінка та її зайнятість на момент звернення за призначенням пенсії безпосередньо у сфері сільськогосподарського виробництва та виховання нею від п'яти та більше дітей, у тому числі усиновлених, незалежно від її віку та наявності у неї трудового стажу. За даних обставин, обов'язок щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» покладено на страхувальника за останнім, а не попереднім місцями роботи жінки.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПОСП "Вікторія" зареєстроване як юридична особа 07 вересня 2000 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювала ОСОБА_1, якій Пенсійний фонд здійснює виплату пенсії в сумі 2169,11 грн грн.(а.с.5).

11 травня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гайворонському районі ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію як багатодітній матері, яка народила та виховала семеро дітей до 14-річного віку та працювала у сільськогосподарському виробництві на момент призначення пенсії (а.с.23).

На виконання приписів чинного законодавства, пенсійним органом був сформований та надісланий на адресу підприємства розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року.

Однак, підприємством зазначений розрахунок був сплачений частково, а саме витрати на доставку та виплату пільгової пенсії по ОСОБА_1 у розмірі 1065,37 грн. відшкодовані підприємством не були, що на думку пенсійного органу свідчить про можливість їх примусового стягнення.

Правомірність стягнення заборгованості у розмірі 1065,37 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган при визначенні фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, повинен був визначити їх фактичний розмір, що підлягає з боку підприємства з урахуванням принципу пропорційності обчислення, закріпленого нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим, стягненню підлягає 115.06 грн..

Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне страхування» (далі - Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону N 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону N 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону N 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Зазначена позиція кореспондується з позицією Верховного Суду України, яка відображена у постанові від 07.07.2015 року, положення якої за приписами ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України.

Як вбачається з матеріалів справи, колишніму працівнику відповідача ОСОБА_1 була призначена та виплачуються пенсій за віком на пільгових умовах на підставі п. «ж» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу про призначення пенсії.

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством прямо передбачений обов'язок підприємства відшкодовувати суму виплат на доставку та виплату пенсій призначених на підставі п. «ж» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то відповідно відшкодування пенсії, яка доставляється вищезазначеній особі має здійснюватися Відповідачем.

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а порядок відшкодування - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. N 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Приписами п. 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.п.6.5, 6.7 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсійним органом на виконання зазначених правових приписів було сформовано та надіслано на адресу ПОСП «Вікторія» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за лютий 2015 року.

Факт отримання зазначеного розрахунку Відповідачем не оспорюється.

Отже, пенсійним органом була належним чином дотримана процедура щодо надіслання ПОСП «Вікторія» розрахунків на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

Однак, як свідчать матеріали справи, сума витрат на доставку та виплату пенсій за зазначеними розрахунками Відповідачем у повному обсязі відшкодована не була, у зв'язку з чим, за останнім виникла заборгованість у розмірі 1065.00 грн., яка на думку пенсійного органу підлягає стягненню.

Між тим, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивач визначаючи підприємству стовідсотковий розмір відшкодування пенсій, яка була призначена ОСОБА_1, відповідно до п. «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснив це без врахування пропорційності даного нарахування передбачено п.6.2 Інструкції №21-1, у зв'язку з чим Відповідач несе підвищений тягар сплати за інших роботодавців, прийнявши багатодітну матір на роботу у сільськогосподарському підприємстві.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст спірних правовідносин, вважає зазначену позицію суду першої інстанції хибною з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зі змінами та доповненнями, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місцях (шляхом переведення років у місяці).

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що пропорційний розподіл витрат на виплату та доставку пільгової пенсій між підприємствами, на яких працював пенсіонер здійснюється за умови призначення пільгової пенсії останньому на підставі відповідного стажу.

Однак, відповідно до п. «ж» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, призначення пенсії на підставі зазначеної статті здійснюється незалежно від віку і трудового стажу, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування при розрахунку підприємству суми відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій положень п. 6.2 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що приватне-орендне сільськогосподарське підприємство «Вікторія» має обов'язок перед управлінням Пенсійного фонду України у Гайворонському районі Кіровоградської області по відшкодовуванню у повному обсязі фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період пенсіонеру, якому пенсія призначена у відповідності до п. «ж» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, виходячи з того, що Відповідачем не були належним чином виконанні обов'язки по фактичним витратам на доставку та виплату пенсій, а пенсійним органом було належним чином його повідомлено про наявність грошових обов'язків, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим стягнення заборгованості у розмірі 1065.00 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гайворонському районі Кіровоградської області - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року у справі №П/811/856/15- скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Гайворонському районі Кіровоградської області - задовольнити.

Стягнути з приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» на користь управління Пенсійного фонду України у Гайворонському районі Кіровоградської області заборгованість по пільговій пенсії в сумі 1065.37 грн.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна