Рішення

від 10.12.2015 по справі 903/1206/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2015 р. Справа № 903/1206/15

за позовом Приватного підприємства "Алатир М"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світязь"

про стягнення 51 176,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 2 від 06.12.2015 рокувід відповідача: н/з

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснено відповідно до ст. ст. 20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: Позивач - Приватне підприємство "Алатир М" звернулось з позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світязь" 48 681,50 грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 6 609,86 грн. пені, 885,60 грн. 3% річних, а також 1 378 грн. судового збору.

Заявлену вимогу обґрунтовує посилаючись на договір поставки № 051114 від 05.11.2014 року, на виконання якого згідно специфікації № 1 до договору проведено попередню оплату за товар в сумі 30 000,00 грн. платіжним дорученням № 492 від 05.11.2014 року.

Згідно п. 2 специфікації термін поставки мав відбутись не пізніше 26.11.2014 року. В зв'язку з не поставкою товару 19.02.2015 року та 03.11.2015 року відповідачу направлено вимоги про повернення сплаченої суми, які залишено без задоволення. На суму попередньої оплати нараховані інфляційні, 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, та згідно п. 6.4 договору пеню в сумі 6 609,86 грн. за період з 27.11.2014 року по 26.05.2015 року.

Відповідач в запереченні на позов вимогу позивача відхиляє, вказуючи що згідно специфікації № 1 умови поставки EXW склад постачальника (м. Луцьк), листом № 1 від 12.02.2015 року повідомлено ПП "Алатир М" про поставку товару до 17.02.2015 року, однак підприємство не забезпечило прибуття представника для прийняття та відвантаження товару, оскільки втратило інтерес до виконання договору в натурі. При цьому вказує, що грошові кошти буде повернуто після реалізації товару.

Також подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представником позивача подано клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору в сумі 609,00 грн.

З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що 05.11.2014 року між ТзОВ "Світязь" (постачальник по договору) та ПП "Алатир М" (покупець по договору) було укладено договір поставки № 051114 (а.с 8-10).

Згідно п. 1.1 постачальник зобов'язується передати покупцю товар в асортименті згідно специфікації, а покупець - прийняти та оплатити його.

По п. 3.1 розмір та умови оплати вказуються в специфікаціях.

В специфікації № 1 до договору сторони зазначили найменування товару, суму поставки - 30 000,00 грн., умови оплати - 100% попередня оплата, термін поставки протягом 21 дня з моменту здійснення оплати. Специфікація підписана Постачальником та Покупцем та скріплена їх печатками.

Платіжним дорученням № 492 від 05.11.2014 року позивач перерахував відповідачу 30 000,00 грн., за товар згідно рахунку № 27 від 05.11.2014 року.

За загальними нормами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами по справі виникли зобов'язання що випливають з договору поставки, до яких застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Так, за ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до специфікації у відповідача виникли зобов'язання поставити товар покупцеві протягом 21 дня з моменту оплати, а враховуючи те, що оплата проведена 05.11.2014 року, відповідач був зобов'язаний поставити товар до 26.11.2014 року.

Однак свої зобов'язання по поставці товару не виконав, хоча згідно листів № 1 від 12.12.2014 року та № 1 від 12.02.2015 року гарантував поставку товару відповідно до 23.12.2014 року та до 17.02.2015 року (а.с 16-17).

Як слідує з матеріалів справи, позивач 19.02.2015 року на адресу відповідача направив лист-претензію №4 про повернення коштів, однак докази її надіслання відсутні. 03.11.2015 року за вих. №13 повторно направив лист-вимогу про повернення коштів в сумі 43 681,50 грн. з врахуванням індексу інфляції, пені в сумі 6 609,86 грн. та 3% річних в сумі 868,80 грн., що підтверджується описом вкладення, квитанцією пошти № 215600426655 (а.с. 13-16).

За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено неповернення відповідачем суми попередньої плати, вимога позивача про стягнення з відповідача 30 000,00 грн. підставна і підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені то зазначена на думку суду є безпідставною і задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Натомість стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не для виконання взятих на себе грошових зобов'язань , а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення коштів, отриманих як попередня оплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Дана правова позиція відображена в постанові Верховного суду України від 16.09.2014 року у справі № 921/266/13-г/7.

Крім того, як слідує з матеріалів справи позивачем нарахована пеня в сумі 6 609,86 грн. за період з 27.11.2014 року по 26.05.2015 року на підставі п. 6.4 договору поставки, з суми 30 000,00 грн. попередньої оплати помноженої на подвійну облікову ставку НБУ та на кількість днів прострочення, тобто розрахунок пені проведено за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Так, п. 6.4 передбачено, що в разі прострочення виконання зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов'язання за період прострочення.

Однак, за умовами договору (специфікації №1) у відповідача не виникло грошове зобов'язання, а зобов'язання поставити товар.

Згідно ст. 49 ГПК України, ЗУ "Про судовий збір" з відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218,00 грн. Зайво сплачений судовий збір в сумі 609,00 грн. згідно платіжного доручення № 727 від 10.06.2015 року на підставі клопотання позивача підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Світязь" (вул. Габріели Запольської, 28, с. Прилуцьке, Ківерцівський район, Волинська область 45243, код ЄДРПОУ 31496795) в користь Приватного підприємства "Алатир М" (АДРЕСА_1 61050, код ЄДРПОУ 37765794) 30 000,00 грн. попередньої оплати а також 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору, всього 31 218,00 грн. (тридцять одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

3. Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути на користь Приватного підприємства "Алатир М" (АДРЕСА_1 61050, код ЄДРПОУ 37765794) 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень) зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 727 від 10.06.2015 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

4. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 6 609,86 грн., інфляційних втрат в сумі 13 681,50 грн. та 3% річних в сумі 885,60 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

10.12.2015

Суддя С. В. Костюк