Рішення
від 09.12.2015 по справі 904/9211/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.15р. Справа № 904/9211/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000", м. Дніпропетровськ

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 21883грн.37коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 05.01.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №105/10/04-36-10-06-10 від 13.01.2015р.

В судовому засіданні від 01.12.2015р. було оголошено перерву до 07.12.2015р., в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області з позовом про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 13078грн.00коп., 3% річних в розмірі 1058грн.77коп. та суми інфляційної складової в розмірі 7746грн.60коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рахунок - фактуру №R-402650 від 11.12.2012р.; видаткову накладну №R-402650 від 19.12.2012р.; довіреність №653189/34 від 19.12.2012р.; претензію №228 від 04.08.2015р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 10.11.2015р., 01.12.2015р. та 07.12.2015р.

10.11.2015р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своєму відзиві відповідач зазначає, що поставка товару виконувалась на підставі договору про постачання товарів №402650 від 19.12.2012р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" та Державною податковою службою у Дніпропетровській області. Разом з тим, відповідач стверджує, що він є розпорядником бюджетних коштів та з метою розрахунків надав всі необхідні документи до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Також відповідач зазначає, що позивачем невірно визначений розмір послуг за надання правової допомоги.

Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області 10.11.2015р. заявило клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання через необґрунтованість. Разом з тим ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015р. в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області було зобов'язано надати документи, необхідні для розгляду справи.

Позивач 10.11.2015р. надав письмові пояснення щодо дати виникнення грошових зобов'язань з оплати товару у відповідача.

17.11.2015р. позивач надав до суду заяву про уточнення суми позову, яка фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до тексту зазначеної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за договором поставки в розмірі 13078грн.00коп., 3% річних в розмірі 1051грн.25коп. та суму інфляційної складової в розмірі 7740грн.69коп. Зменшення розміру позовних вимог відбулось внаслідок перерахунку позивачем сум 3% річних та інфляційної складової, заявлених до стягнення.

Таким чином, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, предметом розгляду у справі є стягнення з Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" суми основного боргу за договором поставки в розмірі 13078грн.00коп., 3% річних в розмірі 1051грн.25коп. та суми інфляційної складової в розмірі 7740грн.69коп.

18.11.2015р. позивач надав письмові пояснення на відзив, наданий відповідачем, в яких висловив свою правову позицію щодо обставин, викладених у відзиві наданому Державною фіскальною служби України у Дніпропетровській області. Також позивач змінив підставу позову, зазначивши, що суми заявлені до стягнення виникли на підставі договору про постачання товарів №402650 від 19.12.2012р.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 01.12.2015р. надало до суду письмові пояснення, в яких зазначило, що станом на 26.11.2015р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором про постачання товарів №402650 від 19.12.2012р. погашена в повному обсязі.

01.12.2015р. відповідачем надані письмові пояснення щодо наявності правового зв'язку між Державною податковою службою у Дніпропетровській області, Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області та Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області. Також відповідачем наданий контрозрахунок 3% річних та суми інфляційної складової.

В судовому засіданні від 01.12.2015р. представник позивача заявив про зменшення позовних вимог та зміну підстав позову, викладених у документах, наданих до суду раніше. Оскільки позивачем дотримані вимоги статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог, так і зміну підстав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

19.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" (далі - постачальник) та Державною податковою службою у Дніпропетровській області (далі - замовник) підписаний договір про постачання товарів №402650 (далі - договір).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 18.03.2014р. №141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України" Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014р. №160 утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2014р. №651-р Кабінетом Міністрів України підтримано пропозицію Голови Державної фіскальної служби про завершення здійснення заходів з утворення зазначеної Служби та можливість виконання нею функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів, що припиняється.

При цьому, наказом Державної фіскальної служби України від 18.07.2014р. №2 розпочато виконання Державною фіскальною службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014р. №236 "Про Державну фіскальну службу України" функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів України, що припиняє свою діяльність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 утворено, у т.ч. Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Наказом Державної фіскальної служби України від 26.08.2014 №77 "Про затвердження положень про територіальні органи Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області" затверджено Положення про Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

За сукупності наведених обставин та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України у Дніпропетровській області є правонаступником Державної податкової служби у Дніпропетровській області в частині виконання зобов'язань за договором про постачання товарів №402650 від 19.12.2012р.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати замовнику комп'ютерну техніку та товари виробичо - технічного призначення (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору загальна вартість цього договору складає 13078грн.00коп., у тому числі ПДВ.

За приписами пункту 2.3 договору замовник проводить оплату у розмірі 100% від суми, наведеної в пункті 2.2 цього договору, прямим банківськими переказом на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 банківських днів від дати повної поставки постачальником товару у разі наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що товар вважається поставленим після його надходження за адресою призначення. Передача товару від постачальника замовнику здійснюється за видаткового - прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Право власності на поставлені товари переходить до замовника в момент отримання товару від постачальника за видатково - прибутковою накладною.

На виконання умов договору позивач 19.12.2012р. поставив відповідачу товар загальною вартість 13078грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №R-402650 від 19.12.2012р., довіреністю №653189/34 від 19.12.2012р. та специфікацією на постачання товару від 19.12.2012р. Вказані документи підписані сторонами без зауважень та заперечень до них.

З огляду на положення пункту 2.3 договору відповідач був зобов'язаний сплатити вартість поставленого товару в строк до 26.12.2012р. (включно).

Відповідач належним чином своїх зобов'язань з оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 13078грн.00коп. Вказана заборгованість була погашена відповідачем після порушення провадження у справі, а саме - 12.11.2015р. (провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015р.), що підтверджується платіжним дорученням №1711_ВС024 від 05.11.2015р.

Відповідно до положень пункту 1 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області повністю сплатило суму основного боргу за договором про постачання товарів №402650 від 19.12.2012р. в розмірі 13078грн.00коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати товару, передбачених договором, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 7740грн.69коп. за період з січня 2013р. по червень 2015р. та 3% річних в розмірі 1051грн.25коп. за період з 27.12.2012р. по 31.08.2015р.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 1051грн.25коп.

За результатами зробленого судом розрахунку, інфляційні витрати через несплату суми боргу в розмірі 13078грн.00коп. за період з січня 2013р. по червень 2015р. становили суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 7740грн.69коп. інфляційних витрат.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судовий збір покладається на неї, незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, судовий збір в розмірі 1827грн.00коп. покладається на Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області.

Позивач також просить покласти на відповідача суму судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 4090грн.38коп.

На підтвердження наданих адвокатських послуг позивач надав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №0610 від 16.10.1995р. адвоката ОСОБА_1; договір про надання правової допомоги в господарському процесі від 08.06.2015р., укладеного між ТОВ "РИМ 2000" та адвокатом ОСОБА_1; ордер серії ДП №51/000042 від 08.06.2015р.; платіжне доручення №4451 від 19.08.2015р.

Як вбачається з пункту 4.1.2 договору про надання правової допомоги в господарському процесі від 08.06.2015р., укладеного між ТОВ "РИМ 2000" та адвокатом ОСОБА_1, сторони узгодили, що вартість послуг адвоката становить 15% від загальної суми позовних вимог. Зазначеним пунктом також визначено, що вартість послуг адвоката становить 3556грн.55коп.

Заявлена до стягнення з відповідача сума 4090грн.38коп., була визначена як 15% від суми основного боргу за договором поставки, 3% річних, суми інфляційної складової, судового збору та витрат на оплату послуг адвоката. Суд вважає суму адвокатських послуг в розмірі 4090грн.38коп. необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову.

Таким чином, позивач неправомірно включив суму в розмірі 3556грн.55коп. до ціни позову при розрахунку суми адвокатських послуг.

За наведеного, суд дійшов висновку, що сума адвокатських послуг, яка підлягає стягненню з відповідача становить 3556грн.55коп.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 13078грн.00коп., 3% річних в розмірі 1051грн.25коп. та суми інфляційної складової в розмірі 7740грн.69коп. - задовольнити частково.

Припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 13078грн.00коп.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 39394856; місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Симферопольська, буд. 17-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" (ідентифікаційний код: 23646710; місцезнаходження: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 2, корп. 12) суму 3% річних в розмірі 1051грн.25коп., суму інфляційної складової в розмірі 7740грн.69коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827грн.00коп. та витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 3556грн.55коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 07.12.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 11.12.2015р.

Суддя ОСОБА_3

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення09.12.2015
Оприлюднено15.12.2015
Номер документу54227311
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/9211/15

Ухвала від 28.03.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Борденюк Є.М.

Ухвала від 28.12.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Джихур Олена Василівна

Рішення від 09.12.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Новікова Рита Георгіївна

Ухвала від 10.11.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Новікова Рита Георгіївна

Ухвала від 22.10.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Новікова Рита Георгіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні