Рішення

від 01.12.2015 по справі 917/2218/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015 Справа №917/2218/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Абразив", Запорізьке шосе, 26, м. Дніпропетровськ, 49107

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дор. б/н від 10.03.2015

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару №0750-СН від 02.01.2014 у розмірі 47652,76 грн, з яких: 26155,16 грн - сума основного боргу; пеня - 2923,81 грн; інфляційні - 17381,46 грн; 1192,33 грн - 3% річних.

01.12.2015 від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про стягнення пені (заява долучена до матеріалів справи).

Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення пені у розмірі 2923,81 грн та припиняє провадження в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в частині вимог про стягнення 26155,16 грн основного боргу; 17381,46 грн інфляційних; 1192,33 грн - 3% річних та наполягав на його задоволенні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вважає, що ненадання позивачем документів, які підтверджують якість продукції, позбавляють позивача права вимагати оплату за нього.

Крім того, відповідач зазначає про безпідставність нарахування пені на суму основного зобов'язання, посилаючись на пропуск річного строку позовної давності.

Від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

02.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Абразив" та Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" уклали договір поставки товару №0750-СН.

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим договором товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатками до цього договору (п.1.2).

Загальна ціна товару за цим договором становить сто сім тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок в тому числі ПДВ (п. 1.3).

Відповідною до п. 2.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється у такі строки: до двадцяти одного дня з дати отримання Постачальником заявки Покупця на замовлення товару.

Відвантаження товару здійснюється автомобільним транспортом за базисом поставки СРТ - м. Кременчук згідно Інкотермс в редакції 2000 року (п. 2.2).

Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу (п. 2.4).

Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому договорі (п. 5.2).

Як зазначає позивач, відповідачу поставлено товару на загальну суму 28955,16 грн, що підтверджується наступними копіями видаткових накладних та рахунків, а саме: видаткова накладна ЦА-37/01 від 27.01.2014 на суму 13921,44 грн, рахунок ТН-0012/01; видаткова накладна ЦА-63/01 від 05.02.2014 на суму 15033,72, рахунок ТН-0099/01.

Як зазначає позивач, відповідач сплатив лише 2800,00 грн за першу поставку товару, проте із порушенням строку.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за товар здійснюються протягом 60 календарних днів з дати поставки.

Проте, порушуючи умови договору відповідач не сплатив вартість поставленого товару в сумі 26155,16 грн.

Зазначену суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як роз'яснено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Таким чином, оскільки факт поставки товару відповідачу є доведеним та підтвердженим належними доказами, тому відповідач зобов'язаний оплатити отриманий товар.

Твердження відповідача про те, що ненадання позивачем документів, які підтверджують якість продукції, позбавляють останнього права вимагати оплату за нього, судом відхиляються як безпідставні, оскільки товар при йнято відповідачем без зауважень та застережень.

Крім того, відсутні докази того, що Продавець (позивач) передав відповідачу товар неналежної якості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару, і позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 26155,16 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 17381,46 грн інфляційних та 1192,33 грн - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32 - 33, 43 - 44, 49, 80 (п. 4 ч. 1), 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Прийняти відмову від позову в частині стягнення 2923,81 грн пені та припинити провадження у справі в цій частині вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621 (ЄДРПОУ 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Абразив", Запорізьке шосе, 26, м. Дніпропетровськ, 49107 (ЄДРПОУ 34734391) 26155,16 грн основного боргу; 17381,46 грн інфляційних; 1192,33 грн - 3% річних, 1143,27 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.12.2015.

Суддя Д.М. Сірош