Постанова

від 09.12.2015 по справі 914/3215/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. Справа № 914/3215/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ В«ЗіронькаВ» від 06.11.15

на рішення господарського суду Львівської області від 27.10.15

у справі № 914/3215/15

за позовом : Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: ТзОВ В«ЗіронькаВ» , м. Львів

про зобов'язання повернути об'єкт оренди (виселення) та стягнення неустойки

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 - представник;

від відповідача - ОСОБА_3 - представник;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/3215/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.15 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 26.11.15.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.15 та від 03.12.15 розгляд апеляційної скарги відкладався, з підстав, викладених в ухвалах суду.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.15 у справі №914/3215/15 (суддя Яворський Б.І.) позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЗіронькаВ» звільнити шляхом виселення з орендованого майна - нежитлових приміщень 1-го поверху площею 146,6 м 2 та підвалу - 151,0 м 2 , що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Дорога Кривчицька, 1. Стягувач: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради . Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗіронькаВ» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 10' 550,00 грн. неустойки та 2' 436,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що у визначений законом строк орендодавець належно повідомив орендаря про припинення договірних відносин, а тому в орендаря виник обов'язок повернути об'єкт оренди, який він не виконав. Відтак, вимога позивача про виселення ТзОВ В«ЗіронькаВ» з нежитлових приміщень є правомірною. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що обов'язок повернути орендоване майно у відповідача виник після набрання чинності ЦК України, а тому нарахування позивачем на підставі ст.785 ЦК України неустойки за неповернення орендованого приміщення є правомірним.

Разом з цим, зважаючи на часткову сплату відповідачем неустойки, що підтверджується квитанцією №218 від 25.08.2015р. на суму 2 520, 00 грн. місцевим господарським судом частково задоволено позов.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.15 у даній справі скасувати та прийняти нове рішенн, яким в позові відмовити повністю.

При цьому, скаржник посилається на неповне дослідження місцевим господарським судом всіх обставин справи.

Зокрема, на думку апелянта, договір оренди нежитлових приміщень №7714 від 28.02.2000р., який укладений між сторонами у справі є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, оскільки відповідач не отримував повідомлення про його припинення.

Щодо цього скаржник зазначає, що місцевий господарський суд спростовуючи наведену обставину, послався на копію списку згрупованих відправлень та фіскальний чек, як на доказ надіслання позивачем відповідачу заяви про припинення договору оренди, а саме листа №2302-вих-633 від 27.02.15. Разом з цим, на думку апелянта, зазначені документи не можуть бути доказами такого надіслання, оскільки номер списку згрупованих відправлень повинен відповідати номеру фіскального чеку, натомість позивачем долучено до списку без номера копію фіскального чеку в якому зазначено список №563. А відтак, доказів того, що наданий список згрупованих поштових відправлень відповідає поданому фіскальному чеку немає.

Зважаючи на це, як зазначає скаржник, договір оренди не припинився, а тому відсутні підстави для стягнення неустойки.

Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило, оригіналу фіскального чеку відділення поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» за № 4410 від 02.03.15 року та реєстру відправлення поштової кореспонденції Управління комунальної власності від 02.03.15 року не подано.

Представники сторін у судовому засіданні навели свої доводи, міркування та заперечення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2000р. між Управлінням комунального майна департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЗіронькаВ» (орендар, відповідач) укладено договір №7714 оренди нежитлових приміщень. Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі Патенту №399 від 15.02.2000р. на право оренди приміщень здав, а орендар прийняв в оренду з 08.02.2000 р. до 08.02.2015 р. терміном на 15 років у користування нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул. Дорога Кривчицька, 1, 1-ий поверх - площею 146,6м 2 , підвал - 151,0 м 2 . Призначення приміщень - магазин (п.2 договору).

Розмір орендної плати становить 355,21 грн. з ПДВ з 08.02.2000р. (п.3 договору). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.5 договору).

При припиненні або розірванні договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю протягом 15-ти днів звільнений об'єкт оренди по акту прийому-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому договором оренди (п.15.6 договору).

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) зазначає, що листом №2302-вих-633 від 27.02.2015 р. надіслало відповідачу повідомлення про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди.

При цьому, орендоване приміщення орендарем не повернуто, що стало підставою для звернення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ В«ЗіронькаВ» про зобов'язання повернути об'єкт оренди (виселення) та стягнення неустойки в розмірі 13 070,00 грн. у зв'язку з неповерненням майна.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що для встановлення обставин, які мають значення для справи та є передумовами для задоволення заявлених позивачем позовних вимог є встановлення факту припинення спірного договору оренди.

Відтак судова колегія зазначає, що відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 4 ст. 284 ГК України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зі змісту статей 759 , 763 і 764 ЦК України , ч. 2 ст. 291 ГК України , ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , який є спеціальним у даному випадку, оскільки в оренду передано майно комунальної власності, вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як на заперечення проти поновлення договору оренди №7714 від 28.02.2000р., посилається на копію реєстру відправлень та фіскальний чек, як на доказ надіслання позивачем відповідачу заяви про припинення договору оренди, а саме листа №2302-вих-633 від 27.02.15.

Колегією суддів надано оцінку зазначеним доказам, при цьому суд зазначає наступне:

Як зазначено вище, місцевий господарський суд задовольняючи позов покликався на подану позивачем копію реєстру рекомендованих відправлень від 02.03.15 та на копію фіскального чеку відділення поштового зв'язку від 02.03.15, як на доказ відправлення позивачем відповідачу листа про припинення договору оренди, при цьому судом зазначено, що адреса одержувача вказана правильна, а також співпадає номер листа і його дата з номером і датою повідомлення про припинення договірних відносин, також на реєстрі міститься печатка та підпис відповідальної особи відправника, штамп відділення поштового зв'язку з датою, яка відповідає даті фіскального чеку і підпис працівника ВПЗ.

Зважаючи на наведене місцевий господарський суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про припинення договору оренди.

З таким висновком місцевого господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке:

Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 р. затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку, пунктами 66-68 яких передбачено, що у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Відповідно до п.3.8.1.1 Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» №211 від 12.05.2006 р. внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких складає п'ять і більше, що подаються до об'єкта поштового зв'язку одним відправником (далі - згруповані поштові відправлення), приймаються для пересилання разом із списками ф. 103, які оформляються відповідно до вимог пунктів 85, 86 Правил надання послуг поштового зв'язку.

Приймаючи поштові відправлення за списками ф. 103, працівник поштового зв'язку перевіряє правильність їх оформлення, заповнення списку. Поіменно звіряє поштові відправлення із записами в списках, правильність маси, суми плати, зазначеної проти кожного поштового відправлення, загального підсумку плати, наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відбитка печатки підприємства, а також тотожність усіх примірників. Якщо список ф. 103 складено на двох і більше аркушах, працівник поштового зв'язку ставить на них відбиток календарного штемпеля дня приймання поштових відправлень, а на останньому, крім того, розписується (п. 3.8.2.1. Порядку).

Згідно з п.3.8.2.3 Порядку на прийняті згруповані поштові відправлення за списками ф. 103, складеними однією юридичною особою, видається один розрахунковий документ, або на кожний список - окремі розрахункові документи. При прийманні рекомендованих відправлень в касовому чеку (розрахунковій квитанції) зазначаються: номер списку, найменування відправника, вид поштових відправлень, їхня кількість, форма оплати, сума плати за пересилання. Розрахунковий документ разом із копією списку ф. 103 видається відправнику. Таким чином номер списку згрупованих відправлень повинен відповідати номеру фіскального чеку

З матеріалів справи вбачається, що позивачем долучено копію реєстру рекомендованих листів від 02.03.15 без номера до якого додано фіскальний чек в якому зазначено список №563 від 02.03.15, таким чином у фіскальному чеку вказано номер списку який відсутній в реєстрі. Доказів того, що поданий реєстр згрупованих поштових відправлень відповідає фіскальному чеку немає.

Судом апеляційної інстанції витребувано у позивача оригінали вказаних документів для огляду в судовому засіданні, проте позивачем такі документи не подано, представник в судовому засіданні пояснив, що оригінали таких доказів відсутні.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що такий фіскальний чек та реєстр рекомендованих відправлень не породжують юридичних наслідків для сторін, оскільки не можуть бути доказами підтвердження надіслання позивачем повідомлення про припинення договірних відносин. Аналогічна правова позиція підтримується Вищим господарським судом України (постанова від 15.05.2013р. у справі №5015/4952/12).

Відтак, судова колегія дійшла висновку про те, що спірний догововір оренди є пролонгованим на той самий термін на тих самих умовах, зважаючи на неналежне повідомлення орендодавцем орендаря про наявність у нього заперечень, щодо його поновлення та припинення договору у зв'язку з закінченням терміну на який його було укладено.

Посилання місцевого господарського суду, як підтвердження припинення договірних відносин між сторонами, на те, що у рахунку за лютий 2015р. на суму 1' 409,64 грн. в призначенні платежу зазначено В«плата за фактичне використання відповідно умовам договору №7714 від 28.02.2000 р.В» ; в акті №ОУ-0002116 про виконання робіт (послуг) за лютий 2015р. зазначено В«фактичне використання приміщеньВ» - оскільки строк дії договору - до 08.02.2015 р., позивач нараховував плату за фактичне користування майном. Починаючи з березня 2015р. позивач надавав відповідачу рахунки про сплату неустойки; в актах про виконання робіт (послуг) також зазначено В«неустойкаВ» суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки у зазначених доказах в графі «призначення платежу» зазначено «плата за фактичне використання приміщення відповідно до умов договору №7714 від 28.02.2000р.» та «оплата згідно договору №7714 від 28.02.2000р.» Що підтверджує нарахування орендодавцем орендарю плати на підставі укладеного між ними договору.

При цьому, місцевим господарським судом не взято до уваги, що у квитанціях №87 від 27.02.15 (а.с.41) на суму 6 581,00 грн., №296 від 02.03.15 (а.с.42) на суму 3 582,00 грн, №193 від 24.06.15 (а.с.44) на суму 2 550, 00 грн., №158 від 23.07.15 (а.с.45) на суму 2 545, 00 грн. та № 218 від 25.08.15 (а.с.46) на суму 2 520, 00 грн. (яка врахована місцевим господарським судом яка часткова сплата відповідачем неустойки), які прийняті орендодавцем, у призначенні платежу зазначено «оплата за договором № 7714 від 28.02.2000р.».

Таким чином, твердження місцевого господарського суду про те, що відповідачем частково оплачено неустойку за неповернення орендованого приміщення, у зв'язку з припиненням договору оренди є безпідставним.

Зважаючи на все вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати укладений між сторонами договір припиненим, вказаний факт підтверджується матеріалами справи, позивачем протилежного не доведено.

Відтак, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що договір оренди №7714 від 28.02.2000р. є продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, зобов'язання повернути об'єкт оренди (виселення) та стягнення неустойки, оскільки відповідач користується майном на підставі продовженого договору та, відповідно, зобов'язаний сплачувати орендну плату, яку він згідно поданих квитанцій сплачує, а не неустойку.

Зазначені обставини не були враховані місцевим господарським судом, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши все вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що скаржником доведено обставини на які він посилається в апеляційній скарзі, а матеріалами справи підтверджено чинність договору оренди, відтак висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позову є необґрунтованим, спростовується наведеним вище, а тому рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.15 у даній справі підлягає скасуванн.

Судові витрати покласти на позивача відповідно до вимог ст.ст.49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ В«ЗіронькаВ» задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.15 у справі №914/3215/15 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради - відмовити.

3. Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

4. Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗіронькаВ» (адреса: 79014, м. Львів, вул. Дорога Кривчицька, 55, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19140784) 3 349,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.12.15

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.