Постанова

від 03.12.2015 по справі 907/275/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа № 907/275/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія з управління активами В«ТіСа-ІнвестВ» ,б/н від 04.09.2015р. та товариства з обмеженою відповідальністю В«Приват-Сток-СервісВ» , № 150904-1 від 04.09.2015р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 18.08.2015р.

у справі № 907/275/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ВолинькомхлібВ» , м. Луцьк

до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія з управління активами В«ТіСа - ІнвестВ» , м. Київ

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю В«Приват-Сток-СервісВ» , м. Київ

за участю :

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1 приватного акціонерного товариства В«Джерела Міжгір'яВ» , с.Сойми, Міжгірський район, Закарпатська область

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 2 відділу з питань управління майном Міжгірської районної ради, смт. Міжгір'я

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 3 ОСОБА_2, м. Луцьк

про переведення на товариство з обмеженою відповідальністю В«ВолинькомхлібВ» прав та обов'язків покупця простих іменних акцій ПрАТ В«Джерела Міжгір'яВ» в кількості 12711 штук, придбаних товариством з обмеженою відповідальністю В«Приват-Сток-СервісВ» у Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія з управління активами В«ТіСа-ІнвестВ»

представники сторін:

- від позивача - ОСОБА_3;

- від відповідача -1 - не з'явились;

- від відповідача-2 - не з'явились;

- від третіх осіб -1,-2,-3 - не з'явились.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. у справі № 907/275/15 апеляційній скарги товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія з управління активами В«ТіСа-ІнвестВ» та товариства з обмеженою відповідальністю В«Приват-Сток-СервісВ» прийнято до провадження у складі колегії суддів: Орищин Г.В. - головуючий суддя, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2015р. в склад судової колегії по розгляду даної справи внесено зміни, замість судді Данко Л.С. введено суддю Матущака О.І.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 21 ГПК України, представнику позивача роз'яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.08.2015р. у справі № 907/275/15 (суддя Івашкович І.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю «Волинькомхліб» задоволено, переведено на позивача права та обов'язки покупця простих іменних акцій приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» в кількості 12711 штук за договором купівлі-продажу цінних паперів № ДД-14-7 від 28.03.2014р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Сток-Сервіс».

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що фактичними обставинами справи, які підтверджено доводами позивача, третіх осіб та не спростовано відповідачами в установленому порядку, встановлено, що акціонером ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» при продажу третій особі ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс» належних йому акцій ПрАТ «Джерела Міжгір'я» яфне дотримано вимог ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства» та положень статуту ПрАТ «Джерела Міжгір'я» щодо належного повідомлення акціонерів товариства про відчуження акцій на користь третьої особи, а також строків, передбачених для здійснення акціонерами свого переважного права на придбання спірних акцій, що свідчить про порушення корпоративних прав позивача, що полягають у переважному праві на придбання акцій, що продавались третій особі ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс», пропорційно кількості належних йому акцій, а саме на 42,46% акцій, що складає12711 шт. З урахуванням поважності причин пропуску позивачем спеціальної позовної давності, а також доведеного факту порушення корпоративних прав позивача, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту у спосіб, передбачений ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства».

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» оскаржило його в апеляційному порядку, мотивуючи свої доводи тим, що ТзОВ «Компанія з у правління активами «Тіса-Інвест», юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства України (ліцензія ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності по управлінню активами інституціональних інвесторів), яке діє від свого імені в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду «ОСТА» недиверсифікованого виду закритого типу. Разом з тим, скаржник покликається на те, що місцевим господарським судом не встановлено чи було ТзОВ «Волинькомхліб» власником простих іменних акцій, а відтак і акціонером ТзОВ «Джерела Міжгір'я» станом на момент укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-14-7 від 28.03.2014р. та звернення до суду з даним позовом. Крім цього, апелянт вважає звернення позивача до суду з даним позовом вчиненим поза межами, передбаченого законодавством, тримісячного строку.

Вказане рішення місцевого господарського суду оскаржило й товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Сток-Сервіс», обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу тим, що місцевим господарським судом винесено рішення стосовно особи, яка не була стороною договору, зокрема, апелянт зазначає: «укладаючи договір, заявник (ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс») мав підтвердження наявності права власності на цінні папери, що придбавалися, саме у продавця, а не у будь-якої іншої особи. Але розглядаючи справу, місцевий господарський суд, дійшов висновку, що на момент укладення договору власником 29939 штук простих іменних акцій емітента був відповідач-1.».

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак його представник в судовому засіданні заперечила доводи, викладені в апеляційних скаргах, і на спростування таких подала суду виписку про стан рахунку в цінних паперах станом на 28.03.2014р.

Відповідачі та треті особи участі уповноважених представників в дане судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомленні про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 165-169).

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Приватне акціонерне товариство «Джерела Міжгір'я» створене для здійснення на комерційних засадах професійної діяльності на фондовому ринку (п.1.1. ст. 1 статуту ТзОВ «Джерела Міжгір'я» нової редакції, затвердженої загальними зборами акціонерів 03.09.2010 р., запис про проведення державної реєстрації N13141050012000029 від 19.10.2010 р.).

Зі статті 4 нової редакції статуту вбачається, що статутний капітал товариства становить 15605700,00 грн., який поділено на 156057 простих іменних акцій номінальною вартістю 100 грн. кожна (а.с. 43).

Відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів від 28.04.2014 станом на 20.03.2014 р., виданого депозитарієм - публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України», власниками іменних простих акцій приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» у загальній кількості 156057,00 шт. значились: ОСОБА_2, кількість ЦП - 5 шт., загальна номінальна вартість - 500,00 грн., відсоток у СК -0,0032; товариство з обмеженою відповідальністю «Волинькомхліб», кількість ЦП - 66260 шт., загальна номінальна вартість - 6626000,00 грн., відсоток у СК -42,4588; товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест», кількість ЦП - 29939 шт., загальна номінальна вартість - 2993900,00 грн., відсоток у СК - 19,1847; відділ з питань управління майном Міжгірської районної ради, кількість ЦП - 20823 шт., загальна номінальна вартість - 2082300,00 грн., відсоток у СК - 13,3432 (а.с. 47-49).

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 28.03.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» (продавець, відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Сток-Сервіс» (покупець, відповідач-2) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-14-7, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця цінні папери, що належать йому на праві власності, а покупець прийняти та сплатити на користь продавця грошову суму (ціну продажу) у розмірі, на умовах, в порядку та строки, встановлені цим договором. Загальна ціна продажу за цим договором склала 3700,00 грн. За умовами договору передачі у власність покупця підлягали цінні папери емітента приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я», вид ЦП - акції, форма випуску - прості іменні, форма існування - бездокументарна, міжнародний ідентифікаційний номер ЦП - UА4000161863, номінальна вартість одного ЦП - 100,00 грн., кількість ЦП - 29939 штук.

На переконання позивача, ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест», порушивши порядок повідомлення інших акціонерів товариства про намір продати прості іменні акції ПрАТ «Джерела Міжгір'я», порушила переважне право позивача, як акціонера товариства на придбання акцій пропорційно кількості належних йому акцій у статутному капіталі ПрАТ «Джерела Міжгір'я», що слугувало підставою для звернення до суду з позовною вимогою про переведення на ТзОВ «Волинькомхліб» прав та обов'язків покупця простих іменних акцій ПрАТ «Джерела Міжгір'я» в кількості 12711 штук, придбаних ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс» у ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест».

Судова колегія, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 4, ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, що вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно зі ст. 80 Господарського кодексу України, що кореспондується зі ст. 152 Цивільного кодексу України, акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Згідно ст.117 Цивільного кодексу України, ст. 29 Закону України «Про акціонерні товариства» учасники господарського товариства зобов'язані, зокрема, додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів.

Статтею 7 Закону України «Про акціонерні товариства»встановлено: статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі. У разі якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право реалізовується відповідно до частин третьої - шостої цієї статті. Порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства.

Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.

Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом строку, встановленого цим Законом або статутом акціонерного товариства, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства.

У разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця акцій.

Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається.

Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.

Аналогічні положення про переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами третій особі, наведені у п. 5.12. нової редакції статуту ПрАТ «Джерела Міжгір'я».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, станом на 20.03.2014р. ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест», відповідно до реєстру власників цінних паперів, було власником 29939 простих іменних акцій ПрАТ «Джерела Міжгір'я», а ТзОВ «Волинькомхліб» - 66260 простих іменних акцій ПрАТ «Джерела Міжгір'я» (а.с. 47-48). 28.03.2014р. між ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» (продавець, відповідач-1) та ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс» (покупець, відповідач-2) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-14-7, за наслідками якого відповідач-1 передав у власність відповідача-2 прості іменні акції ПрАТ «Джерела Міжгір'я» в кількості 29939 штук номінальною вартістю 100 грн. кожна. З наявного в матеріалах справи листа ПрАТ «Джерела Міжгір'я» № 02/15 від 02.03.2015р.(а.с. 67) вбачається, що ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» вийшла зі складу акціонерів товариства та на її місце з тією ж самою кількістю акцій 29939 штук вступив новий акціонер ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс». Разом з тим, ПрАТ «Джерела Міжгір'я» в даному листі повідомило, що не отримувало повідомлення від ТзОВ «КУА «Тіса-Інвест» щодо ціни та умов придбання акцій, належних товариству. Позивач та третя особа-3 (у своєму відзиві на позов) також вказують на неповідомлення відповідачем-1 про намір продажу належних йому цінних паперів. Отже, з наведеного вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «КУА «Тіса-Інвест» при продажі своєї частки цінних паперів не було дотримано вимог ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 5.12 статуту ПрАТ «Джерела Міжгір'я» щодо переважного права та придбання акцій.

Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах наданої депозитарною установою ПАТ КБ «ПриватБанк», ТзОВ «Волинькомхліб» станом на 28.03.2014р. було власником 66260 простих іменних акцій ПрАТ «Джерела Міжгір'я» і часткою у СК 42,4588 %.

Відповідачами належними та допустимими доказами не спростовано факту порушення акціонером ТзОВ «КУА «Тіса-Інвест» вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та положень статуту ПрАТ «Джерела Міжгір'я» щодо належного повідомлення акціонерів товариства про відчуження акцій на користь третьої особи, а також строків, передбачених для здійснення акціонерами свого переважного права на придбання спірних акцій, чим, у свою чергу, порушено переважне право ТзОВ «Волинькомхліб» на придбання акцій, що продавались третій особі ТОВ «Приват-Сток-Сервіс», пропорційно кількості належних йому акцій - 42,46%, що складає 12711 шт.

Твердження апелянтів, щодо неналежності відповідачів відхиляються судовою колегією, оскільки ТзОВ «КУА «Тіса-Інвест» станом на 20.03.2014р. знаходилася в реєстрі власників простих іменних акцій ПрАТ «Джерела Міжгір'я» (а.с. 48), поруч з тим, у договорі купівлі-продажу цінних паперів № ДД-14-7 від 28.03.2014р., укладеному з ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс», ТзОВ «КУА «Тіса-Інвест» як продавця, було наділено повними правами і повноваженнями для підписання та виконання умов вказаного договору.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, наведеної у п. 32 постанови Пленуму № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» норма частини третьої статті 81 ГК, яка встановлює переважне право акціонерів ЗАТ на придбання акцій, є імперативною, у зв'язку з чим це право не може бути обмежено установчими документами ЗАТ. Продаж акціонером ЗАТ акцій з порушенням переважного права не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право будь-якого акціонера ЗАТ вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК.

Отже, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства» позивач набув права вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця акцій за договором купівлі-продажу цінних паперів №ДД-14-7 від 28.03.2014, що і є передбаченим законом належним способом захисту порушених корпоративних прав позивача. Таке відповідне право позивача на захист виникло у зв'язку з порушенням його корпоративних прав з боку акціонера ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» при відчуженні на користь ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс» простих іменних акцій ПрАТ «Джерела Міжгір'я», відтак ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» та ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс» є належними відповідачами за даним позовом.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 5 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що акціонер, у разі порушення його переважного права на придбання акцій, має право протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця акцій.

Згідно з ч.1 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

З налізу вказаних правових норм вбачається, що передбачений ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства» строк є спеціальною позовною давністю, в межах якої акціонер може вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця акцій.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ст.267 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 у відзиві на позов заявлено про пропуск позивачем при зверненні з даним позовом встановленого ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства» тримісячного строку.

Представником позивача, в суді першої інстанції, було подано заяву про поновлення строку позовної давності із покликанням на поважність причин пропуску такого, зокрема, вказано, що відсутність у позивача копії договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ТзОВ «КУА «ТІса-Інвест» (продавець) та ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс» (покупець) про відчуження належних продавцю простих іменних акцій ПрАТ «Джерела Міжгір'я» на користь ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс», унеможливлювало своєчасне звернення до суду з даним позовом (а.с. 137).

Відповідно до правової позиції, наведеної у пп.2.2 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Аналізом матеріалів справи судовою колегію встановлено, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.10.2014р. у справі №907/1032/14 (а.с. 97) позовну заяву ТзОВ «Волинькомхліб» заявлену до тих самих відповідачів та з тих самих підстав, повернуто судом без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. З наведеного слідує, що позивач володів інформацією про порушення його права з жовтня 2014 року, однак звертаючись із даним позовом повторно у березні 2015р. позивач ставив на вирішення суду питання про витребування від продавця акцій ТзОВ «Компанія з управління активами «Тіса-Інвест» та покупця акцій ТзОВ «Приват-Сток-Сервіс» договору, на підставі якого відбулося відчуження спірних акцій, оскільки позивач не мав та не міг мати у себе такого договору, що унеможливлювало його своєчасне звернення до суду за захистом свого порушеного права. З огляду на викладене, позивачем вчинялись усі можливі дії, спрямовані на своєчасне та належним чином оформлене звернення до суду за захистом своїх корпоративних прав.

Зважаючи на наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що порушене право позивача підлягає захисту у спосіб, передбачений ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства», а доводи апелянтів про пропуск позивачем строку позовної давності відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржників.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 18.08.2015р. у справі № 907/275/15 залишити без змін, а апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ТіСа-Інвест» та товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Сток-Сервіс» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 08.12.2015р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Матущак О.І.