Рішення

від 24.11.2015 по справі 445/1012/15-ц

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1012/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 листопада 2015 року Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді Сивак В. М.

при секретарі - Захарчук Н.Я.

за участі: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Будмонтаж» про зобов'язання укласти основний договір, стягнути суму відшкодування та моральну шкоду, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому згідно позовних вимог ставить вимогу про зобов'язання Відповідача на умовах, установлених попереднім договором, укласти договір купівлі-продажу квартири № 12, яка розташована у будинку №65 по вул. Львівській у м.Золочеві Львівської області. Також Позивач вимагає стягнути з Відповідача за порушення зобов'язання суму відшкодування у розмірі 78 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 19.12.2013 року між ним та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири. На виконання п. 4 Попереднього договору вніс забезпечувальний платіж в розмірі 65 000,00 грн., додатково за пропозицією Відповідача ним було внесено ще частину забезпечувального платежу у розмірі 13 800,00 грн. Відповідно до попереднього договору сторони домовилися не пізніше 30 вересня 2014 року укласти основний договір купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна. Однак, у вказаний строк договір не було укладено, а Відповідач почав грубо порушувати умови договору, змінюючи істотні умови основного договору в односторонньому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з викладених в позовній заяві підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову, заперечення надав у письмовому вигляді. Стверджує, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору на підставі попереднього договору, може бути зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням укладення основного договору, але не до спонукання укладення договору. Вважає, що примушування до виконання зобов'язання, яке грунтується на попередньому договорі, цивільним законодавством не передбачено.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вирішив наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Однією зі встановлених ч. 2 ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 19 грудня 2013 року між ПП «Будмонтаж-1» та ОСОБА_3 було укладено попередній договір, відповідно до умов якого сторони правочину зобов'язались у майбутньому, в строк не пізніше 30 вересня 2014 року укласти договір купівлі-продажу квартири №12, яка розташована на другому поверсі першого під'їзду з правої сторони у будинку №65 по вулиці Львівській, що знаходиться у місті Золочеві Львівської області.

Пунктом 4 зазначеного договору було передбачено, що ціна нерухомого майна на момент укладення Основного договору складатиме 198 810 (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок (вартість 1 кв.м. становить 4700 грн.), з яких сума розміром 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок сплачується ОСОБА_3, в якості забезпечувального платежу на час підписання цього попереднього договору.

Додатково позивачем 30 квітня 2014 року сплачено ще частину забезпечувального платежу у розмірі 13 800,00 грн., що не заперечується відповідачем.

На підтвердження факту сплати відповідних забезпечувальних платежів до матеріалів справи додано платіжне доручення №Р24А210589701963922 від 20грудня 2013 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №55 від 30 квітня 2014 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до вимог ст. 657 цього Кодексу договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, Попередній договір купівлі-продажу спірної квартири укладено у формі, встановленій для договору купівлі-продажу квартири. А саме: письмовій з нотаріальним посвідченням.

Відповідно до ч.3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як випливає із п. 13 Попереднього договору, якщо за місяць після спливу терміну. Передбаченого п.1 цього Договору, не буде укладено договір купівлі-продажу Нерухомого майна, а жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення, зобов'язання за цим договором припиняється.

Як вбачається із матеріалів справи, жодна із сторін протягом місяця з моменту, коли основний договір мав бути укладений, не направила другій стороні пропозицію про його укладення.

А тому, враховуючи відсутність факту направлення відповідної пропозиції, справедливим є висновок, що зобов'язання, встановлене попереднім договором припинилося.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України , виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Згідно з ч.1 ст.571 ЦК України , якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Частиною 3 ст.571 ЦК України передбачено, що у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання, завдаток підлягає поверненню.

Згідно ч.2 ст.570 ЦК України , якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Пунктом 4 Попереднього договору визначено, що сума розміром 65 000,00 (шістдесят п'ять тисяч) гривень є забезпечувальним платежем під час підписання цього договору. Додатково Позивачем внесено забезпечувальний платіж у розмірі 13 800,00 грн., таким чином сума завдатку становить 78 800,00 грн.

Отже, Відповідач зобов'язаний повернути позивачеві завдаток розмірі 78 800,00 грн. та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості , оскільки не укладення договору купівлі-продажу відбулося саме з вини Відповідача, адже будинок, у кому знаходиться спірна квартира введений в експлуатацію лише у квітні 2015 року, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових втрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, та прийнявши до уваги, що законом встановлено тільки мінімальній розмір відшкодування моральної шкоди, а не її максимальний розмір.

Позивачем не доведено факт страждань, а також певних немайнових втрат, відповідно неможливо говорити про наявність моральної шкоди, заподіяної Відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 570, 571, 635 ЦК України, ст.ст. 10. 11, 61, 209, 212, 213 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Будмонтаж» (ЄДРПОУ 36765531, місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 5/5А) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 78 800,00 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Приватного підприємства «Будмонтаж» (ЄДРПОУ 36765531, місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 5/5А) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 121,80 грн. (сто двадцять одна гривня вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили через десять днів після його оголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_4