Рішення

від 11.12.2015 по справі 199/6655/15-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/6655/15-ц

(2/199/3086/15)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2015 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Скрипник О.Г..

секретарі Свіріній Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні суду цивільну справу за позовом приватного підприємства «Летіція» до ОСОБА_1, про відшкодування майнової шкоди, завданої працівником підприємству під час виконання своїх трудових обов'язків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, посилаючись на те, що17липня 2014 року на підставі поданої ОСОБА_1 заяви та наказу № 25-к від 17липня 2014 року про прийняття на роботу, вона була прийнята на посаду продавця непродовольчих товарів та в подальшому переведена на посаду керуючої магазином «Білизна» ПП «Летіція», що розташований у ТЦ «Наша Правда» за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда» № 31-Д.

При прийнятті на роботу з відповідачкою укладено договір б/н від 17.07.2014 року про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

На підставі акту контрольної перевірки інвентаризації від 12серпня 2014 року ОСОБА_1 наряду з іншими матеріально-відповідальними особами, прийняла матеріальні цінності, що знаходилися у вказаному магазині, у кількості 6013 одиниць на суму 991 436,19 грн.

18 березня 2015 року відповідачка подала заяву про звільнення її з 01 квітня 2015 року за власним бажанням і того ж дня відповідача було звільнено на підставі наказу № 47-к від 01 квітня 2015 року. Звільненню відповідачки передувало проведення позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що знаходились у приміщенні магазину «Білизна», в ході якої виявлена сума нестачі, яка підлягає погашенню працівниками у розмірі 2423,20 грн.

Позивач зазначає, що згідно наказу № 32 від 26 грудня 2013 року про розподіл матеріальної відповідальності серед матеріально-відповідальних працівників, які несуть індивідуальну матеріальну відповідальність, керуючий магазином несе матеріальну відповідальність у розмірі 40 % солідарної відповідальності від загального розміру нестачі, яка виявлена в ході інвентаризації та затверджена інвентаризаційним актом, а продавець - 30% солідарної відповідальності від загального розміру нестачі. З урахуванням 40 % від загальної суми нестачі, відповідач несе матеріальну відповідальність у розмірі 887,20 грн.

Крім цього, згідно акту перевірки проведених операцій з інкасації грошових коштів, відповідач не передав інкасатору для зарахування їх на банківський рахунок підприємства грошові кошти у сумі 1 100,0 грн, тим самим незаконно привласнивши їх.

Зважаючи на вказане вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 1 987,20 грн, а саме: 887, 20 грн - недостачі, та 1100, 0 грн - матеріальної шкоди, завданої працівником внаслідок незаконного привласнення грошових коштів.

У судове засідання представник позивача не з'явився, направленим листом просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримав, проти заочного розгляду справі не заперечував.

Відповідач до суду не з'явився, про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки судові не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 17липня 2014 року на підставі поданої ОСОБА_1 заяви та наказу № 25-к від 17липня 2014 року про прийняття на роботу вона була прийнята на посаду продавця непродовольчих товарів. Заявою ОСОБА_1 від 11 листопада 2014 року та наказу про переведення на іншу роботу № 29-к/п від 11.11.2014р. її було переведено на посаду керуючої магазином «Білизна» ПП «Летіція», що розташований у ТЦ «Наша Правда» за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда» № 31-Д.

При прийнятті на роботу з відповідачкою було укладено договір б/н від 17.07.2014 року про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

18 березня 2015 року відповідачка подала заяву про звільнення з 01 квітня 2015 року за власним бажанням і того ж дня її було звільнено на підставі наказу № 47-к від 01 квітня 2015 року.

Позивачем до позову додана копія акту контрольної перевірки інвентаризації в магазині «Білизна», який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 31-Д, ТЦ «Наша Правда»,згідно якого, позапланова інвентаризація проводилася у період 11-12серпня 2014 року. Матеріально відповідальними особами є керуюча магазином ОСОБА_1 та продавці непродовольчих товарів ОСОБА_2 і ОСОБА_3. За результатами інвентаризації встановлено нестача на суму 2 423,20 грн., надлишки на суму 205,20 грн. Керуюча магазином ОСОБА_1 зазначений акт не підписала, до приміщення офісу ПП «Летіція» для його оформлення не з»явилася.

Згідно наказу № 32 від 26.12.2013 року « Про розподіл солідарної матеріальної відповідальності серед матеріально відповідальних працівників, які несуть індивідуальну матеріальну відповідальність», керуючий магазином несе матеріальну відповідальність у розмірі 40 % солідарної відповідальності від загального розміру недостачі, яка виявлена в ході проведеної інвентаризації та затверджена інвентиризаційним актом, а продавець - 30 % солідарної відповідальності від загального розміру недостачі. Таким чином, відповідач, як керуюча магазином несе відповідальність за недостачу товару у розмірі 887, 20 грн ( 2 218, 0 х40 %= 887, 20 грн).

Крім того, відповідно до акту перевірки проведених операцій з інкасації грошових коштів від 31.03.2015 року, виявлено не вчинення працівником магазину «Білизна» операції з інкасації готівкових коштів ( торгової виручки) на суму 1100, 0, яка мала місце під час роботи 05.03.2015 року та 26.03.2015 року відповідача в магазині. Отже, внаслідок незаконного привласнення відповідачем грошових коштів, магазину була заподіяна матеріальна шкода сумі 1100, 0 грн.

Згідно ст. 130 Кодексу законів про працю України , працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку передбачених законодавством і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними, протиправними діями (бездіяльністю) працівника

За ч. 1 ст. 132 цього ж Кодексу , за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених законодавством.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 134 цього ж Кодексу , відповідно до законодавства, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

За посадовою інструкцією, відповідач, здійснює контроль за збереженням товарів, торгівельного устаткування і інших матеріальних цінностей (п. 3.1.8), а також несе відповідальність за втрату, порчу і нестачу товарів і інших матеріальних цінностей відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до наказу ПП «Летіція» від 26 грудня 2013 року № 32, на підприємстві введено солідарну матеріальну відповідальність у разі спричинення шкоди матеріально-відповідальними працівниками, з якими укладено договори індивідуальної матеріальної відповідальності та підписано документ про прийняття цінностей, які працюють на одній торговій точці, в результаті проведеної планової або позапланової інвентаризації, в наступному розмірі:

-керуючий магазином несе матеріальну відповідальність у розмірі 40% солідарної відповідальності від загального розміру нестачі, яка виявлена в ході проведення інвентаризації та підтверджена інвентаризаційним актом;

-продавець магазину несе матеріальну відповідальність у розмірі 30% солідарної відповідальності від загального розмір нестачі, яка виявлена в ході проведення інвентаризації та підтверджена інвентаризаційним актом.

Суд виходить з того, що розмір грошового відшкодування, про який просить позивач, відповідає розміру прямої дійсної шкоди та на підставі ст. 1166 ЦК України , ст. 130 , ч. 1 ст. 132 , п. 1 ч. 1 ст. 134 Кодексу законів про працю України зобов'язана відшкодувати позивачу таку шкоду в повному розмірі.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути грошові кошти за недостачу товару у розмірі 887, 20 грн та 1100, 0 грн матеріальної шкоди , заподіяної працівником внаслідок незаконного привласнення грошових коштів, всього: 1987, 20 грн.

З відповідачки на користь позивача, згідно ст. 88 ЦПК України , підлягають стягненню в повному обсязі понесені останньою судові витрати з оплати судового збору у розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 212 , 214 , 224 ЦПК України , суд,

ВИ Р І Ш И В :

Позов приватного підприємства «Летіція» до ОСОБА_1, про відшкодування майнової шкоди, завданої працівником підприємству під час виконання своїх трудових обов'язків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: не відомий) на користь приватного підприємства «Летіція» (ідентифікаційний код: 38599621) матеріальну шкоду в розмірі 1987,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: не відомий) на користь приватного підприємства «Летіція» (ідентифікаційний код: 38599621) судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Скрипник О.Г.