Рішення

від 14.05.2010 по справі 2-2899/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул. Коробова, 6, 49128, (056) 370-77-51

Cghfdf

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.,

при секретарі Грицай Ю.В.,

при участі позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 21 жовтня 2009 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17 лютого 2007 року між сторонами був укладений шлюб. Разом з відповідачем позивачка прожила до липня 2008 року і на теперішній час шлюб між ними розірвано. Від спільного подружнього життя вони мають дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати разом з позивачкою.

З моменту народження дитина має хронічні захворювання, неодноразово перебувала на лікуванні в лікарні, перебуває на постійному обліку у педіатра та невропатолога. За медичними показниками позивачці пропонували перебувати у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 років, але, оскільки лікування потребує чималих коштів вона вимушена працювати в декільком місцях. На лікування дитини вона щомісячно витрачає майже по півтори тисячі гривень. Оскільки добровільно надати допомогу на лікування дочки відповідач не бажає, вимушена звернутися до суду із даним позовом, просить суд стягувати на її користь щомісячно з ОСОБА_4 половину коштів, які вона витрачає щомісяця на лікування дитини у сумі 750,00 грн. та судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. У судовому засіданні пояснила, що відповідач за рішенням суду сплачує аліменти на її користь на утримання дитини, однак, участі у додаткових витратах, пов'язаних із лікуванням дитини не приймає.

Представник відповідача, діюча за довіреністю ОСОБА_3, у судовому засіданні суду пояснила, що її довіритель працює механіком у товаристві з обмеженою відповідальністю «Техстройсервіс», отримує заробітну плату в середньому у сумі 800грн. на місяць. Від першого шлюбу має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого також добровільно сплачує аліменти. Крім того, також на своєму утриманні має матір непрацездатного віку. Не заперечуючи обставин щодо перебування дитини на диспансерному обліку, наявних у позивачки потреб у додаткових витратах на посилене вітамінами харчування та профілактику захворювань, однак, вважав недоведеними доводи позивача щодо фактично понесених нею витрат у зв'язку із цим. Позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти задоволення вимог у сумі 150 грн.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представників сторін, з'ясувавши обставини по справі, дослідивши їх наданими доказами, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.185 Сімейного Кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 01 квітня 2009 року (а.с. 7). Від спільного подружнього життя мають малолітню доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Позивачка ОСОБА_1 із вересня 2009 року працює контролером теплового господарства Ленінського теплового району Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (а.с.55).

Відповідач ОСОБА_4 працює механіком у товаристві з обмеженою відповідальністю «Техстройсервіс», отримує заробітну плату в середньому 860грн. на місяць (а.с.48,66).

На підставі рішення Ленінського районного суду від 31.10.2008 року, відповідач на користь позивачки щомісячно сплачує аліменти, згідно довідки Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с.67) заборгованості не має.

Крім того, на утримання сина від попереднього шлюбу, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідач добровільно надає матеріальну допомогу (а.с.69-71).

Відповідач проживає разом із матір'ю - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонеркою за віком, яка також перебуває на його утриманні (а.с.65,68).

Із наданих позивачкою виписних епікризів вбачається, що дитина неодноразово протягом 2008 року та у квітні 2009 року перебувала на стаціонарному лікуванні у Дитячій міській клінічній лікарні № 6 з приводу пневмонії та гострого обструктивного бронхіту (а.с.10-12). Згідно історії розвитку, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на диспансерному обліку у лікаря пульмонолога із діагнозом «рецидивіруючий бронхіт». Матері дитини рекомендовано індивідуальний догляд за дитиною строком на шість місяців із 28.08.09 - 28.02.10 (а.с.8, 13, 36).

Водночас, суд зауважує, що в силу принципу рівності прав і обов'язків батьків щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину, у судовому засіданні доводи позивача щодо фактично понесених нею щомісяця у сумі півтори тисячі гривень витрат або майбутніх витрат, пов'язаних із необхідністю лікування та оздоровлення дитини, не знайшли свого підтвердження у поданих суду доказах, тому суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача про стягнення на її користь додаткових витрат на дитину у сумі 750 грн.

Враховуючи, що за ст.27 Європейської конвенції про права дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, суд з урахуванням встановлених обставин по справі, оцінюючи здобуті по справі докази що їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, вважає за необхідне стягувати із ОСОБА_4 на користь позивачки додаткові витрати у сумі 200 грн., щомісяця, починаючи із часу ухвалення рішення суду і до змін у стані здоров'я дитини.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат суд враховує, що позовні вимоги належать до часткового задоволення, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню документально підтвердженні судові витрати у розмірі 8,50 грн., а на користь держави із відповідача належить до стягнення 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 185, Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 213-218, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково .

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 200,00 гривень (Двісті гривень 00 копійок), на користь ОСОБА_1 щомісяця починаючи із 14 травня 2010 року і до змін у стані здоров'я дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині місячного платежу по аліментам.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 8,50 грн. (Вісім гривень 50 копійок)).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90,00 гривень (Одержувач : Банк УДК у Ленінському районі м. Дніпропетровська Банк ГУДКУ Дніпропетровської області Код ЕДРПОУ 24237528 р/р 31217259700009 МФО 805012 призначення платежу: Інформаційно технічне забезпечення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 14 травня 2010 року.

Повністю рішення складено 19 травня 2010 року.

Суддя Шавула В.С.