Рішення

від 11.12.2015 по справі 756/11664/15-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11.12.2015 Справа № 756/11664/15-ц

Унікальний № 756/11664/15-ц

Справа № 2/756/5721/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 грудня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Івченко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Оболонь-Ліфтсервіс" про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

\

У вересні 2015 р. позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 13.08.2010 р. перебував у трудових відносинах з відповідачем та обіймав посаду бригадира у КП "Оболонь-Ліфтсервіс". 31.07.2015 року позивач був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України згідно наказу №46-П.

Як вказано у позові, у порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач при звільненні не виплатив всіх сум, що належать позивачу, та не здійснив остаточний розрахунок. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по заробітній платі та розрахунку при звільненні становить 6 625,53 грн. Крім того, відповідач відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України має сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день його фактичного розрахунку. За розрахунками позивача відповідач має сплатити на його користь 10776,30 грн., виходячи з середньої заробітної плати та кількості днів за весь період затримки виплат. Також позивач, посилаючись на вимоги ст. 237-1 КЗпП України просить стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача - КП "Оболонь-Ліфтсервіс" заборгованість по заробітній платі та розрахунку при звільненні у сумі 6625,53 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 34 478,50 грн. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.08.2010 р. перебував у трудових відносинах з відповідачем та обіймав посаду бригадира у КП "Оболонь-Ліфтсервіс". 31.07.2015 року позивач був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 46-П.

У відповідності до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За приписами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Як з'ясовано судом, відповідач в день звільнення не здійснив виплату позивачу заборгованості по заробітній платі, яка становить 9742,66 грн. Протягом серпня 2015 р. відповідачем частково була здійснена виплата заборгованості по заробітній платі у розмірі 3117,13 грн. Проте станом на час розгляду справи в суді заборгованість по заробітній платі по розрахунку при звільненні у розмірі 6625,53 грн. відповідачем сплачена не була.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У відповідності до положень ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно до висновків Верховного Суду України від 01.07.2014 р., викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за І півріччя 2014 р., невиконання роботодавцем вимог ст. 116 КЗпП України є триваючим правопорушенням, а тому звільнений працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог за ст. 117 зазначеного Кодексу й моментом припинення правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, у тому числі й за рішенням суду (постанова Судової палати у цивільних справах ВСУ від 22.01.2014 р. у справі № 6-159цс13).

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 зазначеного Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від такої відповідальності (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.01.2014 р. у справі № 6-144цс13).

Як вбачається, середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

У відповідності до п.п. 2,3 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно з п. 3 згаданої постанови усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.

Згідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Як з'ясовано судом, у відповідності до розрахунку наданого представником позивача, середньоденна заробітна плата позивача становить 359,15 грн., а середньомісячна заробітна плата позивача складає 8080,90 грн. і станом на час розгляду справи заборгованість по заробітній платі у розмірі 6625,53 грн. позивачу так і не була не виплачена.

Час затримки розрахунку при звільненні становить період з 03.08.2015 р., тобто наступного робочого дня після останнього робочого дня позивача, по 08.12.2015 р. становить 90 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2015 р. по 08.12.2015 р. включно складає 34478,50 грн.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрат нормальних життєвих зв'язків і вимагають у нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності до положень п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у позові, позивач зазначив, що неправомірними діями відповідача йому також було завдано моральну шкоду, яка полягає у втраті нормальних життєвих зв'язків, спокою, що потребує від нього докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав ОСОБА_1, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 1000 грн.

Тому повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у сумі 6625,53 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2015 р. по 08.12.2015 р. у сумі 34478,50 грн. та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 487,20 грн. у дохід держави.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст. 116, 117, ст. 237-2 КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, ст. 4, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, ст. 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з КП "Оболонь-Ліфтсервіс" (код ЄДРПОУ 32705552) на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у сумі 6625 грн. 53 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 34478 грн. 50 коп. та 1000 на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з КП "Оболонь-Ліфтсервіс" судовий збір у сумі 487,20 грн. у дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 діб з дня отримання його копії.

СУДДЯ Васалатій К.А.