Рішення

від 30.11.2015 по справі 910/24141/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015Справа №910/24141/15

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4

про визнання недійсним рішення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_5

від відповідача: ОСОБА_6

від третьої особи 1: ОСОБА_6

від третьої особи 2: ОСОБА_6

від третьої особи 3: ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій», яким ОСОБА_1 виключено зі складу учасників. Позовні вимоги обґрунтовані неповідомленням позивача про скликання загальних зборів, на яких вирішувалось питання про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/24141/15 призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.10.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» 16.04.2015 р. були присутні учасники, які володіють 83, 33 % від загальної кількості голосів, що підтверджується протоколом реєстрації учасників загальних зборів від 16.04.2015 р., а відтак - вказані збори були правомочними.

Також відповідач стверджує, що повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» на 16.04.2015 р. 09 год. 00 хв. за підписом генерального директора товариства та порядок денний були направлені всім учасникам у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та статуту відповідача.

Крім того, відповідач відзначає, що підставою виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» є вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Демос 90», учасником якого також є ОСОБА_1, а директором - її чоловік ОСОБА_4, дій щодо привласнення об'єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_3 та, як наслідок, перешкоджання досягненню статутних цілей Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій».

У процесі провадження у справі позивач подав уточнення до позовної заяви, у яких зазначає, що оспорюване рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» від 16.04.2015 р. оформлено двома протоколами, що, на думку позивача, свідчить про проведення різних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» в один день, той час як ОСОБА_1 отримала лише одне запрошення на загальні збори, порядок денний яких не містив питання про виключення позивача зі складу учасників відповідача, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне уточнити позовні вимоги та просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» (про примусове виключення зі складу учасників) від 16.04.2015 р.. та рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» від 16.04.2015 р.

Відповідач подав додаткові пояснення до відзиву, у яких зазначає, що результати вказаних зборів оформлені протоколом № 16/04 від 16.05.2015 р. та будь-яких інших зборів учасників 16.04.2015 р. не проводилось, а протокол Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» (рішення про примусове виключення учасника) фактично є витягом із протоколу загальних зборів № 16/4 від 16.04.2015 р., який було сформовано для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Наведені обставини не спростовані представником третіх осіб.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

За змістом п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Тож, дослідивши зміст заяви ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що вказана заява фактично не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд приймає її до розгляду та враховує при розгляді справи по суті.

Таким чином, в межах даної справи судом розглядаються вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» 16.04.2015 р. та оформлених протоколом № 16/04 від 16.04.2015 р

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє вимог на предмет спору - ОСОБА_4.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов з урахуванням уточнень.

Представник відповідача та третіх особі 1, 2 заперечив проти позову.

Третя особа 3 завила про підтримку позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 30.11.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2015 р. відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій», на яких, зокрема, було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» за перешкоджання своїми діями або бездіяльністю досягненню статутних цілей товариства; виплату вартості частки виключеному учаснику товариства - ОСОБА_1 у розмірі 9 901, 00 грн. (що становить 16, 67 % статутного капіталу товариства) у відповідності до чинного законодавства України.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 стверджує про отримання повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» на 29.04.2015 р. о 09 год. 00 хв. по вул. Пилипівській, 4 кімната 17 у місті Києві, однак фактично за вказаною адресою та у вказаний час збори не проводились.

Позивач відзначає, що у порядку денному загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» на 29.04.2015 р. було відсутнє питання про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

При цьому, позивач відзначає, що повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» саме на 16.04.2015 р. та їх порядок денний на адресу ОСОБА_1 не надходили та участь у вказаних загальних зборах позивач не приймала.

Також позивач вважає, що підстави виключення її зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» є необґрунтованими та не підтверджуються документально.

Нормативно обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилається на норми ст.ст. 58, 60, 61, 64 Закону України «Про господарські товариства» відповідно до яких про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

За приписами ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно зі ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

У відповідності до ст. 114 Цивільного кодексу України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

За приписами ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно з ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Частинами 1, 2, 3 статті 147 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як зазначає відповідач, у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», повідомлення про скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» на 16.04.2015 р. та їх порядок денний були надіслані учасникам органом поштового зв'язку.

Відповідачем надано копію повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» на 16.04.2015 р. о 09 год. 00 хв., у якому вказано місце проведення загальних зборів та їх порядок денний.

Також відповідачем долучено до матеріалів справи копії фіскальних чеків про надання послуг органом зв'язку та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з наданого відповідачем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за кодом 01032 4866288 7, копія якого міститься в матеріалах справи, 18.03.2015 р. ОСОБА_1 отримала поштову кореспонденцію від відправника - ОСОБА_7, що підтверджується підписом позивача на вказаному повідомленні.

Також в матеріалах справи міститься копія конверту, наданого позивачем, в якому було надіслано поштове поштового відправлення за кодом 01032 4866288 7, відправником за яким значиться ОСОБА_7 (04050, АДРЕСА_4), а одержувачем - ОСОБА_1 (01030, АДРЕСА_1).

В той же час, позивач стверджує, що у вказаному конверті йому було надіслано повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» на 29.05.2015 р. на 09 год. 00 хв., копія якого долучена до матеріалів справи.

Суд відзначає, що ані нормами Закону України «Про господарські товариства», ані статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» не врегульовано порядок направлення учасникам повідомлення про скликання загальних зборів (простий лист, з описом вкладення, цінний, рекомендований, з тощо).

В той же час, суд приходить до висновку, що позивач, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій», був безпосередньо зацікавлений в участі у загальних зборах, на яких вирішувалось питання щодо виключення його зі складу учасників, у зв'язку з чим суд надає перевагу доказам, наданим саме ОСОБА_1 та виходить з наступного.

За загальним правилом Закону України «Про господарські товариства» та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» скликання загальних зборів учасників є обов'язком голови товариства, а відтак - у даному випадку саме на відповідача покладається основний обов'язок доведення виконання ним приписів наведених норм.

Положеннями ст.ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що до компетенції загальних зборів належить, зокрема, виключення учасника з товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

За приписами ст. 3 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності.

Тобто, виключення учасника з товариства в порядку ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» є примусовою дією, зумовленою наявністю певних негативних наслідків діяльності або бездіяльності такого учасника.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, враховуючи закріплені у законі принципи розумності, добросовісності та справедливості, суд дійшов висновку, що питання про примусове виключення учасника має вирішуватись за його участю (або його представника), повідомивши учасника заздалегідь про проведення зборів, на яких вирішуватиметься витання про його виключення, представленням матеріалів, які зумовили ініціювання відповідного питання та наданням такому учаснику можливості надати заперечення проти такого виключення (у разі наявності) та докази на їх підтвердження.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

В той же час, пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 визначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

У відповідності до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст.ст. 43, 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

За змістом п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту ст. 64 Закону України «Про господарські товариства», повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Здійснивши оцінку наявних у справі доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд відзначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про вжиття відповідачем заходів для забезпечення можливості ОСОБА_1 реалізувати її право участі у загальних зборах учасників, на яких віршувалось питання про виключення її зі складу учасників товариства та приймаючи до уваги вищенаведене, суд у даному випаду віддає перевагу доводам позивача щодо порушення її прав, як учасника товариства, що зумовило її виключення.

Суд враховує, що належна позивачу частка у статутному капіталі Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» суттєво не вплинула б на результат голосування, однак не виключає, що присутність ОСОБА_1 на загальних зборах учасників 16.04.2015 р. та надання останній можливості подати відповідні пояснення та докази з приводу питань порядку денного могла б фактично вплинути на рішення стосовно виключення її зі складу учасників товариства.

Стосовно доводів відповідача про підставу виключення ОСОБА_1 із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» є вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Демос 90», учасником якого також є ОСОБА_1, а директором - її чоловік ОСОБА_4, дій щодо привласнення об'єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_3, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наведених обставин, в той же час судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях сторони, які не підтверджені відповідними доказами.

Між тим, норми чинного законодавства України не містять обмежень щодо участі фізичної особи у складі учасників/засновників юридичної особи, яка наділяться цивільною правоздатністю і дієздатністю та здійснює самостійну діяльність з метою досягнення певних результатів.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить з того, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» від 16.04.2015 р. ОСОБА_1 виключено зі складу товариства, відповідачем не доведено належними доказами повідомлення позивача про скликання загальних зборів саме на 16.04.2015 р., оспорюване рішення безпосередньо порушує прав та законні інтереси позивача, присутність позивача на вказаних зборах, за висновком суду, могла б вплинути на прийняті рішення та, крім того, у процесі провадження у справі відповідачем не надано доказів які б свідчили про перешкоджання ОСОБА_1 (діями чи бездіяльністю) досягненню статутних цілей Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій».

Суд також враховує, що загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій», які відбулись 16.04.2015 р. прийнято рішення в тому числі про збільшення статутного капіталу товариства, внесення змін до статуту товариства, шляхом викладення його у новій редакції, про обрання членів наглядової ради, про обрання голови наглядової ради.

При цьому, за висновками суду матеріалами справи не підтверджується належне повідомлення ОСОБА_1 про скликання загальних зборів на 16.04.2015 р. та надання позивачу порядку денного вказаних зборів, що в силу наведених норм є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Крім того, оскільки рішення, прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» 16.04.2015 р. фактично є похідним від рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників, яке за висновку суду прийнято з порушенням закону та підлягає визнанню недійсним, суд вважає за необхідне визнати їх також недійсними.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» (04050, м. Київ, пров. Пилипівський, 4, код ЄДРПОУ 32049204) від 16.04.2015 р., оформлені проколом від 16.04.2015 р. № 16/4.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» (04050, м. Київ, пров. Пилипівський, 4, код ЄДРПОУ 32049204), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь ОСОБА_1 (01030, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 218, 00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.12.2015 р. .

Суддя Пригунова А.Б.