Постанова

від 10.12.2015 по справі 915/1271/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2015 р.Справа № 915/1271/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3978-К-Н-О)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«ПриватбанкВ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 23 вересня 2015 року

по справі № 915/1271/15

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«ПриватбанкВ»

до Приватного підприємства В«РембудінтелектВ»

про стягнення 90 911,58 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

16.07.2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватБанкВ» (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства В«РембудінтелектВ» (далі по тексту - відповідач) відповідно до якої просив стягнути заборгованість у сумі 90 911,58 грн., з яких 39 037,94 грн. - заборгованість за кредитом, 30 332,48 грн. - відсотки за користування кредитом 21 541,16 грн. - пені, та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування № б/н від 24.12.2013 року, на підставі заяви про відкриття поточного рахунку, а саме в частині неповернення відповідачем кредитних коштів, у зв'язку з чим позивачем були нараховані відсотки за користування кредитом, пеня та винагорода, відповідно до п.п. 3.1.1.73, 3.2.2.1., 3.2.2.2 умов та правил надання банківських послуг.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.09.2015 року по справі № 915/1271/15 (суддя Коваль Ю.М.) позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПРИВАТБАНКВ» задоволений частково. Стягнуто з приватного підприємства В«РЕМБУДІНТЕЛЕКТВ» на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» грошові кошти в загальній сумі 69370 (шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят) грн. 42 коп., із яких: 39037 (тридцять дев'ять тисяч тридцять сім) грн. 94 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 30332 (тридцять тисяч триста тридцять дві) грн. 48 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні заяви приватного підприємства В«РЕМБУДІНТЕЛЕКТВ» про розстрочення виконання рішення.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач за отриманий від позивача кредит не виконував умови Договору, не повертав кредитні кошти та не виконував свої зобов'язання, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з відсотками за користування кредитом, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Також судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені з підстав того, що сторонами в «Умовами та правилами надання банківських послуг», які діяли станом на 01.01.2014 року не визначено строк виконання зобов'язань та його відповідальність за невиконання чи неналежне їх виконання.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором у сумі 21 541,16 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд частково повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс частково незаконне і необґрунтоване рішення, яке частково не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевим господарським судом були порушені вимоги ст.43 ГПК України щодо повноти з'ясування умов, передбачених наказом від 15.03.2013 № СП-2013-6558441 та заявок відповідача на гарантовані платежі, що призвело до неправильного застосування приписів матеріального і процесуального права в частині відмови у стягненні з відповідача пені.

Відповідач в судове засідання 10.12.2015 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

23.11.2015 року від представника позивача надані до суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких також просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором у сумі 21 541,16 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу та додаткові пояснення до апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, Відповідачем - Приватним підприємством В«РембудінтелектВ» 24.12.2013 року було подано до ПАТ КБ "Приватбанк" та підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с.32).

У даній Заяві зазначено, що підписавши цю заяву Відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою та карточками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Банк при наявності і вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованих в сеті Інтернет на сайті Банку, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - Договору банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено, що Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати обслуговування кредитного ліміту відповідача на вказаному рахунку, про розміри якого позивач повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та відповідача. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами, Тарифами банка, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів відповідача в межах кредитного ліміту. Позивач здійснює обслуговування ліміту відповідача, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку відповідача, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (пункт 3.2.1.1.1. Умов і правил надання банківських послуг).

Ліміт може бути змінений відповідачем в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами позивача. Підписавши угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк, Інтернет - клієнт-банк, sms - повідомлення або інших) (пункт 3.2.1.1.6. Умов і правил надання банківських послуг).

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є змішаним договором здійснення банківських операцій, який містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Чинним законодавством України передбачено, що банками здійснюється фінансове посередництво у формі банківських операцій, зокрема розрахункових, кредитних (стаття 339 Господарського кодексу України). Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері (частина 1 статті 341 Господарського кодексу України), а кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян (стаття 345 Господарського кодексу України).

Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках (частина 2 статті 341 Господарського кодексу України).

Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (частина 4 статті 1068 Цивільного кодексу України). Якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунку), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1069 Цивільного кодексу України).

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитком печатки разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір банківського обслуговування № б/н від 24.12.2013 року.

Згідно із Договором банківського обслуговування від 24.12.2013 року, відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26001054205508 для надання йому кредитного ліміту.

На підставі заявок ПП В«РЕМБУДІНТЕЛЕКТВ» на гарантовані платежі, а саме:

- від 24.12.2013 року № 604 на суму 11404 грн. 80 коп.,

- від 21.01.2014 р. № 607 на суму 26073 грн. 72 коп.,

- від 21.01.2014 р. № 608 на суму 12964 грн. 22 коп., Банком виконані свої зобов'язання та надані кредитні кошти в загальній сумі 50442,74 грн. що підтверджується повідомленнями Банку про зарахування коштів на рахунки отримувачів та витягом з особового рахунку відповідача за період 24.12.2013- 26.06.2015 (а.с.47-48).

Витягом з особового рахунку відповідача вбачається повернення останнім грошових коштів у сумі 11404,80 грн., у зв'язку чим непогашеною залишилась сума у розмірі 39037 грн. 94 грн. (26073 грн. 72 коп. + 12964 грн. 22 коп.).

Пунктом 3.2.2.2 Умов визначено,що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст. 212, 651 Цільного кодексу України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим законом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови дійсних Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі не погашення Клієнтом заборгованості за : Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазнаної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення ЗО днів включно з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначені заявці.

Під датою виконання заявки Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в іі Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень)* від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта, винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року. Клієнт за користування кредитом Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року. Клієнт за користування кредитом Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 і класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього Договору, про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта - системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, "Приват 24", смс-повідомлення на останні Банку номери телефонів, наданих Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта, або засобами. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до ЗО днів, включно, на 31-й .-заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки у розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Вказаний в цьому пункті строк може бути змінений згідно умов цього Договору. У разі якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів -' доручає Банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як зі власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в Банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на розрахунковому рахунку", подальші взаємини за яким регулюються розділом 3.2.1 справжніх "Умов та Правил". Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.

Таким чином, за твердження позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням укладеного Договору банківського обслуговування від 24.12.2013 року станом на момент звернення до суду з позовною заявою, за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 90 911,58 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 39 037,94 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 30 332,48 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором 21 541,16 грн.

З розрахунку (а.с.58) вбачається, що позивачем були здійснені нарахування відповідно до Правил у загальній сумі 30 332,48 грн. за прострочення заборгованості за кредитом в сумі 39 037,94 грн. наступними періодами:

- з 27.01.2014 року по 26.02.2014 року за процентною ставкою 24 % (п.3.2.2.2 Умов);

- з 27.07.2014 року по 26.06.2015 року за процентною ставкою 56 % (п.3.2.2.2 Умов).

Сума пені у розмірі 21 541,48 грн. за несвоєчасне виконання умов договору нарахована позивачем у відповідності до п.3.2.2.10.1 Умов за період з 01.08.2014 року по 26.06.2015 року.

23.02.2015 року Банк звернувся до відповідача з претензією, згідно з якою просило негайно з моменту отримання претензії перерахувати 39 037,94 грн. заборгованості за кредитним договором. Дана претензія надіслана позивачем поштою (а.с.53-54).

Між тим, така претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ПАТ Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.1066, 1067 Цивільного кодексу України для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами укладається договір банківського рахунка, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Приписи ст.634 Цивільного кодексу України, положення п. 3.18.1.16 Умов та правил надання банківських послуг, підписавши 24.12.2013 року Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку), в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, Тарифами банку, складають Договір банківського обслуговування, відповідач приєднався до Договору банківського обслуговування в цілому та зобов'язався виконувати умови договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарський суд Миколаївської області дійшов до вірного висновку, з яким погоджується апеляційна інстанція, що за своєю правовою природою договір банківського обслуговування від 24.12.2013 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач належним чином та у повному обсязі зобов'язання за договором, в термін, передбачений договором не виконав. Доказів погашення суми заборгованості у повному обсязі до матеріалів справи не надано, таким чином за відповідачем наявна заборгованість за кредитом в сумі 39 037,94 грн., на яку нараховані відповідно до зазначених вище Умов банківського обслуговування проценти за користування кредитом та пеня.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позовними вимогами Банку в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості та процентів за користування кредитом. Звертаючись з апеляційною скаргою, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 21 541,16 грн., у задоволенні якої судом першої інстанції було відмовлено.

В додаткових поясненнях до позовної заяви позивач зазначає, що пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором нарахована у відповідності з пунктом 3.2.2.10.1 Умов та правил надання банківських послуг, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.08.2014 року по 26.06.2015 року складає 21 541,16 грн. Додаткові пояснення місцевим господарським судом прийняті до розгляду, отже, судовою колегією Одеського апеляційного господарського суду розглядається правомірність нарахування позивачем пені у зазначеному вище розмірі.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено умовами договору.

Пунктом 3.2.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.91, 3.2.2.9.3, , термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, винагороди, передбаченого пунктами 33.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у випадку реалізації Банком права, передбаченого п.3.2.2.2 Договору, Клієнт сплачує Банком пеню в розмірі, вказаної в заяві, від суми заборгованості за кожний день прострочення

Проте місцевим господарським судом помилково зроблено висновок про відсутність в Умовах та правилах відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, а саме в частині нарахування пені.

Твердження скаржника про те, що розмір пені був нарахований у відповідності до вимог п.3.2.2.10.7 Умов, яким передбачено, що строк позовної давності по вимогам по поверненню кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, пені, штрафу - встановлюється сторонами тривалістю у 15 років, не приймається колегією суддів до уваги, з наступних підстав.

Зазначеним вище пунктом Умов передбачається строк позовної давності в межах якого позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, а не здійснювати нарахування пені понад строки встановлені п.6 ст.232 ГК України.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, розрахунок пені за прострочку погашення всіх видів заборгованості зроблено позивачем з порушенням умов договору та чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не виконано вчасно грошове зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитним лімітом, проте позивач здійснив невірний розрахунок позову в частині нарахування пені на тіло кредиту, на відсотки.

Позивачем в розрахунку позовних вимог допущено часткову невідповідність періодів нарахування пені Умовам та правилам надання банківських послуг, крім того, нараховані суми в розрахунку є попередньо збільшеними (тобто, пеня нарахована не на суму боргу, а вже на збільшену з врахуванням попередньої пені).

Судом апеляційної інстанції зроблено перерахунок пені за прострочку виконання відповідачем його зобов'язання з повернення кредитних коштів (пені на тіло кредиту) за період з 01.08.2014 року до 01.02.2015 року, оскільки відповідно до підпункту 3.2.2.10.1 Умов та правил надання банківських послуг випливає, що договором не передбачено іншого порядку нарахування пені, ніж визначеного частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним. Таким чином, до стягнення належить пеня в розмірі 5 387,03 грн. з відмовою в іншій частині цих позовних вимог про стягнення пені, нарахованої на відсотки, в зв'язку з невірним розрахунком.

Таким чином колегія суддів вважає, що у позивачем не доведено суду відповідність зробленого ним розрахунку умовам договору та нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 16 154,13 не підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» , викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають частковому відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватБанкВ» .

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 23.09.2015 року по справі № 915/1217/15 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому воно підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватБанкВ» - частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«ПриватбанкВ» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „23В» вересня 2015 року по справі № 915/1271/15 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«ПриватбанкВ» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства В«РембудінтелектВ» (55001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34597175) на користь Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 39 037,94 грн. - основної заборгованості, 30 332,48 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 5 387,03 грн. - пені та 1 501,80 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

У задоволенні решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«ПриватбанкВ» - відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства В«РембудінтелектВ» (55001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34597175) на користь Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 1651,98 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „11В» грудня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева