Рішення

від 08.12.2015 по справі 908/5549/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/155/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015 Справа № 908/5549/15

за позовом Відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія» (69067, м. Запоріжжя, вул. Лассаля, буд. 33)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 507 від 02.09.2015 р.

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство В«ЗапоріжжяобленергоВ» в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія», м. Запоріжжя заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 8633 від 22.07.2005 р., а саме: суми 5243,50 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, суми 4499,43 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, суми 2760,77 грн. пені, суми 188,69 грн. - 3% річних та суми 2432,49 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 193 ГК України, Закон України «Про електроенергетику», Правила користування електричною енергією, а також на умови укладеного між сторонами договору № 8633 від 22.07.2005 р. про постачання електричної енергії. Позивач зазначає, що за період з 01.07.2014 р. по 29.08.2014 р. у відповідача існує борг за спожиту згідно Договору активну електроенергію в сумі 5243,50 грн. Крім того, у травні, липні і серпні 2014 р. відповідачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії на загальну суму 4499,43 грн. У зв'язку із неналежним виконання договірних зобов'язань, відповідачу нараховані санкції, передбачені п. 4.2.1 Договору та ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5549/15, розгляд якої призначено на 08.12.2015 р.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 02.11.2015р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 02.11.2015 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 08.12.2015 р. була направлена судом на адресу відповідача: 69067, м. Запоріжжя, вул. Лассаля, буд. 33, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ОСОБА_2 з ЄДРПОУ станом на 07.12.2015 р., наявний в матеріалах справи).

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача доводи, викладені у позовній заяві підтримав. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 08.12.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи 22.07.2005 р. між позивачем (Постачальником електричної енергії ) та відповідачем (Споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 8633 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору .

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема "Правилами користування електричною енергією", Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

У відповідності до п. 4.2.1 Договору Споживач, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору «Про порядок розрахунків за активну електричну енергію» розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на рахунок Постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 Договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії.

Пунктом 4 Додатку № 4 до Договору передбачено, що Споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

"Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка № 5.1;

"Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу" за формою додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу);

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі неодержання рахунка або вимогу-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документ на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату (п. 10 Додатку № 4 до Договору).

Відповідно до п. 11 Додатку № 4 до Договору, якщо Споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електричної енергії та надає Споживачу рахунок для сплати виходячи з фактичного середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не може перевищувати один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 3 Додатку № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" без подальшого перерахунку.

Додатком № 5 до Договору передбачено наступне:

Зняття показів розрахункових засобів обліку здійснюється о 24-00 год., в останній день місяця Споживачем самостійно або в присутності представника Постачальника (Субспоживача) відповідно до точок розрахункового обліку, що наведені в п. п. 6, 7, 8, цього Додатку. Зафіксовані покази розрахункових засобів обліку оформлюються "Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" (Додаток № 5.1) у 2-х примірниках.

В пункті 6 Додатку № 5 зафіксовано: найменування об'єкта, адреса - вул. Виборзька, 8, складське приміщення; тип і № розрахункового електролічильника - СА4У-4672М № 502894 20, СР4У-И673М № 582086 20; втрати у ЛЕП - 2,1 %; дозволена потужність - 44 кВт; кількість робочих днів у тиждень - 7; кількість годин роботи на добу - 24.

Пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається Постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Відповідальність Споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вигляді сплати двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин передбачено пунктом 4.2.2. Договору.

Як зазначено в позовній заяві, порушуючи умови договору, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, щодо оплати вартості спожитої електричної енергії. Зокрема станом на час звернення до суду, за період липень-серпень 2014 р., за відповідачем рахується заборгованість за спожиту активну електричну енергію в загальній сумі 5243,50 грн. (5045,66 грн. - за липень 2014 р. та 197,84 грн. - за серпень 2014 р.).

За червень 2014р. Споживачем було наданий Акт про спожиту електричну енергію відповідно до якого електрична енергія ним не споживалась.

В наступних розрахункових періодах відповідач не надавав Акти про спожиту електричну енергію, у зв'язку з цим у липні 2014 р. обсяг спожитої електричної енергії було визначено Постачальником електричної енергії з 01.07.2014 р. по 17.07.2014 р. на підставі даних Акту візуального зняття показів розрахункових засобів № 10797 від 17.07.2014 р., з 18.07.2014 р. по 30.07.2014 р. за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період, а з серпні 2014 р. - на підставі даних Акту про пломбування розрахункового засобу обліку № 9402 від 27.08.2014 р..

Так, зокрема, у липні 2014 р. Споживачем було спожито електричну енергію у обсязі 3 545 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 5 045,66 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 5 045,66 грн.

У серпні 2014 р. Споживачем було спожито електричну енергію у обсязі 138 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 197,84 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 197,84 грн.

На вказані суми позивачем були сформовані рахунки та направлені Споживачу поштою рекомендованими листами (арк. справи 49-54).

Проте суми зазначені в цих рахунках не були сплачені.

Матеріали справи свідчать, що 29.08.2014 р. об'єкт відповідача було відключено від енергопостачання за несплату боргу за спожиту електричну енергію. При цьому, при здійсненні відключення об'єкту відповідача, в Акті № 13515 були зафіксовані покази приладу обліку - 00325.4 кВт/год.

Далі, оскільки відповідач не надав Постачальнику електричної енергії в термін обумовлений Договором відомості про розмір очікуваного у 2014 році споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2014 рік був установлений Постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у 2013 році електричної енергії з урахуванням дозволеної потужності та режиму роботи електроустановок. Зокрема, таким чином в травні, липні і серпні 2014 року була визначена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 0 кВт/год. на кожен місяць.

За травень 2014 р. Споживачем наданий Акт про спожиту електричну енергію відповідно до якого ним було спожито 120 кВт/год.

За доводами позивача, в порушення умов Договору та норм ПКЕЕ Споживачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії у травні 2014 р. на 120 кВт/год. (на суму 129,84 грн.), у липні 2014 р. на 3545 кВт/год. (на суму 4204,72 грн.) і у серпні 2014 р. на 139 кВт/год (на суму 164,87 грн.).

Постачальником електричної енергії на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії були сформовані та правлені поштою, рекомендованими листами рахунки на загальну 4499,43 грн..

Виставлені на оплату Рахунки Споживач (відповідач) залишив не сплаченими.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Енергія» суми 5243,50 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, суми 4499,43 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, суми 2760,77 грн. пені, суми 188,69 грн. - 3% річних та суми 2432,49 грн. втрат від інфляції, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 8633 від 22.07.2005 р. про постачання електричної енергії.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01.07.2014 р. по 29.08.2014 р. відповідачем було спожито 3683 кВт/год, а саме за липень 2014 р. - 3545 кВт/год, за серпень 2014 р. - 138 кВт/год,

При цьому, з огляду на те, що Акти про спожиту електричну енергію за липень-серпень 2014 р. Споживачем Постачальнику електричної енергії надано не було, обсяг спожитої електричної енергії визначався позивачем наступним чином: з 01.07.2014 р. по 17.07.2014 р. на підставі даних Акту візуального зняття показів розрахункових засобів № 10797 від 17.07.2014 р., з 18.07.2014 р. по 30.07.2014 р. за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період, а з серпні 2014 р. - на підставі даних Акту про пломбування розрахункового засобу обліку № 9402 від 27.08.2014 р.

Таким чином, кількість спожитої електроенергії в період з 01.07.2014 р. по 29.08.2014р. становить 3683 кВт/год, що складає 5243,50 грн.

За умовами Додатку № 4 до Договору розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі неодержання рахунка або вимогу-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документ на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату

Матеріали справи свідчать, що виставлені позивачем на оплату рахунки: № 8633/7а від 06.08.2014 р. на суму 5045,66 грн. та № 8633/8а від 04.09.2014 р. були направлені відповідачу рекомендованими листами, що підтверджується відповідними Реєстрами за липень 2014 р. та серпень 2014 р.

Проте, виставлені на оплату рахунки відповідачем сплачені не були.

Доказів оплати боргу за Договором за період з 01.07.2014 р. по 29.08.2014 р., в сумі 5243,50 грн., відповідачем суду не надано.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Абзацом 9 пункту 1.2. Правил КЕЕ визначено, що договірна величина споживання електричної енергії це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Пунктом 4.1. Правил КЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відповідно до пункту 4.2. Правил КЕЕ відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

В даному випадку, пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається Постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

В пункті 6.14. Правил КЕЕ зазначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Відповідно до пункту 6.16. Правил КЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Також, відповідальність Споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вигляді сплати двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин передбачено пунктом 4.2.2. Договору.

Обставини справи свідчать, що в термін обумовлений Договором, відповідач відомостей про розмір очікуваного у 2014 році споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" не надав.

Пунктом 6.39 Правил користування електричною енергією, визначено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

При цьому, суд відзначає, що за відсутності поданих відповідачем, станом на 01.11.2013 р., відомостей про споживання електричної енергії на 2014 рік, позивачем цілком правомірно розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2014 рік був установлений за фактичними обсягами споживання у 2013 році електричної енергії з урахуванням дозволеної потужності та режиму роботи електроустановок. Зокрема, таким чином в травні, липні і серпні 2014 року була визначена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 0 кВт/год. на кожен місяць.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту про спожиту електричну енергію за травень 2014 р., відповідачем було спожито 120 кВт/год. електричної енергії.

Отже, за травень 2014 р., перевищення відповідачем граничної (договірної) величини електроспоживання склало 120 кВт.год на суму 129,84 грн.

Відповідно, за липень 2014 р. - перевищення склало 3545 кВт.год на суму 4204,72грн.; а у серпні 2014 р. - перевищення склало 139 кВт.год на суму 164,87 грн.; всього на суму 4499,43 грн.

Всього, за період травень 2014, липень-серпень 2014 р. перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії склало 3804 кВт.год.

На вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії позивачем були сформовані та направлені поштою, рекомендованими листами рахунки (№ 8633/7п від 12.08.2014 р., № 8633/8п від 11.09.2014 р., № 8633/5п від 17.06.2014 р.) на загальну 4499,43 грн..

Однак, відповідач вказані рахунки не сплатив.

Доказів сплати заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання відповідачем суду не надано.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати електроенергії з боку відповідача, позивачем доведений та документально підтверджений.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення суми 5243,50 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію та суми 4499,43 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних витрат за своєю правовою природою заявлені позивачем обґрунтовано.

Разом з тим, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд відзначає, що вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню. Так, за заявлений позивачем період часу з 16.08.2014р. по 28.10.2015р. (на суму 5045,66 грн.) та за період часу з 16.09.2014 р. по 28.10.2015 р. (на суму 197,84 грн.), належний до стягнення розмір 3% річних становить суму 188,25грн., але не суму 188,69 грн., яку заявлено позивачем до стягнення у позові, тому в решті позовної вимоги про стягнення 3% річних слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Разом з тим, вимога про стягнення втрат від інфляції в сумі 2432,49 грн., задовольняється судом у заявленому розмірі, оскільки розрахована вірно.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання (у випадках, встановлених договором або законом) також є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до п. 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

При цьому, судом враховується, що пунктом 13 Додаткової угоди від 14.12.2006 р. до Договору, Сторони узгодили доповнити розділ 9 Договору пунктом 9.9 такого змісту: «Термін позовної давності по даному Договору складає 10 років».

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд відзначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період часу з 16.08.2014р. по 28.10.2015р. (на суму 5045,66 грн.) та за період часу з 16.09.2014 р. по 28.10.2015 р. (на суму 197,84 грн.), належний до стягнення розмір пені становить суму 2757,17 грн., але не суму 2760,77 грн. яку заявлено позивачем у позові, тому в решті позовної вимоги про стягнення пені слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Отже, позов задовольняється частково.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1217,67 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія» (69067, м. Запоріжжя, вул. Лассаля, буд. 33; код ЄДРПОУ 22150148) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; код ЄДРПОУ 00130926; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 313957) суму 5243 (п'ять тисяч двісті сорок три) грн. 50 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію та суму 4499 (чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 43 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія» (69067, м. Запоріжжя, вул. Лассаля, буд. 33; код ЄДРПОУ 22150148) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; код ЄДРПОУ 00130926; р/р № 26002111111102 Філія «Запорізьке РУ» ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) суму 2757 (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 17 коп. пені, суму 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 25 коп. трьох відсотків річних, суму 2432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 49 коп. втрат від інфляції та суму 1217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 67 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.12.2015р.

Суддя М.В. Мірошниченко