Рішення

від 09.12.2015 по справі 904/9088/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.15р. Справа № 904/9088/15

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТУАНЕТТА" ЛТД, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №5 від 30.12.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТУАНЕТТА" ЛТД про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 28 961,12грн., пені у розмірі 5 025,07грн., 3% річних у розмірі 753,22грн., інфляційних у розмірі 9 755,84грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3464 від 10.01.2002р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії за період з 01.04.2013р. по 12.04.2015р.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у витягу з ЄДРПОУ (а.с.28-29), що підтверджується повернутими конвертами "Укрпошта" (а.с.39-40, 64-65), а також копією з реєстру поштових відправлень суду за №230 від 24.11.2015р. (а.с.142-143), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

03.12.2015р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2002р. між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНТУАНЕТТА" ЛТД (споживач) було укладено договір №3464 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, за умовами якого постачальник зобов'язався відпускати споживачеві теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання у необхідних йому розмірах, а споживач зобов"язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені договором.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачеві у розмірах згідно таблиці № 2 у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію (період опалювального сезону); гаряче водопостачання (протягом року); технологічні потреби; кондиціонування повітря. Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладу обліку (п.2.1. договору).

Договір укладається з 09.08.2000р. по 31.12.2002р. та діє протягом року. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про розірвання договору не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку, договір вважається пролонгованим на наступний рік (п.6.1. договору).

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені постановою №119 від 30.09.2011р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 954,05 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), постановою №383 від 31.12.2013р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 892,16 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), постановою №683 від 13.06.2014р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломнережа", що складає 1294,70 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), №489 від 28.11.2014р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 1555,38 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), №410 від 27.02.2015р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 2235,73 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), №1088 від 31.03.2015р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 1924,87 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами п.3.2. договору споживач сплачує відпущену теплову енергію протягом 14 днів після отримання рахунку постачальника.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки - фактури за квітень, жовтень - грудень 2013р., січень - березень 2014р., жовтень - грудень 2014р., січень, березень - квітень 2015р. (а.с.71-81, 83-84), а також вручив відповідачу акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок - фактуру за лютий 2015р. (а.с.82).

Надіслані відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки - фактури за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2013р. по квітень 2015р. (за виключенням квітня 2013р. та жовтня 2014р.) на загальну суму 28 165,21грн. були повернуті позивачу підприємством зв"язку з причин невручення, а саме: за жовтень 2013р. - 29.11.2013р. (оплата 13.12.2013р.), за листопад 2013р. - 15.01.2014р. (оплата 29.01.2014р.), за грудень 2013р. - 05.02.2014р. (оплата 19.02.2014р.), за січень 2014р. - 25.02.2014р. (оплата 11.03.2014р.), за лютий 2014р. - 29.04.2014р. (оплата 13.05.2014р.), за березень 2014р. - 24.05.2014р. (оплата - 07.06.2014р.), за листопад 2014р. - 24.12.2014р. (оплата 07.01.2015р.), за грудень 2014р. - 02.02.2015р. (оплата 16.02.2015р.), за січень 2015р. - 25.03.2015р. (оплата 08.04.2015р.), за березень 2015р. - 23.05.2015р. (оплата 06.06.2015р.), за квітень 2015р. - 03.06.2015р. (оплата 17.06.2015р.) (а.с.86-141), а рахунок - фактуру за лютий 2015р. та відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідач отримав 10.03.2015р. (оплата 24.03.2015р.).

Доказів вручення відповідачу або повернення з причин невручення рахунків - фактур за поставлену теплову енергію у квітні 2013р. та у жовтні 2014р. позивачем до суду не подано.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у визначений договором строк не розрахувався з позивачем за поставлену теплову енергію.

Заборгованість, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2013р. по квітень 2015р. (за виключенням квітня 2013р. та жовтня 2014р.), складає 28 165,21грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.2. договору у випадку несплати споживачем після спливу 14 днів рахунку з дня отримання рахунку постачальника споживач сплачує пеню у розмірі 1,0% за кожний день прострочки від загальної суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 025,07грн. за загальний період з 11.12.2014р. по 20.09.2015р.

Господарський суд, перерахувавши пеню за загальний період з 09.01.2015р. по 20.09.2015р. за подвійною обліковою ставкою НБУ, розмір пені за якою менше розміру пені за ставкою 1,0%, встановив, що вона складає 4 555,81грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити як необгрунтовано нараховану.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 753,22грн. за загальний період з 13.06.2013р. по 20.09.2015р., а також інфляційні у розмірі 9 755,84грн. з липня 2013р. по серпень 2015р.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних за загальний період з 15.12.2013р. по 20.09.2015р., встановив, що вони складають 702,35грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити як необгрунтовано нараховані.

Щодо інфляційних, то їх слід нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

У зв"язку з цим інфляційні з січня 2014р. по серпень 2015р. складають 8 686,94грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних суд вважає за необхідне відмовити як необгрунтовано нараховані.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за квітень 2013р. у розмірі 200,35грн. та за жовтень 2014р. у розмірі 595,56грн., а також щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних, нарахованих на дані суми, оскільки позивач не довів належними доказами факт отримання відповідачем або повернення з причин невручення рахунків - фактур за вказані місяці.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз.4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТУАНЕТТА" ЛТД (50050, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 37/7, ЄДРПОУ 20218942) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за теплову енергію у розмірі 28 165,21грн. (двадцять вісім тисяч сто шістдесят п"ять грн. 21коп.), пеню у розмірі 4 555,81грн. (чотири тисячі п"ятсот п"ятдесят п"ять грн. 81коп.), 3% річних у розмірі 702,35грн. (сімсот дві грн. 35коп.), інфляційні у розмірі 8 686,94грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість грн. 94коп.) та 1 152,72грн. (одна тисяча сто п"ятдесят дві грн. 72коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2015р.

Суддя ОСОБА_2