Рішення

від 07.12.2015 по справі 905/2279/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.2015 Справа № 905/2279/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД»

до відповідача: Приватного підприємства «Авто-Експрес»

про стягнення 851 753, 71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № 87 від 03.09.2015р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «Параллель-М ЛТД» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з ПП «Авто-Експрес» 880 365,46 грн., з яких: 507 522,59 грн. - заборгованість за нафтопродукти, що поставлені позивачем відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг № 00245/14-ЛС від 01.01.2014р.; 20195,62 грн. - 3% річних; 352 647,25 грн. - інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.09.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/2279/15 та розгляд справи призначено на 19.10.2015р.

12.10.2015р. за вх. № 14846/15 господарський суд одержав клопотання позивача, згідно з яким останній просить суд залучити до матеріалів справи наступні документи: належним чином засвідчені копії листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 22.09.2015р. № 04-16-1143, довідки Відділення ПАТ «Перший Український міжнародний банк» «Регіональний центр в м. Запоріжжі» за вих. № ZAP-52/1228 від 08.10.2015р. з додатком № 1, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21000573 щодо позивача у справі, уточнений розрахунок 3% річних та інфляційного збільшення стосовно заборгованості відповідача; акт звіряння взаємних розрахунків станом на 05.10.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.10.2015р. розгляд справи відкладений господарським судом на 10.11.2015р. у зв'язку із нез'явленням відповідача у судове засідання, невиконанням ним вимог суду щодо надання витребуваних доказів, неповним виконанням позивачем вимог суду щодо надання витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.11.2015р. у зв'язку із задоволенням клопотань відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату та продовження строку розгляду справи (за вх. № 18561/15 від 09.11.2015р.), неповним виконанням позивачем вимог суду щодо надання витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладений господарським судом на 23.11.2015р. та строк вирішення спору по даній справі продовжений на 15 днів до 07.12.2015р.

19.11.2015р. за вх. № 20142/15 господарський суд Донецької області одержав письмові пояснення позивача щодо неможливості надання належним чином засвідчених копій доручень, рахунків у зв'язку з тим, що зазначені документи знаходяться у м. Донецьк, оскільки підприємство позивача зареєстровано та раніше здійснювало господарську діяльність саме у м. Донецьк, на території якого проводиться антитерористична операція. Також, щодо зазначення у довідці банку в графі «призначення платежу» іншого договору позивач посилається на те, що відповідачем помилково зазначено реквізити інших договорів.

19.11.2015р. за вх. № 20148/15 господарський суд Донецької області одержав заяву позивача про зменшення позовних вимог, згідно з якою у зв'язку зі здійсненням перерахунку 3% річних та інфляційного збільшення позивач просить суд стягнути з відповідача 851 753,71 грн., з яких: 507 522,59 грн. - заборгованість за нафтопродукти, що поставлені позивачем відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг № 00245/14-ЛС від 01.01.2014р.; 19961,74 грн. - 3% річних; 324 269,38 грн. - інфляційні. Вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

23.11.2015р. за вх. № 20305/15 господарський суд одержав від відповідача відзив на позовну заяву, згідно з яким останній визнає позовні вимоги частково в сумі 507 522,59 грн. (основний борг), а у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 20 195,62 грн. та інфляційних в сумі 352 647,25 грн. просить суд відмовити, з посиланням на те, що відповідач здійснює свою діяльність на території Донецької та Луганської областях, на яких з квітня 2014р. проводиться антитерористична операція, а тому виконання зобов'язань за договором стало неможливим з незалежних від відповідача причин. В додаток до відзиву на позовну надано сертифікат Торгово-промислової палати України № 2648 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) (від 19.01.2015р. № 316/05-4). Також у резолютивній частині відзиву на позов відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення 507 522,59 грн. на 24 місяця рівними частинами у зв'язку із тяжким станом підприємства та неможливістю здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності ПП «Авто-Експрес».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2015р. розгляд справи відкладений на 07.12.2015р.

07.12.2015р. за вх. № 22108/15 господарський суд одержав заперечення позивача на відзив на позовну заяву, згідно з яким останній наполягає на задоволенні позовних вимог та вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим.

У судовому засіданні 07.12.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 07.12.2015р. не з'явився, вимоги суду щодо надання витребуваних судом документів не виконав. При цьому, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином шляхом розміщення 26.11.2015р. оголошення про час та місце розгляду справи на електронній сторінці господарського суду Донецької області, яка міститься на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні», у зв'язку з неможливістю направлення відповідачу ухвали суду за адресою, що зазначена позивачем у позові, про що відділом документального забезпечення та контролю господарського суду Донецької області складений відповідний акт від 23.11.2015р.

Відповідно до статті 85 ГПК України у судовому засіданні 07.12.2015р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01 січня 2014 року між ПП «Авто-Екпрес» (відповідач або покупець) та ТОВ «Параллель-М ЛТД» (позивач або продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг № 00245/14-ЛС (далі по тексту - Договір), за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає й зобов'язується оплатити паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) у строки й на умовах, встановлених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобіля/ів покупця по паливних картках, протягом дії даного договору. Заправлення (передача палива) здійснюється на автозаправних станціях партнерів продавця, а також на автозаправних станціях продавця й супроводжується видачею чека термінала пред'явникові паливної картки. (п. 1.1. Договору).

У п.1.3 договору визначено умови поставки палива: EXW…термінали АЗС, у діючій редакції «Інкотермс».

Відповідно до умов п.1.4. Договору сторони домовилися про те, право власності на паливо й ризики випадкового знищення або випадкового псування переходять до покупця з моменту одержання палива по паливній картці на АЗС. Обов'язок продавця передати паливо покупцеві виникає з моменту звернення по заправленню автомобіля/ів паливом по паливній картці на АЗС. Факт виконання обов'язків продавцем підтверджується фіксацією відпустки палива по паливній картці на АЗС. Інформація про відпустку палива (фіксацію) зберігається в продавця й використовується сторонами при здійсненні розрахунків.

Відповідно до умов п.1.6. Договору заправлення (передача палива) автомобілів покупця здійснюється, починаючи від дня видачі паливних(ої) карток(ки) покупцеві. Продавець видає паливні картки уповноваженому представникові покупця при наданні належним чином оформленого доручення (довіреності), документа, що засвідчує особистість, з обов'язковим складанням і підписанням сторонами акту прийому-передачі паливних карток у користування, що є невід'ємною частиною даного договору. Передача паливних карток без оформлення (підписання уповноваженим представником покупця) акту прийому - передачі паливних карток у використання не допускається. Зміна лімітів можлива після надання в операційний центр продавця письмової заявки в оригіналі або за допомогою факсу, електронної пошти.

Згідно з умовами п. 1.11 Договору в акті прийому-передачі паливних карток у користування вказується вартість виданих паливних карток. Після одержання паливної картки, покупець несе відповідальність перед продавцем за збереження паливної картки і її належне використання. Покупець також відповідає за одержання палива по паливним карткам третіми особами, у тому числі у випадку втрати або викрадення паливної картки.

Згідно з умовами п. 2.1. Договору ціна, асортимент й кількість палива визначається (узгоджується) сторонами в момент заправлення, відповідно до діючої ціни на АЗС (ціна реалізації по безготівковому розрахунку). Загальною сумою договору, є вартість палива, отриманого протягом дії договору й зазначена в накладних (акті).

Відповідно до п.2.2 Договору по закінченні кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітним, продавець готує для покупця накладну, у якій вказується точна (погоджена) кількість палива, переданого покупцеві за звітний місяць. Дана накладна є невід'ємною частиною даного договору й повинна бути отримана покупцем (шляхом звертання до продавця), підписана його уповноваженою особою, а також повернута продавцеві до 20 робочого дня місяця наступного за звітним. У випадку не одержання покупцем накладної, у тому числі не підписання й/або не повернення продавцеві, у встановлений термін з вини покупця або у випадку відсутності інших заперечень із боку покупця (уповноваженої особи покупця) дана накладна, підготовлена продавцем не може бути оскаржена покупцем у майбутньому й підтверджує факт виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором.

Умовами п.п. 2.4, 2.5 Договору сторони визначили форму розрахунків: безготівкове перерахування коштів на поточний рахунок продавця відповідно до діючого законодавства або внесення готівки, та вид розрахунків: готівковий й/або безготівковий. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до умов п.2.6 Договору за паливо, що відпускається покупцеві за цим Договором, покупець зобов'язаний здійснювати оплату за тиждень не пізніше 4 календарних днів з моменту отримання рахунку, який передається покупцеві щотижня кожен понеділок або вівторок. У разі якщо день платежу збігається зі святковим або неробочим банківським днем, оплата здійснюється в наступний банківський день. Рахунок на оплату повинний бути отриманий покупцем в обов'язковому порядку. Рахунок для оплати може передаватися покупцеві за допомогою факсу або електронної пошти й має силу оригіналу до фактичного його одержання покупцем у продавця. Остаточний розрахунок за паливо, отримане протягом звітного місяця, повинен бути здійснений покупцем до 10 робочого дня місяця, наступного за звітним, на підставі накладної (акта), з урахуванням платежів, що надійшли від покупця протягом звітного місяця. Не оплата повністю або частково, платежів передбачених цим договором, є простроченням покупця.

Згідно з умовами п. 2.7. Договору при здійснення платежів за паливо покупець у платіжному документі зобов'язаний в обов'язковому порядку вказати номер відповідного договору й дату його підписання, а також номер і дату рахунку, по якому здійснюється оплата. У випадку перерахування коштів на рахунок продавця без вказівки перерахованих вище даних, продавець ураховує грошові кошти, що надійшли, у рахунок погашення утвореної раніше заборгованості покупця.

Відповідно до умов п. 2.8 Договору звірення розрахунків здійснюється не пізніше 10 робочого дня місяця, що випливає за звітним, або на вимогу однієї зі сторін.

Умовами п.5.1 Договору встановлений термін дії даного договору, а саме: з дати його підписання й по « 31» грудня 2014р. включно, а також до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Поряд з цим, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем передано відповідачу паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) на загальну суму 2 601 812,52 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3003/2 від 31.01.2014р. на суму 34 340,40 грн., № 6261/2 від 28.02.2014р. на суму 27 406,33 грн., № 9618/2 від 31.03.2014р. на суму 527 118,03 грн., № 13050/2 від 30.04.2014р. на суму 893 295,49 грн., № 16380/2 від 31.05.2014р. на суму 675 595,57 грн., № 19395/2 від 30.06.2014р. на суму 443 426,70 грн., № 22272/2 від 31.07.2014р. на суму 630,00 грн. Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Також позивач передав відповідачу паливні картки, що підтверджується актами № 1- № 4 від 06.03.2014р., від 07.03.2014р., від 26.05.2014р., від 30.05.2014р., в яких визначені номери виданих паливних карток та вартість кожної паливної картки у розмірі 70 грн.

Між тим, відповідач здійснив з 21.01.2014р. по 15.06.2015р. лише часткову оплату за одержане паливо на суму 2 119 500 грн., що підтверджується додатком № 1 до довідки Відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Запоріжжі» від 08.10.2015р. № ZAP-52/1228, у зв'язку з чим борг відповідача становить 507522,59 грн. При цьому, платежі, здійснені відповідачем 21.01.2014р. в сумі 10000 грн. та 24.01.2014р. в сумі 25000 грн. (загальна сума 35000 грн.) зараховані позивачем наступним чином: 25 210,07 грн. - в рахунок погашення заборгованості, яка існувала станом на 01.01.2014р., а 9789,93 грн. - в рахунок оплати за паливо, поставлене за видатковою накладною № 3003/2 від 31.01.2014р., про що надані представником позивача усні пояснення, а також вбачається з підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2014р.

Отже, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати одержаного за договором палива, позивач просить суд стягнути з відповідача 507 522,59 грн. - основний борг; 19961,74 грн. - 3% річних та 324 269,38 грн. - інфляційні, що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг 00245/14-ЛС від 01.01.2014р., згідно з яким, позивач зобов'язався передати у власність покупцю паливо, а відповідач прийняти та оплатити отримане паливо протягом звітного місяця до 10 робочого дня місяця, наступного за звітним на підставі видаткових накладних.

Відповідно до вимог частини першої статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у частинах першій та сьомій статті 193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що за паливо, яке поставлене позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору в сумі 2601812,52 грн., відповідач розрахувався частково в сумі 2 119 500,00 грн. Вартість поставленого позивачем палива на суму 507522,59 грн. залишилася відповідачем неоплаченою. При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу в сумі 507522,59 грн. та доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав. Більш того, відповідач надав до суду відзив на позов, згідно з яким визнає наявність основного боргу в сумі 507522,59 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 507522,59 грн., а отже і їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.09.2015р. зобов'язано позивача в т.ч. надати до суду обґрунтований розрахунок 3% річних та інфляційних з огляду на п. 1.9. та розділ 3 Постанови ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про порушення грошових зобов'язань» та із врахуванням часткових оплат та із зазначенням окремо по кожній видатковій накладній періоду їх нарахування.

Так, 12.10.2015р. з вх.№ 14846/15 на виконання вимог ухвали суду позивачем надано клопотання разом з уточненими розрахунками 3% річних та інфляційного збільшення.

Перевіривши розрахунок 3%, який здійснений позивачем на виконання вимог суду та згідно з яким 3% річних за період з 13.02.2014р. по 07.09.2015р. становить 19 961,74 грн., суд встановив, що сума 3% річних за вказаний період з врахуванням часткових оплат становить 20 068,40 грн., а не 19 961,74 грн.

Між тим, в силу вимог п.2 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Оскільки позивач не надав до суду відповідного клопотання про вихід за межі позовних вимог, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних задовольняються господарським судом в межах заявлених позовних вимог в сумі 19 961,74 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем на виконання вимог суду та згідно з яким розмір інфляційних за період 13.02.2014р. по 30.06.2014р. становить 324 269,38 грн., суд встановив, що позивачем не враховані рекомендації, викладені у п.3.2. Постанови ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про порушення грошових зобов'язань», а саме позивачем здійснений розрахунок за періоди менші календарного місяця, в яких індексація не застосовується.

Здійснивши перерахунок інфляційних суд встановив, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні в розмірі 293 157,07 грн. за період вересень 2014р. по квітень 2015р. включно.

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 20315/15 від 23.11.2015р. не приймаються судом з огляду на наступне.

Так, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині 3% річних та інфляційних з посиланням на те, що умовами договору передбачено, що сторона по договору звільняється від штрафних санкцій за невиконання умов договору у разі настання форс-мажорних обставин, існування яких підтверджується наданим відповідачем до відзиву на позовну заяву сертифікатом Торгово-промислової палати України № 2648 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) (від 19.01.2015р. № 316/05-4).

Між тим, суд виходить з того, що законом передбачене право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які за своєю правовою природою не має характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Також у резолютивній частині відзиву на позов відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення 507 522,59 грн. на 24 місяця рівними частинами у зв'язку із тяжким станом підприємства та неможливістю здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності ПП «Авто-Експрес».

Так, пунктом 6 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

У пункті 7.2 постанови пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Відповідачем не обґрунтовано винятковість обставин, на які останній посилається в якості підстав для розстрочення суми боргу у розмірі 507 522,59 грн. та не надано жодного доказу на підтвердження цих обставин, у зв'язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

За приписами статті 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Авто-Експрес» (86500, Донецька область, місто Сніжне, вулиця Дзержинського, будинок № 44; код ЄДРПОУ 32198122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (83045, місто Донецьк, вулиця Олімпієва, будинок № 2 «Б»; код ЄДРПОУ 24316073, п/р № 26006962494065 у ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», МФО 334851) 507 522 (п'ятсот сім тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 59 коп. основного боргу, 19 961 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 74 коп. 3% річних, 293 157 (двісті дев'яносто три тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 12 309 (дванадцять тисяч триста дев'ять) грн. 62 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 10 грудня 2015р.

Суддя Л.В. Ніколаєва