Рішення

від 10.12.2015 по справі 905/3260/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2015 Справа №905/3260/15

Суддя господарського суду Донецької області Кротінова О.В.,

при секретарі Хадієвій М.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ясинуватський машинобудівний завод», м.Київ, ЄДРПОУ 39564741,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 37133410,

про стягнення 28 913 044,56 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ясинуватський машинобудівний завод», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 28 913 044,56 грн., у тому числі 24 392 404,26 грн. суми заборгованості за поставлену продукцію, 3 595 711,60 грн. суми нарахованої пені, 212 779,18 грн. 3% річних та 712 149,52грн. суми відшкодування вартості витрат на транспортування товару.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №1758/01-15 від 25.05.2015р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та стягнення відшкодування транспортних витрат.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав у копіях: договір купівлі-продажу №1758/01-15 від 25.05.2015р. разом із додатковою угодою №1 від 25.05.2015р. до нього; залізничні накладні №52272424 від 17.06.2015р., №52272507 від 18.06.2015р., №52272523 від 18.06.2015р., №52272572 від 18.06.2015р., №52272663 від 18.06.2015р., №52284205 від 19.06.2015р., №52284213 від 19.06.2015р., №52284221 від 19.06.2015р., №52284239 від 19.06.2015р., №52289352 від 19.06.2015р., №52289436 від 19.06.2015р., №52335007 від 21.06.2015р., №52335015 від 21.06.2015р., №52335940 від 21.06.2015р., №52585171 від 02.07.2015р., №52585213 від 02.07.2015р., №52585254 від 02.07.2015р., №52585262 від 02.07.2015р., №52609633 від 03.07.2015р., №52609666 від 03.07.2015р., №52630910 від 04.07.2015р.; сертифікати якості №896-1 від 17.06.2015р., №896-2 від 17.06.2015р., №900-1 від 18.06.2015р., №900-2 від 18.06.2015р., №900-3 від 18.06.2015р., №902-1 від 18.06.2015р., №902-2 від 18.06.2015р., №902-3 від 18.06.2015р., №906-1 від 19.06.2015р., №906-2 від 19.06.2015р., №906-3 від 19.06.2015р., №920-1 від 21.06.2015р., №280 від 01.07.2015р., №283 від 03.07.2015р., №920-2 від 21.06.2015р., №923 від 21.06.2015р.; рахунки №44 від 18.06.2015р., №45 від 19.06.2015р., №46 від 21.06.2015р., №52 від 02.07.2015р., №54 від 03.07.2015р. та №56 від 04.07.2015р.; акти приймання-передачі продукції №44 від 18.06.2015р., №45 від 19.06.2015р., №46 від 21.06.2015р., №52 від 02.07.2015р., №54 від 03.07.2015р., №56 від 04.07.2015р.; акти надання транспортно-експедиторських послуг №б/н від 30.06.2015р., від 13.07.2015р, від 31.07.2015р. із рахунками до них №51 від 30.06.2015р., №59 від 13.07.2015р. та №61 від 31.07.2015р.; претензія №22-07 від 23.07.2015р.; відповідь на претензію №1075/28 від 26.08.2015р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.524, 526, 530, 533, 546, 549, 625, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», постанови правління Національного банку України, ст.ст.1, 12, 15, 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, а також приписи п.8.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.

07.12.2015р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м.Краматорськ Донецької області, №1604/28 від 04.12.2015р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ясинуватський машинобудівельний завод», м.Київ, про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, у розмірі 6 313 154,82 грн.

Ухвалою суду від 10.12.2015р. дану заяву повернуто заявнику без розгляду на підставі п.п.4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України.

07.12.2015р. від відповідача надійшло клопотання №б/н б/д про перенесення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю участі у судовому засіданні призначеному на 10.12.2015р. представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» з огляду на відрядження останнього, а також просить суд не розглядати справу по суті без його участі. До такої заяви додано копію довіреності на представника №20/15-ю від 03.02.2015р.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об'єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, відсутність доказів у підґрунтя заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» клопотання, належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача, також враховуючи подання зустрічного позову та означеної заяви, для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України .

З огляду на таке, у задоволенні заявленого клопотання відповідача судом відмолено за безпідставністю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги з урахуванням наданої заяви №09/12/15-2 від 09.12.2015р із розрахунком суми позову, якою фактично зменшено позовні вимоги та визначено їх у наступному: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м.Краматорськ Донецької області, 28 765 629,03 грн., у тому числі 24 392 404,26 грн. суми заборгованості за поставлену продукцію, 3 456 359,56 грн. суми нарахованої пені за період з 22.07.2015р. по 12.11.2015р., 204 715,69 грн. 3% річних за період з 22.07.2015р. по 12.11.2015р. та 712 149,52 грн. суми відшкодування вартості витрат на транспортування товару.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України дану заяву прийнято судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

Також, позивачем 10.12.2015р. суду представлено додаткові пояснення №09/12/15 від 09.12.2015р., у яких засвідчено про ненадходження грошових коштів від відповідача в рахунок оплат (повної або часткової) вартості поставленого товару, приведено аргументи у підтвердження вимог в частині стягнення суми відшкодування вартості витрат на транспортування товару, засвідчено одноразове звернення до відповідача саме із претензією №22-07 від 23.07.2015р. на яку і отримано відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», копія якої міститься у матеріалах справи, а також висловлено прохання не затягувати розгляд справи з огляду на постійно змінні економічні показники.

До пояснень додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1000463619 від 07.12.2015р., у копіях: договір купівлі-продажу №30703дс від 25.05.2015р. разом із додатковою угодою №1 від 25.05.2015р. та доповненням №1 від 26.05.2015р. до нього, сертифікати якості продукції (вдруге), рахунки на відшкодування залізного тарифу та витрат на винагороду експедитора (договір №30703дс від 25.05.2015р.) №18708 від 21.06.2015р., №19704 від 30.06.2015р., №19718 від 30.06.2015р., ;20927 від 11.07.2015р., №20928 від 11.07.2015р., №23032 від 31.07.2015р. із звітами експедитора до них, акти №б/н від 30.06.2015р., №б/н від 13.07.2015р., №б/н від 31.07.2015р., експрес-накладні «ОСОБА_1 пошта» №59000119180829, №59000120830665 та №59000125600333, №59000121348084, фіскальні чеки №2377 та №2378 від 24.07.2015р., акти звірки взаємних розрахунків за договором №1758/01-15 від 25.05.2015р. за станом за період 01.10.2014р. - 01.10.2015р., супровідний лист відповідача №1268/26 від 13.10.2015р., акт звірки взаємних розрахунків за період з червня по листопад 2015р. договір купівлі-продажу №1758/01-15 від 25.05.2015р. із підтвердженням його відправлення відповідачу.

Разом з цим надано заяву №09/12/15-1 від 09.12.2015р., якою засвідчено відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог та інформації щодо порушення справи про банкрутство відповідача станом на 09.12.2015р. та представлено суду повну інформаційну довідку №71876 від 09.12.2015р. з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Документи долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані документи не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ясинуватський машинобудівельний завод» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №1758/01-15 строком дії у відповідності до п.7.1 даної угоди до 31.12.2015р., за фінансовими зобов'язаннями - до повного їх виконання.

Оцінивши зміст договору №1758/01-15 від 25.05.2015р., із якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статей 180, 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та пункту 1.1 договору сторони погодили зобов'язання Продавця у 2015р. передати на умовах цього договору коксову продукцію та зобов'язання Покупця прийняти і оплатити її. Номенклатура, кількість, ціна та строки поставки товару узгоджуються сторонами у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною правочину.

Ціна на товар обумовлюється сторонами у додаткових угодах до договору. Ціна товару встановлюється без податку на додану вартість, є незмінною на протязі всього строку дії додаткової угоди та на весь узгоджений обсяг, зазначений у відповідній додатковій угоді (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору оплата кожної партії товару здійснюється Покупцем у гривні шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 27-ми календарних днів від дати поставки, зазначеної у штемпелі станції призначення.

Згідно п.4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах FCA ст. відправника (Інкотермс 2000р.). Станція відправника узгоджується сторонами у додаткових угодах.

У додатковій угоді №1 до договору купівлі-продажу сторони погодили поставку коксу доменного марки КДП 2 виробництва ПАТ «ЯКХЗ» та ПАТ «Макіївкокс» згідно ТУУ23.1-00190443-086:2006 із змін. 1, наступною кількістю: травень 2015р. - 5 000тн (+-10%) сухої ваги. Ціна товару становить еквівалент 185 доларів США /тонна сухої ваги без врахування податку на додану вартість та залізничного тарифу у національній валюті України на умовах FCA ст.Кринична/Ханженково/Макіївка/Донецька залізниця.

Матеріали справи містять залізничні накладні №52272424 від 17.06.2015р., №52272507 від 18.06.2015р., №52272523 від 18.06.2015р., №52272572 від 18.06.2015р., №52272663 від 18.06.2015р., №52284205 від 19.06.2015р., №52284213 від 19.06.2015р., №52284221 від 19.06.2015р., №52284239 від 19.06.2015р., №52289352 від 19.06.2015р., №52289436 від 19.06.2015р., №52335007 від 21.06.2015р., №52335015 від 21.06.2015р., №52335940 від 21.06.2015р., №52585171 від 02.07.2015р., №52585213 від 02.07.2015р., №52585254 від 02.07.2015р., №52585262 від 02.07.2015р., №52609633 від 03.07.2015р., №52609666 від 03.07.2015р., №52630910 від 04.07.2015р. із доданими до них сертифікатами якості №896-1 від 17.06.2015р., №896-2 від 17.06.2015р., №900-1 від 18.06.2015р., №900-2 від 18.06.2015р., №900-3 від 18.06.2015р., №902-1 від 18.06.2015р., №902-2 від 18.06.2015р., №902-3 від 18.06.2015р., №906-1 від 19.06.2015р., №906-2 від 19.06.2015р., №906-3 від 19.06.2015р., №920-1 від 21.06.2015р., №920-2 від 21.06.2015р., №923 від 21.06.2015р., №280 від 01.07.2015р., №283 від 03.07.2015р.

Згідно перелічених перевізних документів зі станції Ханженково ДОН та Кринична ДОН на станцію призначення Краматорськ ДОН, одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» відправлено партії товару - кокс доменний марки «Преміум» КДП 2 виробництва ПрАТ «Макіївкокс» та ПАТ «ЯКХЗ»:

- 18.06.2015р. у загальній кількості 1 025,7тн. вологої ваги, що згідно сертифікатів якості №896-1 від 17.06.2015р., №896-2 від 17.06.2015р., №900-1 від 18.06.2015р., №900-2 від 18.06.2015р., №900-3 від 18.06.2015р. становить 974,986тн. сухої ваги;

- 19.06.2015р. - у кількості 1 024,45тн. вологої ваги, що згідно сертифікатів якості №902-1 від 18.06.2015р., №902-2 від 18.06.2015р., №902-3 від 18.06.2015р., №906-1 від 19.06.2015р., №906-2 від 19.06.2015р., №906-3 від 19.06.2015р. становить 974,253тн. сухої ваги;

- 21.06.2015р. - у кількості 746,9тн. вологої ваги, що згідно сертифікатів якості №920-1 від 21.06.2015р., №920-2 від 21.06.2015р., №923 від 21.06.2015р. становить 709,555тн. сухої ваги;

- 02.07.2015р. - у кількості 917,45тн. вологої ваги, що згідно сертифікату якості №280 від 01.07.2015р. становить 871,578тн. сухої ваги;

- 03.07.2015р. - у кількості 648,6тн. вологої ваги та 04.07.2015р. - 717,55тн. вологої ваги, що згідно сертифікату якості №283 від 03.07.2015р. разом становить 1 297,843 тн. сухої ваги.

За визначеннями п.4.1 договору датою поставки товару вважається календарна дата штемпеля станції вантажовідправника, зазначена у залізничній накладній.

Зважаючи на таке, позивачем поставлено відповідачу 18.06.2015р., 19.06.2015р., 21.06.2015р., 02.07.2015р., 03.07.2015р. та 04.07.2015р. товар обумовлений укладеною між сторонами угодою партіями, загалом у кількості 4 828,215тн.сухої ваги, тобто у повному обсязі із урахуванням дозволеного відхилення +-10% (п.1 додаткової угоди №1 від 25.05.2015р. до договору купівлі-продажу №1758/01-15 від 25.05.2015р.).

Доказів, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України сторонами суду не представлено.

Внаслідок цього, обов'язок передачі продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов договору №1758/01-15 від 25.05.2015р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, врахував фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи є достатніми та належними доказами здійснення передачі відповідачу товару в межах спірного договору.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п.3.2 договору оплата кожної партії товару здійснюється Покупцем у гривні шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 27-ми календарних днів від дати поставки, зазначеної у штемпелі станції призначення.

Згідно календарного штемпелю станції призначення Краматорськ ДОН на накладних №52272424 від 17.06.2015р., №52272507 від 18.06.2015р., №52272523 від 18.06.2015р., №52272572 від 18.06.2015р., №52272663 від 18.06.2015р., №52284205 від 19.06.2015р., №52284213 від 19.06.2015р., №52284221 від 19.06.2015р., №52284239 від 19.06.2015р., №52289352 від 19.06.2015р., №52289436 від 19.06.2015р. та №52335940 від 21.06.2015р. датою відліку строку, протягом якого зобов'язання мало бути виконано є 24.06.2015р.

З огляду на дату відправлення вантажу за накладними №52585171 від 02.07.2015р., №52585213 від 02.07.2015р., №52585254 від 02.07.2015р., №52585262 від 02.07.2015р. це є однією партією відправки товару, зважаючи на зміст листа відповідача №1075/28 від 26.08.2015р. та календарний штемпель прибуття вантажу на накладній №52585171 від 02.07.2015р., датою відліку строку, протягом якого зобов'язання з оплати поставленого за цими документами коксу доменного мало бути виконано є 08.07.2015р., як і за накладними №52609633 від 03.07.2015р., №52609666 від 03.07.2015р., №52630910 від 04.07.2015р., беручи до уваги дату поставки, зазначену у штемпелі станції призначення, що міститься на них.

Датою поставки, вказаної у штемпелі станції призначення у накладних №52335007 від 21.06.2015р., №52335015 від 21.06.2015р. є 09.07.2015р.

Виходячи з встановленого п.3.2 договору строку належного виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару та фактичних дат його поставки, відповідач повинен був розрахуватись за отриману партію продукції:

у загальній кількості сухої ваги 2 151,019тн. за накладними №52272424 від 17.06.2015р., №52272507 від 18.06.2015р., №52272523 від 18.06.2015р., №52272572 від 18.06.2015р., №52272663 від 18.06.2015р., №52284205 від 19.06.2015р., №52284213 від 19.06.2015р., №52284221 від 19.06.2015р., №52284239 від 19.06.2015р., №52289352 від 19.06.2015р., №52289436 від 19.06.2015р. та №52335940 від 21.06.2015р. не пізніше 21.07.2015р. ;

у загальній кількості сухої ваги 2 169,421тн. за накладними №52585171 від 02.07.2015р., №52585213 від 02.07.2015р., №52585254 від 02.07.2015р., №52585262 від 02.07.2015р., №52609633 від 03.07.2015р., №52609666 від 03.07.2015р., №52630910 від 04.07.2015р. не пізніше 04.08.2015р.;

у загальній кількості сухої ваги 507,775тн. за накладними№52335007 від 21.06.2015р., №52335015 від 21.06.2015р. не пізніше 05.08.2015р.

Отже, строк виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором у відповідача відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України є таким, що настав.

Позивач претензією №22-07 від 23.07.2015р. звернувся до відповідача з вимогою оплатити коксову продукцію.

Відповідач у листі №1075/28 від 26.08.2015р. визнав поставку спірної продукції, проте відмовив в оплаті з огляду на порушення строків її здійснення, при цьому визнавши наявність боргу за цією господарською операцією.

У відповідності до п.2 додаткової угоди №1 від 25.05.2015р. до договору купівлі-продажу №1758/01-15 від 25.05.2015р. ціна на товар складає еквівалент 185 доларів США за тону сухої ваги без врахування податку на додану вартість та залізничного тарифу у національній валюті України.

Згідно з положеннями ст.533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором.

Пунктом 3 наведеної угоди передбачено, що виставлення рахунків на відвантаження за цією угодою здійснюється у гривні за курсом Національного банку України, що діяв на 00 годин дати відвантаження. Розрахунки за цією угодою здійснюються у гривні за курсом Національного банку України, що діє на 00 годин дати оплати рахунку. Після отримання оплати на свій поточних рахунок Продавець здійснює корегування рахунку.

Таким чином, враховуючи положення наведених норми матеріального права та умови договору поставки, сторони погодили вартість товару у залежності від курсу валюти на дату оплати.

При цьому, в силу приписів Податкового кодексу України, вартість продукції визначається з урахуванням податку на додану вартість 20% до фактичної ціни товару у гривні.

Як встановлено вище, кінцевою датою оплати поставленого товару у кількості 2 151,019тн. сухої ваги є 21.07.2015р.

Беручи до уваги наведене, вартість цієї партії товару складає еквівалент 397 938,515 доларів США, що по курсу долара США на дату оплати (1 долар США = 22,032134 грн.) дорівнює 8 767 434,69 грн. та з урахуванням податку на додану вартість 20% становить 10 520 921,62 грн.

Кінцевою датою оплати товару у кількості 2 169,421тн. сухої ваги є 04.08.2015р. , а відтак, вартість цієї партії товару складає еквівалент 401 342,885 доларів США, що по курсу долара США на дату її оплати (1 долар США = 21,717484 грн.) дорівнює 8 716 157,68 грн. та з урахуванням податку на додану вартість 20% становить 10 459 389,22 грн.

Кінцевою датою розрахунку за партію продукції у кількості 507,775тн. є 05.08.2015р. , отже, його вартість складає еквівалент 93 938,375 доларів США, що по курсу долара США на дату оплати (1 долар США = 21,714134 грн.) дорівнює 2 039 790,46 грн. та з урахуванням податку на додану вартість 20% становить 2 447 748,55 грн.

Таким чином, як вбачається з наведеного, що не спростовано відповідачем згідно статей 4-2, 4-3, 32-36 Господарського процесуального кодексу України, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем у строки встановлені договором, як і на момент прийняття рішення суду не виконано у сумі 23 428 059,39 грн. Наведене є порушенням статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи визначення Національним банком України офіційного курсу долара США по відношенню до гривні на день оплати, розрахунки позивача є необґрунтованими та такими, що суперечать дійсності, а відтак позовні вимоги у частині стягнення суми осново боргу підлягають задоволенню частково, у сумі 23 428 059,39 грн.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі ст.625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору купівлі-продажу №1758/01-15 від 25.05.2015р. сторони обумовили, що за порушення строків оплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення від суми порушеного грошового зобов'язання, за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та з урахуванням його заяви №09/12/15-2 від 09.12.2015р., загальна сума 3% річних за прострочення основного зобов'язання становить 204 715,69 грн. (нарахування здійснено у період з 22.07.2015р. по 12.11.2015р. та обраховано щоденну суму заборгованості відповідача за поставлений товар у національній валюті України - гривні, приймаючи до уваги встановлений Національним банком України щоденний курс долара США до гривні).

За розрахунком позивача, з урахуванням заяви №09/12/15-2 від 09.12.2015р., загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 3 456 359,56 грн. (розраховано щоденну пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості на кожний день протягом 22.07.2015р. по 12.11.2015р. в залежності від зміни курсу долара США до гривні).

Проте, враховуючи встановлене вище, застосований позивачем розрахунок пені та 3% річних є неправильним.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відтак, судом здійснено перерахунок 3% річних, та пені за період з 22.07.2015р. по 12.11.2015р. на суму боргу в розмірі 10 520 921,62 грн., що існує беручи до уваги відсутність оплат з боку відповідача у день, коли зобов'язання мало бути виконано, за період з 05.08.2015р. по 12.11.2015р. на суму боргу 10 459 389,22 грн. та за період з 06.08.2015р. по 12.11.2015р. на суму боргу 2 447 748,55 грн. за цих же підстав.

За результатами такого розрахунку, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», суд дійшов висновку про дійсний розмір 3% річних за прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості поставленого товару в загальній сумі 204 464,47 грн. та пені в розмірі 3 478 234,35 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ясинуватський машинобудівний завод» до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м.Краматорськ Донецької області, в частині стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі визначеному позивачем, з огляду на відсутність відповідного клопотання у розумінні ст.83 Господарського процесуального кодексу України, тобто в сумі 3 456 359,56 грн., 3% річних частково, в сумі 204 464,47 грн.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення 712 149,52 грн. суми відшкодування вартості витрат на транспортування товару.

Частина 2 п.4.1 договору купівлі-продажу №1758/01-15 від 25.05.2015р. визначає, у разі оплати транспортування товару Продавцем Покупець приймає на себе зобов'язання з відшкодування Продавцю вартість залізничного тарифу до місця призначення та інших витрат, пов'язаних із транспортуванням.

Проте, у супереч положень Господарського процесуального кодексу України, суду не представлено доказів оплати позивачем цих витрат.

Отже, вимоги у цій частині є передчасними та таким, що не підлягають задоволенню з цих підстав.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ясинуватський машинобудівний завод», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 28 765 629,03 грн., у тому числі 24 392 404,26 грн. суми заборгованості за поставлену продукцію, 3 456 359,56 грн. суми нарахованої пені за період з 22.07.2015р. по 12.11.2015р., 204 715,69 грн. 3% річних за період з 22.07.2015р. по 12.11.2015р. та 712149,52грн. суми відшкодування вартості витрат на транспортування товару, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Моріса Тореза, 18, ЄДРПОУ 37133410, р/р НОМЕР_1 у ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - промислова компанія «Ясинуватський машинобудівний завод» (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 82, офіс 256, ЄДРПОУ 39564741, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ», м.Київ, МФО 334851) 27 088 883,42грн., у тому числі 23 428 059,39 грн. суми заборгованості за поставлену продукцію, 3 456 359,56 грн. суми нарахованої пені та 204 464,47 грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 172 050,43грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. У судовому засіданні 10.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2015р.

Суддя О.В. Кротінова