Рішення

від 04.12.2015 по справі 916/4335/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2015 р.Справа № 916/4335/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Фермерського господарства „Княжиця" (Одеська обл., м. Татарбунари);

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Одеса);

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 113714,99 грн.,

Представники:

Від позивача: Тарановський Д.С. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Встановив:

Позивач, Фермерське господарство „Княжиця" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу від 14.04.2015 р. та стягнення 113714,99 грн. заборгованості, з яких 99750,00 грн. основного боргу та 13964,99 грн. відсотків, вказуючи на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем 14.04.2015 р. договору купівлі-продажу № б/н, неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару відповідно до умов договору, нарахування штрафних санкцій у вигляді відсотків та інші вказані у позовній заяві обставини.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не представив, відзив на позов не надав, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні від 04.12.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04.12.2015 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Фермерським господарством „Княжиця" був підписаний договір купівлі-продажу № б/н, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар (дріт оцинкований ОК,діаметр~1.6 м.м. у кількості 5 т та оплатити його на загальну суму 99 750,00 грн. (за умовами Договору).

На виконання умов вищевказаного договору та рахунку-фактури № 0016 від 14.02.2015 р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача 99 750,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку Фермерського господарства „Княжиця" за 14.04.2015 р.

Згідно з п.4.1 Договору товар повинен бути повністю поставлений Покупцю протягом 7днів з моменту проведення Покупцем передплати Продавцю згідно п.5.4 Договору.

Покупець вносить оплату згідно п.5.2 на підставі виставленого рахунку № 0016 від 14/04/15р. (п.5.4 Договору).

За порушення умов Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.9.1 Договору).

В порушення вищевказаних вимог Договору, відповідач не поставив позивачу товар у визначені строки, у зв'язку з чим Фермерське господарство „Княжиця" направило відповідачу претензію.

Залишення без відповіді та без задоволення претензія спричинила звернення відповідача за захистом своїх прав до господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження по даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є Договір купівлі-продажу.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не здійснив, в зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення 99 750,00 грн. перерахованих коштів.

Приймаючи до уваги викладене, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 99 750,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Разом з цим, під час розгляду справи, в судовому засіданні 04.12.2015 р. позивачем заявлено клопотання (зареєстроване за вхід. № 2-6692/15) про відмову від частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача 13964,99 грн. відсотків нарахованих суму попередньої оплати в порядку п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

В зв'язку з цим провадження по справі в частині стягнення з відповідача 13964,99 грн. відсотків нарахованих суму попередньої оплати підлягає припиненню відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України внаслідок відмови від стягнення.

Крім того, в ч.2 ст.651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на те, що Продавцем допущено істотне порушення умов Договору, позовні вимоги в частині розірвання угоди підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.175, 193, 216, 218, 230, 231, 233 Господарського Кодексу України ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства „Княжиця" задовольнити частково.

2. Розірвати договір купівлі-продажу від 14.04.2015 р. укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1) та Фермерським господарством „Княжиця" (68100, Татарбунарський район, Одеська область, м. Татарбунари, вул. Степова,13, код 36714225).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства „Княжиця" (68100, Татарбунарський район, Одеська область, м. Татарбунари, вул. Степова,13, код 36714225) 99 750/девяносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят/ грн. 00 коп. основного боргу та 2 714/дві тисячі сімсот чотирнадцять/грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Провадження в частині стягнення 13964,99 грн. процентів відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

5. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 04.12.2015 року.

Повний текст рішення складений 09 грудня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков