Постанова

від 09.12.2015 по справі 908/5307/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.12.2015 справа №908/5307/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1, суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю представників сторін від позивачаОСОБА_4 за дов. б/н від 16.04.2015, від відповідачаОСОБА_5 за дов. № 305 від 02.01.2015, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ», м. Запоріжжя, на рішення господарського судуЗапорізької області від 04.11.2015 у справі№ 908/5307/15 (суддя Проскуряков К.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні комунальні мережі», м. Запоріжжя, до Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ», м. Запоріжжя, простягнення 63 612, 57 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційні комунальні мережі», м. Запоріжжя (далі - ТОВ «ІКМ») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ», м. Запоріжжя (далі - МКП «ОСНОВАНІЄ») 3% річних у розмірі 2 670, 61 грн. та інфляційних втрат у сумі 60 942, 06 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2015 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Судом стягнуто з МКП «ОСНОВАНІЄ» на користь ТОВ «ІКМ» 3% річних у розмірі 2 670, 61 грн. та інфляційних втрат у сумі 60 942, 06 грн.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ІКМ» у повному обсязі.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що місцевим судом при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Також, апелянт стверджує, що судом не в повній мірі були досліджені умови оскаржуваного договору, що, на його думку, також свідчить про неповне з'ясування судом всіх обставин по справі.

Крім того, Відповідач наголошує, що МКП «ОСНОВАНІЄ» має велике соціальне значення для забезпечення життєдіяльності міста громади, а тому заявлені до стягнення Позивачем вимоги можуть призвести до економічного колапсу на підприємстві та, в свою чергу, до зупинення надання послуг населенню.

Ухвалою від 27.11.2015 порушено апеляційне провадження, справа призначена до слухання на 09.12.2015.

Представник Позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції не погодився з апеляційною скаргою та вважає її необґрунтованою і безпідставною, у зв'язку з чим просить рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанціїї просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з мотивів викладених в скарзі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд, -

В С Т А Н О В И В :

Судова колегія зазначає, що відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2015 у справі № 908/6222/14 за позовом ТОВ «ІКМ» до МКП «ОСНОВАНІЄ» про стягнення 162 023, 82 грн., позовні вимоги задоволено частково.

Судом стягнуто з МКП «ОСНОВАНІЄ» на користь ТОВ «ІКМ» суму основного боргу у розмірі 149 734, 79 грн., втрати від інфляційних процесів у сумі 10 230, 11 грн. за період з червня по жовтень 2014 року та 3% річних у розмірі 2 058, 91 грн. за період з 21.05.2014 по 25.11.2014. В іншій частині позову відмовлено.

Постановами Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 (а.с.49) та Вищого господарського суду України від 23.06.2015 № 908/6222/14, рішення і постанову попередніх інстанцій залишено без змін (а.с.54 - 57).

Вказане рішення набрало законної сили.

Як вбачається з рішення суду від 04.02.2014 по справі № 908/6222/14, 29 квітня 2013 року між ТОВ «Інформаційні комунальні мережі», (надалі - Виконавець), та міським комунальним підприємством «Основаніє» (надалі - Замовник) було укладено договір про надання послуг № 2\2.1-1580\О (надалі - Договір).

В ході розгляду цієї справи судом прийнято до уваги той факт, що станом на момент прийняття процесуального рішення в цій справі по суті представники сторін не надали суду доказів розірвання цього договору у встановленому чинним законодавством порядку, а також доказів визнання такого договору недійсним.

Згідно з пунктом 4.3.1 Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно, прийняти та оплатити надані послуги Виконавця в розмірах і терміни згідно умов цього Договору.

Пунктом п 5.1. Договору Сторони погодили, що Вартість послуг (абонентська плата), які надаються Виконавцем за цим Договором, визначається у розмірі 110 000 (сто десять тисяч) гривень на місяць. Оплата здійснюється у період із 15 по 20 число кожного місяця, наступного за звітним. Вартість послуг змінювалась додатковими угодами.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач прийняті договірні зобов'язання належним чином не виконав, оплату за надані позивачем послуги в строк, визначений у договорі здійснив частково на суму 50 265,21 грн. (платіжне доручення №1702 від 21.05.14 та лист МКП В«ОснованієВ» від 05.06.14 №8040/05). Решту суми боргу не сплатив. Отже, відповідач порушив умови договору.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 149 734,79 грн. підтверджується матеріалами господарської справи № 908/6222/14.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач в ході розгляду вищевказаної справи не надав суду доказів сплати ним суми основного боргу, або доказів правомірності своїх дій щодо не сплати такої заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 149 734,79 грн. доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2058,92 грн. за період з 21.05.14 по 25.11.14 окремо за кожним актом та втрат від інфляційних процесів в розмірі 10 230,11 грн. за період з червня по жовтень 2014 року.

Рішенням суду від 04.02.2015 по справі № 908/6222/14 вищевказані позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з Відповідача 3% річних у сумі 2 058, 91 грн. та інфляційних втрат у сумі 10 230, 11 грн.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі зазначеного, колегія суддів цілком погоджується з висновками суду першої інстанції, що преюдиційні факти, які мають значення для даної справи, встановлені вищевказаним рішенням господарського суду Донецької області у справі № 908/6222/14, не підлягають доведенню та мають преюдиційне значення під час розгляду справи № 908/5307/15.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/5307/15, Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 2 670, 61 грн. за період з 26.11.2014 по 01.07.2015 та інфляційні втрати у сумі 60 942,06 грн. за період з листопада 2014 по червень 2015.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2015 державним виконавцем Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47535035 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 12.05.2015 у справі № 908/6222/14 (а.с.58), а 13.07.2015 винесено постанову про закриття цього виконавчого провадження (а.с.59).

Також, згідно з виписки по рахунку, наказ по справі № 908/6222/14 від 12.05.2015 було виконано у повному обсязі 02.07.2015 (а.с.60, 70).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Отже, перевіривши надані Позивачем розрахунки (а.с.61-62), апеляційний суд вважає їх вірними та такими, що відповідають діючому законодавству.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, відносно стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних у розмірі 2 670, 61 грн. та інфляційних втрат у сумі 60 942, 06 грн. і вважає його цілком об'єктивним та ґрунтовним.

Щодо інших доводів, які викладені в апеляційній скарзі, і на думку апелянта є підставою для скасування оскарженого рішення, то судова колегія апеляційного суду до уваги їх не приймає, оскільки їм була надана належна правова оцінка судом першої інстанції, а також ці доводи не спростовують висновків суду, викладених в оскарженому рішенні.

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2015 у справі № 908/5307/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2015 у справі № 908/5307/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3