Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.11.2015 Справа №607/16889/15-ц
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Грицай К.М.
за участю секретаря Григорусь О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради, третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, а саме: в порядку спадкування за законом після померлої 16.03.2015 року матері ОСОБА_5 просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 33/100 частини земельної ділянки загальною площею 1,52 га в межах згідно з планом, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125281700:01:001:0132, визнати за ОСОБА_2 право власності на 26/100 частини спірної земельної ділянки, визнати за ОСОБА_3 право власності на 41/100 частини спірної земельної ділянки. Вимоги обґрунтовують тим, що вони є спадкоємцями за заповітом та прийняли спадщину, однак у нотаріальній конторі їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину зв'язку з тим, що у заповіті не визначено часток спадкоємців у спадковому майні.
Позивачі у судове засідання не з'явились, однак подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, щодо визнання за позивачами права власності на спадкове майно не заперечує.
Представник третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився з невідомих суду на те причин, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Довідкою, виданою ОСОБА_4 сільською радою 13.08.2015 року, підтверджено, що за ОСОБА_5, яка була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 16.03.2015 року, числиться земельна ділянка площею 1,52 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області. Заборона (арешт) відсутня.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 696146 ОСОБА_5 на підставі рішення XYІІ сесії 3 скликання ОСОБА_6 сільської ради народних депутатів від 19.07.2001 року № 139 передано у приватну власність земельна ділянка площею 1, 52 гектарів в межах згідно з планом.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6101819492015 від 19.10.2015 року, цільове призначення земельної ділянки площею 1,5151 га - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник земельної ділянки ОСОБА_5.
Згідно заповіту від 13.05.2010 року ОСОБА_5 заповіла належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,52 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - 0,50 га; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 - 0, 40 га; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 - 0, 62 га.
ОСОБА_5 померла 16.03.2015 року у с. В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області, про що видано свідоцтво про смерть серії І-ИД № 184049.
Згідно постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 2401/02-14 від 07.10.2015 року, після смерті ОСОБА_5, померлої 16.03.2015 року, заведена спадкова справа за №411/2015 р. за заявами позивачів про прийняття спадщини за заповітом, однак було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із розбіжностями у розмірах земельної ділянки у заповіті та державному акті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.
Згідно ч. 1 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1267 ЦК України спадкоємці мають право за згодою між собою на зміну часток у спадковому майні.
Позаяк судом встановлено належність на праві власності ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,52 га, розташовану на території ОСОБА_4 сільської ради , тому суд вважає що її право перейшло в порядку спадкування до позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частках, визначених за угодою між спадкоємцями.
На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Враховуючи вищенаведені обставини та визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що в даному випадку порушене право власності позивачів, яке підлягає захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права власності на успадковану за заповітом частку земельної ділянки, що знаходиться на території ОСОБА_4 сільської ради, яка належала померлій матері.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216, 1223, 1268, 1267, 1269, 1278 Цивільного Кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 33/100 частини із земельної ділянки загальною площею 1,52 га в межах згідно з планом, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125281700:01:001:0132, та належала померлій 16.03.2015 року ОСОБА_5;
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 26/100 частини із земельної ділянки загальною площею 1,52 га в межах згідно з планом, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125281700:01:001:0132, та належала померлій 16.03.2015 року ОСОБА_5;
Визнати за ОСОБА_7 право власності на 41/100 частини із земельної ділянки загальною площею 1,52 га в межах згідно з планом, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125281700:01:001:0132, та належала померлій 16.03.2015 року ОСОБА_5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя підпис ОСОБА_8
Згідно з оригіналом:
Суддя К.М. Грицай
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2015 |
Оприлюднено | 16.12.2015 |
Номер документу | 54268839 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Грицай К. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні