Постанова

від 02.11.2015 по справі 804/11035/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 р. Справа № 804/11035/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Павлоградського міськрайонного центру зайнятості до Малого приватного підприємства багатопрофільна фірма "Шеріф" про стягнення заборгованості у розмірі 220,67 грн. , -

ВСТАНОВИВ :

Павлоградський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства багатопрофільна фірма В«ШеріфВ« про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) на випадок безробіття у розмірі 220,67 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не виконав обов'язків покладених на нього законодавством, внаслідок чого, виникла заборгованість зі сплати внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на загальну суму 220,67 грн.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) яка отримана позивачем 10.09.2015р.

Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу відповідача, яку повернуто до суду.

Відповідач не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного. судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Мале приватне підприємство багатопрофільна фірма В« Шеріф В« перебуває на обліку в Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості, як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» , Законом України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08.07.2010 року №2464-17.

Закон України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 р. (надалі - Закон №1533-ІІІ) передбачено, що страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Згідно ст. 34 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» Фонд має право: застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків; стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону.

Фонд зобов'язаний: забезпечувати збір страхових внесків; виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; щорічно складати звіт про результати своєї діяльності та подавати його Кабінету Міністрів України; інформувати застрахованих осіб про результати своєї роботи через засоби масової інформації.

Роботодавець зобов'язаний: під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами (ч. 2 ст. 35 вказаного Закону).

Відповідальність роботодавця за порушення вимог Закону № 1533-ІІІ передбачена ст.38 цього Закону, згідно якого своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд має право: застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків; стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку (ст. 39 Закону).

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08.07.2010 року №2464-17.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08.07.2010 року №2464-17 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 339 від 18.12.2000 року затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Інструкцію), згідно пункту 4.2 якої страхові внески нараховуються: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України В«Про оплату праціВ» , виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно пункту 5.1 Інструкції роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.

Страхові внески нараховуються на зазначені у пункті 4.2 цієї Інструкції фактичні виплати (доходи), що не перевищують визначеної максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюються щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" для працездатних осіб (п. 5.4. Інструкції).

Відповідно до пункту 5.6. Інструкції, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Нараховані суми страхових внесків роботодавців на застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду. На цей рахунок перераховуються також суми фінансових санкцій та адміністративних стягнень, благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, інші надходження відповідно до законодавства України (п. 6.1. Інструкції).

Відповідно до п. 4 ст. 38 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України В«Про зайнятість населенняВ» , адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно п.4 ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхуванням України на випадок безробіття.

Згідно з поданою відповідачем ОСОБА_1 відомістю за звітний 2010 р. сума страхових внесків становить 220, 67 грн.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо наявності боргу та відповідних проплат (в тому числі часткових), суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Павлоградського міськрайонного центу зайнятості до Малого приватного підприємства багатопрофільна фірма В«Шеріф В« про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) на випадок безробіття у розмірі 220,67 грн. - задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства багатопрофільної фірми В« Шеріф В« (код ЄДРПОУ 24436707) на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 20267001) заборгованість по страховим внескам на випадок безробіття у розмірі 220 (двісті двадцять) гривень 67 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_2