Ухвала

від 07.12.2015 по справі 804/9343/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 грудня 2015 рокусправа № 804/9343/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай А.В. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року в адміністративній справі №804/9343/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецбуд АВ до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року адміністративний позов ТОВ Укрспецбуд АВ задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000422202 від 22.07.2015 року, яким ТОВ Укрспецбуд АВ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2782619 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 695654,75 грн., №0000432202 від 22.07.2015 року, яким ТОВ Укрспецбуд АВ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2568515 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1284257,50 грн., №0018221702 від 22.07.2015 року, яким ТОВ Укрспецбуд АВ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 80449,16 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 57866,56 грн., №001823702 від 22.07.2015 року, яким ТОВ Укрспецбуд АВ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у вигляді штрафних санкцій на загальну суму 510 грн.

Не погодившись із рішенням суду, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подана апеляційна скарга, яка ухвалою суду від 17 листопада 2015 року залишена без руху з підстав невідповідності її вимогам, встановленим частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України в частині сплати судового збору, який з урахуванням Закону України Про судовий збір має складати у даному випадку 5359,20 грн. Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліків, вказаних в ній. Разом з цим, суд відмовив апелянту у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вимог, зазначених в ухвалі, 02 грудня 2015 року до суду надійшло повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого наведені обставини неможливості сплати судового збору через відсутність відповідного фінансування органів Державної фіскальної служби. Також, на думку апелянта, відмова у задоволенні його клопотання, є перешкодою у доступі до правосуддя, завдає шкоду суті цього права (Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі ).

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зазначена норма кореспондується з нормою статті 8 Закону України Про судовий збір , згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини у справах Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України Про судовий збір , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.8 Закону України Про судовий збір повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

За приписами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Зважаючи на те, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не виконано вимог, зазначених в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, апеляційна скарга повертається апелянту.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права на апеляційне оскарження. Строк подачі апеляційної скарги при наявності поважних причин його пропущення може бути поновлений судом апеляційної інстанції за заявою скаржника.

Керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року в адміністративній справі №804/9343/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецбуд АВ до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути апелянту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановляння та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя А.В. Шлай