Ухвала

від 01.12.2015 по справі 821/225/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/225/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарях Мадюді В.В. та Сівєлькіній С.Є.,

за участю представників позивача Ревери І.К. та Сорокіної С.Г., представника відповідача Гороха М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Єврокомершл Україна» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступник Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби) та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року приватне підприємство «Єврокомершл Україна» (далі ПП «Єврокомершл Україна») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у місті Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області), та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі ГУ ДКСУ у Херсонській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 березня 2012 року № 0000121504 та № 0000131504, а також стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 556732 грн..

В обґрунтування позову зазначалось, що з 17 лютого по 1 березня 2012 року посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 15 березня 2012 року за № 152/15-4/32725810, в якому зазначено про порушення позивачем ст. 198, пунктів 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за період з 1 вересня по 30 грудня 2011 року на 603616 грн. 20 коп., а також п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість, на 556732 грн. за період жовтень - грудень 2011 року. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року № 0000121504, яким ПП «Єврокомершл Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем 556732 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 278366 грн., а також № 0000131504, яким виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача, та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1065 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року позовні вимоги ПП «Єврокомершл Україна» задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 27 березня 2012 року № 0000121504 та № 0000131504. Стягнуто з Державного бюджету України, в особі ГУ ДКСУ у Херсонській області, на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 556732 грн.. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального права, а саме вимоги ст. 123, пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а також ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, судом не прийнято до уваги чисельні акти перевірок контрагентів позивача при формуванні ПП «Єврокомершл Україна» податкового кредиту. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представників позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 17 лютого по 1 березня 2012 року посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 15 березня 2012 року за № 152/15-4/32725810, в якому зазначено про порушення позивачем ст. 198, пунктів 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за період з 1 вересня по 30 грудня 2011 року на 603616 грн. 20 коп., а також п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість, на 556732 грн. за період жовтень - грудень 2011 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року № 0000121504, яким ПП «Єврокомершл Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем 556732 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 278366 грн., а також № 0000131504, яким виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача, та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1065 грн..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не доведено фактів порушення ПП «Єврокомершл Україна» норм Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту протягом перевіреного періоду за господарськими операціями з ТОВ «ВКФ «Август-систем ЛТД», ПОП «Агрофірма ім. Чапаєва», ПП «Агротех», ТОВ «Даік», ТОВ ЗКТ «ДЕН», ПП «Берс-Агро», ПАТ «Херсонський КХП», ПП «КФ «Агротранс», ПП «Фірма «Агролюкс», ДП «Агрофірма «Рубанівська», ТОВ «ТПК «Прайд», ТОВ «Шевченківська комора», ТОВ «СТ «Град.Ка Агро» та ТОВ «Дніпровська Торгівельна Компанія».

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу (у вказаній вище редакції) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України (у вказаній вище редакції) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за жовтень - грудень 2011 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами ТОВ «ВКФ «Август-систем ЛТД», ПОП «Агрофірма ім. Чапаєва», ПП «Агротех», ТОВ «Даік», ТОВ ЗКТ «ДЕН», ПП «Берс-Агро», ПАТ «Херсонський КХП», ПП «КФ «Агротранс», ПП «Фірма «Агролюкс», ДП «Агрофірма «Рубанівська», ТОВ «ТПК «Прайд», ТОВ «Шевченківська комора», ТОВ «СТ «Град.Ка Агро» та ТОВ «Дніпровська Торгівельна Компанія».

При цьому позивачем серед інших господарських операцій було укладено договори з контрагентами ТОВ «ВКФ «Август-систем ЛТД», ПОП «Агрофірма ім. Чапаєва», ПП «Агротех», ТОВ «Даік», ТОВ ЗКТ «ДЕН», ПП «Берс-Агро», ПАТ «Херсонський КХП», ПП «КФ «Агротранс», ПП «Фірма «Агролюкс», ДП «Агрофірма «Рубанівська», ТОВ «ТПК «Прайд», ТОВ «Шевченківська комора», ТОВ «СТ «Град.Ка Агро» та ТОВ «Дніпровська Торгівельна Компанія», а саме:

- договір від 23 серпня 2011 року № 23/08, відповідно до якого Постачальник (ПП «Берс-Агро») зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (позивач) товар (висівки пшеничні), а останній - прийняти та оплатити товар. Поставка товару здійснюється партіями, за ціною передбаченою цим договором. Поставка здійснюється на умовах CPT -ПАТ «Херсонський КХП» (т. 1 а. с. 53-54);

- договір від 15 вересня 2011 року № 32, відповідно до якого Постачальник (ДП «Агрофірма «Рубанівська») зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (позивач) товар (ячмінь), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент та ціна товару визначається в Специфікаціях до даного договору. Поставка здійснюється на умовах EXW, згідно Інкотермс (т. 1 а. с. 78-79);

- договір від 25 травня 2011 року № 2505/11-38А, відповідно до якого Продавець (ТОВ «ТПК «Прайд») зобов'язується передати у власність Покупця (позивач) товар (висівки пшеничні гранульовані), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, якість та ціна на товар визначаються додатковими угодами до даного договору. Поставка здійснюється на умовах CPT (т. 1 а. с. 89-90);

- договір поставки від 18 серпня 2011 року № 5, відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Шевченківська комора») зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (позивач) товар (висівки пшеничні), а останній - прийняти та оплатити товар. Поставка товару здійснюється партіями, за ціною передбаченою цим договором. Поставка здійснюється на умовах CPT -ПАТ «Херсонський КХП» або ТОВ «Агропродукт-Херсон» (т. 1 а. с. 100-101);

- договір від 8 вересня 2011 року № 08/09, відповідно до якого Продавець (ТОВ «ВКФ «Август-систем ЛТД») зобов'язується передати у власність Покупця (позивач) товар (висівки пшеничні гранульовані), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, якість та ціна на товар визначаються відповідно до умов даного договору. Поставка здійснюється на умовах CPT, згідно Інкотермс (т. 1 а. с. 115-116);

- договір від 23 жовтня 2011 року № 23/10/11, відповідно до якого Постачальник (ПОП «Агрофірма ім. Чапаєва») зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (позивач) товар (овес), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент та ціна на товар визначається в Специфікаціях до даного договору. Поставка здійснюється на умовах EXW, згідно Інкотермс (т. 1 а. с. 119-120);

- договір купівлі-продажу від 3 жовтня 2011 року, відповідно до якого Постачальник (ПП «Агротех») зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (позивач) товар (сою), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент та ціна на товар визначаються в Специфікаціях до даного договору (т. 1 а. с. 124);

- контракт від 4 жовтня 2011 року № 04/10, відповідно до якого Продавець (ТОВ «Даік») зобов'язується передати у власність Покупця (позивач) товар (висівки пшеничні), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент, ціна на товар та поставка товару визначаються в Специфікаціях до даного договору (т. 1 а. с. 128-129);

- договір від 11 жовтня 2011 року № ДГ- 000983, відповідно до якого Постачальник (ТОВ ЗКТ «ДЕН») зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (позивач) товар (висівки пшеничні гранульовані), а останній - прийняти та оплатити товар. Поставка товару здійснюється партіями, за ціною передбаченою цим договором. Поставка здійснюється на умовах CPT - ПАТ «Херсонський КХП» (т. 1 а. с. 151-152);

- контракт від 23 лютого 2011 року № 230211, відповідно до якого Продавець (ТОВ ПП «Фірма «Агролюкс») зобов'язується передати у власність Покупця (позивач) товар (висівки пшеничні), а останній - прийняти та оплатити товар. Кількість, асортимент, ціна на товар та поставка товару визначаються в Специфікаціях до даного договору (т. 3 а. с. 23);

Крім того, між позивачем та ПП «КФ «Агротранс» укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 1 серпня 2011 року № ДГ-0000031, відповідно до якого перевізник (ПП «КФ «Агротранс») зобов'язується виконувати перевезення відповідних вантажів своїм транспортом по маршруту та у обсязі, вказаному Замовником (позивачем) (т. 1 а. с. 66-67).

В акті перевірки ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС зроблено висновок, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ «ВКФ «Август-систем ЛТД», ПОП «Агрофірма ім. Чапаєва», ПП «Агротех», ТОВ «Даік», ТОВ ЗКТ «ДЕН», ПП «Берс-Агро», ПАТ «Херсонський КХП», ПП «КФ «Агротранс», ПП «Фірма «Агролюкс», ДП «Агрофірма «Рубанівська», ТОВ «ТПК «Прайд», ТОВ «Шевченківська комора», ТОВ «СТ «Град.Ка Агро» та ТОВ «Дніпровська Торгівельна Компанія» протягом перевіреного контролюючим органом періоду. В обґрунтування висновку щодо нікчемності угод, укладених із зазначеними підприємствами, відповідач посилається, серед іншого, на акти перевірок ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС: від 30 січня 2012 року № 331/23-6/36009123 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «КФ «Агротранс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «КФ «Руал» та контрагентами покупцями за вересень 2011 року»; від 30 січня 2012 року № 333/23-5/33014759 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Берс Агро» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «КФ «Руал» за вересень 2011 року»; від 14 лютого 2012 року № 523/23-5/35219914 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Фірма «Агро Люкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження господарських відносин із платником податків з ПП «КФ «Руал» за вересень 2011 року»; від 10 січня 2012 року № 8/15-2/36009123 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «КФ «Агротранс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 по 31 жовтня 2011 року, їх реальності і повноти відображення в обліку», в яких зазначено про наявність ознак відсутності фактів реального здійснення названими підприємствами господарських операцій з контрагентами-постачальниками.

Проте, всупереч висновкам контролюючого органу, витрати позивача по названим вище договорам з ТОВ «ВКФ «Август-систем ЛТД», ПОП «Агрофірма ім. Чапаєва», ПП «Агротех», ТОВ «Даік», ТОВ ЗКТ «ДЕН», ПП «Берс-Агро», ПП «КФ «Агротранс», ПП «Фірма «Агролюкс», ДП «Агрофірма «Рубанівська», ТОВ «ТПК «Прайд», ТОВ «Шевченківська комора» безпосередньо пов'язані з його статутною діяльністю (серед іншого, інші види оптової торгівлі) та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами - договорами та контрактами, податковими та видатковими накладними (т. 1 а. с. 53-65, 74-77, 78-88, 89-99, 100-103, 115-118, 119-123, 124-127, 128-150, 151-158), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а. с. 68-73), а також виписками по рахунку ПП «Єврокомершл Україна» на оплату товарів (т. 1 а. с. 168-179) та їх подальшу реалізацію нерезиденту «MORRISTON MANAGEMENT LLP», про що також надано відповідний договір, вантажні митні декларації про відправлення придбаної сільськогосподарської продукції за митний кордон України та оплати продукції (т. 3 а. с. 213-225).

Крім того, на підтвердження факту подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано договір про надання послуг від 4 січня 2011 року № 2, відповідно до якого ПАТ «Херсонський КХП» (Виконавець) надає послуги позивачу по прийманню, гранулюванню пшеничних розсипних висівок з подальшим навантаженням на транспорт Замовника (позивача), про що надано відповідні податкові накладні та акти здачі-приймання робіт (т. 1 а. с. 104-114).

При цьому, на спростування доводів апелянта щодо податкових зобов'язань по ТОВ «СТ «Град.Ка Агро», позивачем було надано податкові та видаткові накладні на придбання сільськогосподарської продукції (висівки) та банківські виписки, що підтверджують факт оплати наведеної вище продукції (т. 1 а. с. 155-158).

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем укладено договір від 30 вересня 2011 року № 300911-ДМ з ТОВ «Дніпровська Торгівельна Компанія» про надання у тимчасове користування ліхтерів ДМ (барж) в якості плавучих складських ємкостей під зернові вантажі в акваторії Херсонського морського торгового та Херсонського річного порту, про що також надано податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт та документи, що підтверджують оплату ПП «Єврокомершл Україна» відповідних послуг (т. 1 а. с. 159-167).

Таким чином, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого за договорами з ПАТ «Херсонський КХП», ТОВ «СТ «Град.Ка Агро» та ТОВ «Дніпровська Торгівельна Компанія», також підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 10.1 глави 10 Правил встановлено, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Згідно главі 11 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

На вимогу суду апеляційної інстанції щодо підтвердження транспортування названого товару по наведеним вище договорам, позивачем надано товарно-транспортні накладні, а також сертифікати якості сільськогосподарської продукції та акти здачі-прийняття робіт по оформленню останніх, що додатково підтверджує реальний характер господарських операцій позивача за названими вище угодами (т. 4 а. с. 1-107).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу (у названій вище редакції) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, пунктом 1 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 1 листопада 2011 року № 1379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Підпунктом 6.2 Порядку визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Як встановлено матеріалами справи, розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та складеними в порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 1 листопада 2011 року № 1379.

Податкові накладні складено особами, які на момент їх оформлення були зареєстровані як платник податку в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому контролюючим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентами.

Реальність виконання господарських зобов'язань за укладеними позивачем договорами підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

За таких обставин, суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «ВКФ «Август-систем ЛТД», ПОП «Агрофірма ім. Чапаєва», ПП «Агротех», ТОВ «Даік», ТОВ ЗКТ «ДЕН», ПП «Берс-Агро», ПАТ «Херсонський КХП», ПП «КФ «Агротранс», ПП «Фірма «Агролюкс», ДП «Агрофірма «Рубанівська», ТОВ «ТПК «Прайд», ТОВ «Шевченківська комора», ТОВ «СТ «Град.Ка Агро» та ТОВ «Дніпровська Торгівельна Компанія» податковими накладними за вказаними вище угодами були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту за жовтень-грудень 2011 року.

На підставі частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на приписи наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями, а тому зменшення контролюючим органом ПП «Єврокомершл Україна» суми бюджетного відшкодування з ПДВ не є правомірним.

При цьому можливе невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки зменшення відповідачем ПП «Єврокомершл Україна» суми бюджетного відшкодування з ПДВ є необґрунтованим, то і застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 123 Податкового кодексу України, є неправомірним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27 березня 2012 року № 0000121504 та № 0000131504 є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко