Ухвала

від 25.11.2015 по справі 826/12834/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Київ К/800/38901/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пергам Україна Інжинірінг" (далі - Товариство)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014

у справі № 826/12834/13-а

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрім" (далі - ТОВ «Люкстрім»), товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Трейдінг" (далі - ТОВ «Токмак Трейдінг»),

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2013 № 0005972280 та № 0005962280.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014, у позові відмовлено.

Судові акти зі спору мотивовані відсутністю належних доказів на підтвердження дійсного руху активів у процесі виконання операцій з придбання позивачем товарів та робіт у рамках правовідносин із заявленими контрагентами (ТОВ «Люкстрім» та ТОВ «Токмак Трейдінг»), що у сукупності з обставинами, встановленими у вироках про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб зазначених суб'єктів господарювання, підтверджує номінальний характер спірних операцій.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що на час виконання спірних господарських операцій постачальники позивача - ТОВ «Люкстрім» та ТОВ «Токмак Трейдінг» - були зареєстровані в установленому порядку у державних (у тому числі у податковому) органах та відповідали ознакам реальних суб'єктів господарського обороту; вчинення посадовими особами цих підприємств злочинів не може впливати на податкові права та обов'язки позивача у справі за відсутності доказів його причетності до відповідних протиправних діянь.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Люкстрім» та з ТОВ «Токмак Трейдінг» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За наслідками цієї перевірки Інспекцією складено акт від 16.04.2013 № 1111/22-80/36469331 і прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 № 0005972280, за яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 156 342 грн. (у тому числі 149 561 грн. за основним платежем та 6781 грн. за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 № 0005962280 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на 150 830 грн. (у тому числі на 132 299 грн. за основним платежем та на 18531 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для цих нарахувань слугував висновок контролюючого органу про безтоварний характер операцій з придбання позивачем товарів у названих контрагентів, що виключає обґрунтованість податкової вигоди платника за цими операціями.

На обґрунтування цього висновку Інспекція посилається на те, що вироком Дарницького районного суду міста Києва від 31.07.2012 у кримінальній справі № 2602/1413/12, який набрав законної сили, директора та засновника ТОВ «Люкстрім» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною п'ятої статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, у зв'язку з організацією реєстрації суб'єкта господарювання з метою фіктивного підприємництва, без наміру ведення господарської діяльності; завдяки цьому невстановлені слідством особи одержали можливість за допомогою оформлення штучного документообігу створювати видимість виконання договірних зобов'язань з метою досягнення бажаних податкових наслідків.

Аналогічні за змістом обставини були встановлені у вироку Дарницького районного суду міста Києва від 11.10.2012 у кримінальній справі № 2602/1973/12 по обвинуваченню засновника ТОВ «Токмак Трейдінг» ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною п'ятої статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Перевіряючи законність нарахування платникові оспорюваних сум грошових зобов'язань за операціями з придбання Товариством продукції у рамках правовідносин зі спірними контрагентами, суди на підставі положень пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК сформували обґрунтовану правову позицію відносно того, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з ПДВ та витрат у податковому обліку є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт.

При цьому, досліджуючи правовідносини між позивачем та названими постачальниками, суди не обмежилися виключно перевіркою доводів Інспекції, викладених в акті перевірки, а дослідили зміст фактичних правовідносин між Товариством та розглядуваними контрагентами.

Так, проаналізувавши подані позивачем первинні документи, складенням яких оформлювалися спірні операції - договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні - суди визнали їх такими, що не відповідають критерію достовірності, позаяк ці документи підписані невстановленими особами від імені осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво.

Позивачем не подано доказів транспортування товарів, їх прийняття уповноваженою особою позивача за кількістю та якістю, подальшого використання у господарській діяльності Товариства.

За таких обставин слід погодитися з висновком судів про недотримання платником наведених законодавчо визначених умов формування податкового кредиту та витрат у податковому обліку і правомірно відмовили у позові Товариства.

Доводи касаційної скарги не можуть слугувати спростуванням фактів, покладених судами в основу прийняття оскаржуваних рішень. Адже власне наявність державної та податкової реєстрації не характеризує суб'єкта господарювання як реального учасника господарського обороту. Позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагентів, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені ТОВ «Люкстрім» та ТОВ «Токмак Трейдінг».

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пергам Україна Інжинірінг" відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014 у справі № 826/12834/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько