Постанова

від 29.03.2012 по справі 1443/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. № 2-а-1443/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 21.09.2011 р.

В обґрунтування позову вказано, що діючим законодавством не передбачено можливість податкового органу при перевірці платника податків робити висновки про порушення податкового та/або цивільного, господарського законодавства на підставі актів перевірок контрагентів цього платника податків.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що по контрагентом ТОВ фірма «ВАП»(код 21262483) за березень 2011 року складено акт, за результатами якого угоди між постачальником та покупцем за вказаний період не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, наслідком чого є відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 року, в розумінні ст. 3, 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, то збільшення валових витрат по взаємовідносинах з вищенаведеними контрагентами суперечить ст. 228 Цивільного кодексу України та п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями).

Судом встановлено, що працівниками СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ фірма "ВАП" (код за ЄДРПОУ 21262483) за березень 2011 р. та податку на прибуток за І квартал 2011р.

За результатами перевірки було складено акт № 1951/40-028/05750295 від 31.08.2011 р. яким були встановлені порушення позивачем:

- ст.. 198, п. 200.1,п. 200.2, ст.. 200 ПК України, а саме: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 р. на суму 126 574,0 грн.;

- порушення п. 3.1 ст. 3, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р , зменшено збитків декларації по податку на прибуток за І квартал 2011р. на суму 632 868,0 грн.

Позивач, не погодившись з висновками акту № 1951/40-028/05750295 від 31.08.2011р. (далі - Акт перевірки), подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі -Відповідач, СДПІ) заперечення № 85-236 від 07.09.2011 р.

19.09.2011 р. на адресу позивача надійшов лист № 12665/10/40-037 від 16.09.2011 р., в якому зазначається про незмінність результатів акту перевірки за наслідком розгляду заперечень.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником СДПІ ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 21.09.2011 р., якими встановлено податкове зобов'язання в розмірі 750 442,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся зі скаргою № 85-248 від 28.09.2011 р. до державної податкової адміністрації у Харківській області.

21.10.2011 р., за результатами розгляду вищенаведеної скарги на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги № 4649/10/25-103 від 19.10.2011 р., яким скаргу залишено без задоволення.

28.10.2011 р. позивач направив до Державної податкової адміністрації України повторну скаргу № 85-281 від 28.10.2011 р., яка залишена без задоволення рішенням № 8646/6/10-2115 від 29.12.2011 р.

Суд зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення твердження відповідача, що AT "ХТЗ" мало правові відносини з ТОВ фірма «ВАП»(код за ЄДРПОУ 212624830) за березень 2011 р.

ДПІ у Комінтернівському р-ні м. Харків було надіслано акт перевірки за № 1068/23-206/21262483 від 29.06.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма "ВАП" (код ЄДРПОУ 21262483) з питань взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Промтехноопт»(код 37092055) та ПП «Світ Кассандри-350»за період-березень 2011 року

В акті про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма "ВАП" встановлено, що по взаємовідносинам з AT "ХТЗ" за березень 2011р. ТОВ фірма "ВАП" було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 126 573,60 грн.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надійшов акт від 01.06.2011 № 1251/23-03-05/37092055 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт»(код 37092055), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період - березень 2011 року де встановлено нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Промтехноопт»код ( 37092055) з контрагентами за період-березень 2011 року.

В ході перевірки ТОВ «Промтехноопт»встановлено:

За місцем знаходження ТОВ «Промтехноопт»та його посадові особи відсутні, про що свідчать довідки від ВПМ Жовтневого району м. Харкова від 10.03.2011 року, фактична адреса платника податків не встановлена.

В ході оперативних заходів встановлено за юридичною адресою підприємства знаходиться будівля, яка є власністю ТОВ «ОСОБА_1 Україна»та опитано охоронника даного підприємства, який пояснив, що ТОВ «Промтехноопт»за даною адресою не знаходиться та посадових осіб він взагалі ніколи не бачив, після чого складено та направлено до відділу обліку та реєстрації платників податків довідку про не встановлення підприємства за юридичною адресою для зміни стану.

Було встановлено місце знаходження директора підприємства гр. ОСОБА_2: АДРЕСА_1. В усній формі гр. ОСОБА_2 повідомила, що вона дійсно являється директором даного підприємства. Надавати письмові пояснення по факту фінансово-господарської діяльності ТОВ «Промтехноопт»гр. ОСОБА_2 відмовилась на підставі ст. 63 Конституції України.

За результатами аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ "Промтехноопт" встановлено наступне:

• згідно звітності 1 - ДФ чисельність працюючих у 1 кварталі 2011 року складала 2 особи

• підприємство декларує наявність основних засобів 2 групи (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них) на рівні 2,7 тис. грн. на початок 1 кварталу 2011 року;

• інформація щодо наявності або використання у фінансово - господарській діяльності на умовах оренди виробничих, торгівельних, складських приміщень за перевіряємий період у ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на момент складання акту перевірки відсутня.

Таким чином, вищенаведений аналіз фінансово - господарської діяльності ТОВ "Промтехноопт" свідчить про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності.

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ «Промтехноопт» від контрагентів - постачальників, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Господарські операції між ТОВ «Промтехноопт»та контрагентами - постачальниками не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майла, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, отже здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, чим порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності.

Підприємство AT "ХТЗ" порушило ст. 198, п.200.1, п.200.2, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI, а саме "при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом". Однак, в зв'язку з тим, що в ході дослідження формування податкового кредиту від інших ДПІ надійшли акти перевірок по ТОВ фірма "ВАП", це призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 р. на суму 126 574,0 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що АТ «ХТЗ»уклав усну угоду з ТОВ фірма «ВАП»в березні 2011 року.

На виконання умов усної угоди на підставі рахунків-фактур АТ «ХТЗ»з ТОВ фірма «ВАП» було отримано запчастини до сільськогосподарської техніки.

Суд зазначає, що факт розрахунку, отримання та оприбуткування на складі позивача запчастин отриманих від ТОВ фірма «ВАП»та використання у власній господарській діяльності, відповідачем не заперечувався та підтверджується як даними самого акту перевірки так і матеріалами справи.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірного правочину не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст праовчину не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ фірма «ВАП» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадової особи ТОВ фірма «ВАП»на укладання усної угоди тощо в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача в акті перевірки на дані які містяться в акт документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма "ВАП", в якому в свою чергу міститься посилання на акт перевірки від 01.06.2011 № 1251/23-03-05/37092055 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «Промтехноопт»(код 37092055), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період - березень 2011 року у якому встановлено нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Промтехноопт»код ( 37092055) з контрагентами за період-березень 2011 року, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже факт нікчемності укладених між ТОВ фірма "ВАП" та ТОВ «Промтехноопт»право чинів не вказує на нікчемність правочину між позивачем та ТОВ фірма "ВАП".

Також суд зазначає, що відповідачем не було надано доказів у відповідності до яких запчастини які були продані позивачу ТОВ фірма "ВАП" останньою були отримані саме від ТОВ «Промтехноопт», а не від інших його контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ фірма "ВАП" так і на час судового розгляду ТОВ фірма "ВАП" знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень, а отже правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ фірма "ВАП" .

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 21.09.2011 року винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 21.09.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 квітня 2012 року

Суддя Спірідонов М.О.