Постанова

від 12.11.2015 по справі 810/3071/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м.Київ 810/3071/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Такеда УкраїнаВ»

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю В«Такеда УкраїнаВ» (далі - позивач, декларант, ТОВ "Такеда Україна", підприємство) з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, митний орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішень №125110008/2015/010089/2 від 26.06.2015 року, №125110008/2015/010090/2 від 26.06.2015, №125110008/2015/010091/2 від 26.06.2015, №125110008/2015/010092/2 від 26.06.2015 (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях, до яких були додані усі документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення згідно з переліком, встановленого Митним кодексом України. Однак, митний орган безпідставно не погодився з заявленою Товариством з обмеженою відповідальністю В«Такеда УкраїнаВ» митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про коригування їх митної вартості.

За наведених обставин, позивач вважає рішення митного органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що при митному оформленні заявленої позивачем митної вартості товарів у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо поданих до митного оформлення документв. Так, було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю В«Такеда УкраїнаВ» не було надано документів які б підтверджували вартість транспортування (перевезення) товару, а також витрати понесені на страхування оцінюваних товарів.

Крім того, за результатами розгляду документів було виявлено розбіжності в інвойсах та контракті щодо відтермінування платежу, які були подані декларантом до митного оформлення, а саме: відповідно до змісту зовнішньоекономічного контракту оплата кожної партії товару здійснюється на підставі рахунку продавця протягом 30 днів з моменту отримання такої партії товару, в той час як в інвойсах сторонами прописано, що відтермінування платежу по контракту становить 180 днів. Разом з цим, пояснень відносно вказаних порушень ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» надано не було.

Також представник відповідача пояснив, що у ході здійснення митних формальностей, митним органом встановлено, що позивач та Takeda Austria GmbH є пов'язаними особами, а ціни визначені в зовнішньоекономічному контракті відповідно до якого позивач імпортував товар на митну територію України - відносяться до трансферних цін, що є суттєвим фактором при формуванні дійсної вартості товару. При цьому, представник відповідача зауважив, що аналогічні товари позивачем регулярно ввозились на митну територію України за значно вищою ціною.

Оскільки подані разом з митною декларацією документи не містили підтвердження усіх числових значень складових митної вартості та враховуючи пов'язаність позивача та продавця, що могло вплинути на митну вартість товару, митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи відповідно до частини 4 статті 53 Митного кодексу України.

Також із заперечень відповідача вбачається, що однією з підстав для витребування у позивача додаткових документів стало використання такого джерела інформації, як автоматизована система аналізу та управління ризиками АСАУР.

Представник Київської митниці ДФС наголошував, що позивачем не було пред'явлено всіх запитуваних митницею додаткових документів, а надані ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» додаткові угоди між сторонами контракту та пояснення продавця товару лише вказують на зацікавленість у зниженні митної вартості товарів, а отже і зменшенні сплати податків та зборів. Представник відповідача зауважив, що декларант жодного разу не звертався до митного органу з проханням або вимогою в наданні йому будь-яких детальних консультацій.

З огляду на зазначене, представник відповідача стверджував, що оскаржувані рішення були прийняті Київською митницею ДФС з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Такеда УкраїнаВ» (ідентифікаційний код 35849505) зареєстроване 27.03.2008 як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснено реєстраційний запис №10701020000032701 (т.1, а.с. 12).

15 вересня 2010 року між ТОВ В«Нікомед УкраїнаВ» (в подальшому - ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» та резидентом Австрії Nycomed Austria GmbH (в подальшому - Takeda Austria GmbH) укладений контракт, за яким Takeda Austria GmbH зобов'язується продати та доставити ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» нерозфасовані лікарські засоби та вторинні пакувальні матеріали, що визначені додатком А до контракту, а ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» зобов'язується придбати, прийняти та оплатити не розфасовані лікарські засоби та пакувальні матеріали (т.1, а.с. 18-38).

За змістом розділу 2 контракту товар поставляється на умовах DDU (МТП ІНКОТЕРМС 2000) з визначеним місцем поставки в Україні. Разом з товаром продавець зобов'язаний передати покупцю оригінали рахунку-фактури та пакувального листа, сертифікати аналізу виробника товару або продавця, оригінал транспортної накладної та штрих-коди EAN/UPC, якщо їх немає на упаковці.

Розділом 5 контракту передбачено, що валютою контракту є євро. Поточні ціни на товар визначаються у додатку А до контракту. Такі ціни можуть періодично змінюватись за спільною згодою сторін в письмовій формі. Оплата кожної партії товару здійснюється на підставі рахунку продавця протягом 30 днів з моменту отримання такої партії товару.

01 квітня 2015 року сторони внесли зміни в статтю 5.3 контракту № б/н від 15.09.2010 зазначивши, що покупець здійснює оплату цін за кожне відвантаження товару протягом 180 днів з відповідної дати поставки та одержання інвойсу. Зазначені умови змін статті контракту починають поширюватись з 01 квітня 2015 року (т. 1, а.с. 26) .

31 березня 2015 року між ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» та Takeda Austria GmbH укладено другу угоду про внесення змін до контракту № б/н від 15.09.2010, якою передбачалось, що для товарів, які будуть поставлятись з 01.04.2015 ціни товарів та валюта визначається та інвойсується в гривнях, але сплачується в євро (т.1, а.с. 29).

18 травня 2015 року між ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» та Takeda Austria GmbH укладено третю угоду про внесення змін до контракту № б/н від 15.09.2010, якою затверджено додаток А-8 до контракту (т.1, а.с. 31-32) та визначено ціну на:

- нерозфасований лікарський засіб Актовегін розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл по 2 мл. (80 мг) - 3,25 грн. за шт.; Актовегін розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл по 5 мл (200 мг) - 5,85 грн. за шт.; Актовегін розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл по 10 мл (400 мг) - 11,38 грн. за шт.; Актовегін таблетки вкриті оболонкою по 200 мг - 186,23 грн. за шт.

- пакувальні матеріали, у тому числі: коробка для Актовегіна 25х2 мл - 2,28 грн. за шт.; коробка для Актовегіна 5х5 мл - 0,98 грн. за шт.; коробка для Актовегіна 5х10 мл - 2,28 грн. за шт.; коробка для Актовегіна, таблетки, вкриті оболонкою - 1,63 грн. за шт.; вкладиш для Актовегіна, розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл - 0,33 грн. за шт.; вкладиш для Актовегіна, таблетки, вкриті оболонкою 200 мг, 50 шт. - 0,33 грн. за шт.; захисне клеймо для Актовегіна - 0,33 грн. за шт.

Крім того відповідно до змісту третьої угоди сторони внесли зміни у статтю 2.1 контракту № б/н від 15.09.2010 та узгодили, що товар поставляється на умовах СІР (Інкотермс 2010) вул. Київський Шлях, 121-а, с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область, 08320, Україна, ТОВ «Такеда Україна».

З метою митного оформлення товарів, придбаних за контрактом № б/н від 15.09.2010 позивачем у червні 2015 року були подані до Київської митниці ДФС наступні митні декларації:

- № 125110008/2015/109427 від 18.06.2015, якою визначено митну вартість таких товарів (т. 1, а.с. 203-304):

- вклади - інструкція у вигляді окремих аркушів для вторинного пакування нерозфасованого лікарського засобу Актовегіну, (розчин для ін'єкцій 40мг/мл., по 5 мл. (200 мг.), в ампулі по 5 ампул у картонній коробці), матеріал Serena Set 60 г., розмір 148x210 мм серія 11008997 - 120000 шт. Торговельна марка невідома, країна виробгництва: АТ Виробник: Berberich-Papier GmbH, вартістю 0,33 грн/шт.) в розмірі 39600,00 грн. (товар - 1),

- коробки з негофрованого пакувального картону, що складаються для вторинного пакування нерозфасованого лікарського засобу Актовегіну (розчин для ін'єкцій 40 мг/мл по 5мл (200 мг.) в ампулі по 5 ампул у картонній коробці), матеріал Simcote GC2, розмір 90x22' 5x101мм., серія 11012859 - 28800шт., серія 11031041- 30000 шт., серія 11034029 - 30000 шт., серія 11034030 - 30000 шт. Торговельна марка невідома, країна виробгництва: АТ Виробник: Ratt GmbH, вартістю 0,98 грн/шт. у розмірі 116424,0000 грн. (товар - 2),

- захисне клеймо (наліпки) з поліетилену для вторинного пакування нерозфасованого лікарського засобу Актовегіну (із зображенням логотипу, назви лікарського засобу «Актовегін» ), округлої форми (діаметр 30 мм) у рулонах по 5000 шт у рулоні, ширина рулона 3,5 см), матеріал РЕТ серія 10960060 - 58536 шт. Торгівельна марка не відома, країна виробгництва: DE у розмірі 19316,88 грн. (товар - 3).

- № 125110008/2015/109428 від 18.06.2015, відповідно до якої митну вартість товару (кров тварин, приготовлена для терапевтичного застосування (IN BULK) для виготовлення готових лікарських засобів: АКТОВЕГІН, розчин для ін'єкцій 40мг/мл in bulk № 900: по 5мл (200 мг.) в ампулі по 5 ампул у пластиковому контейнері по 4 контейнери в захисній коробці по 45 захисних коробок у картонній коробці, серія 11034031 - 145800 шт., серія 11034032 - 144900 шт., серія 11034033 - 140400 шт., вартістю 5,85 грн/шт.) позивач визначив у розмірі 3374865,00 грн. (т. 1, а.с. 219).

- № 125110008/2015/109426 від 18.06.2015, відповідно до якої митну вартість товару (кров тварин, приготовлена для терапевтичного застосування (IN BULK) для виготовлення готових лікарських засобів: АКТОВЕГІН, розчин для ін'єкцій 40мг/мл in bulk № 900: по 5мл (200 мг.) в ампулі по 5 ампул у пластиковому контейнері по 4 контейнери в захисній коробці по 45 захисних коробок у картонній коробці серія 11012859 - 140400 шт., серія 11031041 - 146700 шт., серія 11034029 - 147600 шт., вартістю 5,85 грн/шт.) позивач визначив у розмірі 3406,45500 грн. (том 1, а.с. 235);

- № 125110008/2015/109429 від 18.06.2015, відповідно до якої позивач визначив митну вартість наступних товарів (т.2 а.с. 18-19):

- вкладишу-інструкції у вигляді окремих аркушів для вторинного пакування нерозфасованого лікарського засобу Актовегіну, (розчин для ін'єкцій 40мг/мл., по 5 мл. (200 мг.), в ампулі по 5 ампул у картонній коробці), матеріал Serena Set 60 г., розмір 148x210 мм. серія 11008997 - 75000 шт. Торговельна марка невідома, країна виробгництва: АТ Виробник: Berberich-Papier GmbH, вартістю 0,33 грн/шт.) в розмірі 2475000,00 грн. (товар - 1),

- коробків з негофрованого пакувального картону, що складаються для вторинного пакування нерозфасованого лікарського засобу Актовегіну (розчин для ін'єкцій 40 мг/мл по 5мл (200 мг.) в ампулі по 5 ампул у картонній коробці), матеріал Simcote GC2, розмір 90x22' 5x101мм., серія 11034031 - 30000 шт., серія 11034032 - 29400 шт., серія 11034033 - 28800 шт., серія 11046525 - 30000 шт. Торговельна марка невідома, країна виробгництва: АТ Виробник: Ratt GmbH, вартістю 0,98 грн/шт. у розмірі 115836,00 грн. (товар - 2).

При цьому, судом встановлено, що митна вартість зазначених товарів позивачем визначена за ціною договору.

За результатом перевірки митних декларацій № 125110008/2015/109426, № 125110008/2015/109427, № 125110008/2015/109428, 125110008/2015/109429 від 18.06.2015 митним органом сформовано картки відмови у прийняті зазначених митних декларацій, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 125110008/2015/00037, № 125110008/2015/00038, № 125110008/2015/00039, 125110008/2015/00040 відповідно до змісту яких, м\п «Східний термінал» було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (т. 1 а.с. 195-196, 217-218, 233-234, т.2 а.с. 11-12).

26.06.2015 м\п «Східний термінал» Київської митниці ДФС прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема:

- № 125110008/2015/010089/2, яким вартість товару згідно МД № 125110008/2015/109426 скориговано з 3406455,00 грн. до 1570126109,09 грн. (т.1, а.с. 224-225).;

- № 125110008/2015/010090/2, яким вартість товару згідно МД № 125110008/2015/109428 скориговано з 3374865,00 грн. до 15555654,34 грн. (т.1, а.с. 210-211).

У графі 33 вказаних рішень зазначено наступне: «Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень митної вартості товарів, та у зв'язку з наявністю взаємозв'язку між продавцем та покупцем товару, який може впливати на заявлену декларантом митну вартість та у зв'язку з невиконанням вимог ст. 58 МКУ. Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів визнаний з урахуванням раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг. МД № 125110008/2014/11519, РКМВ від 12.06.2015 № 125000011/2015/000163/2. Вартість по товару скориговано на 2491,5597 грн. за 1 кг (26,9641 гр/од). Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог ст. 57 МКУ. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, предбачених частиною третьою статті 53 МКУ ціого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: рахунки про оплату рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; довідкову інформацію щодо вартість у країни-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; за наявності - інші платежні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентіфикації ввезеного товару».

№ 125110008/2015/010091/2, яким згідно МД № 125110008/2015/109427 вартість товару 1 скориговано з 39600,00 грн. до 56055,95 грн., а вартість товару 2 скориговано з 116424,00 грн. до 807139,67 грн. (т.1, а.с. 66-67).;

№ 125110008/2015/010092/2, яким згідно МД № 125110008/2015/109429 вартість товару 1 скориговано з 24750,00 грн. до 35013,07 грн., а вартість товару 2 скориговано з 115836,00 грн. до 796915,61 грн. (т.1, а.с. 244-245).

В якості підстав для коригування митної вартості у відповідності до графи 33 рішень № 125110008/2015/010091/2 та № 125110008/2015/010092/2 від 26.06.2015 митним органом зазначено: «Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, та у зв'язку з наявністю взаємозв'язку між продавцем та покупцем товару, який може впливати на заявлену декларантом митну вартість та у зв'язку з невиконанням вимог ст. 58 МКУ. Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів визнаний з урахуванням раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг. МД № 125110008/2014/11520, РКМВ від 12.06.2015 № 125000011/2015/000164/2. Вартість по товарів: вкладиш-інструкція скориговано на 243,2984 грн. за 1 кг.; Коробки з негофрованого пакувального картону скориговано на 692,6870 грн. за 1 кг. Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог ст. 57 МКУ. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, предбачених частиною третьою статті 53 МКУ ціого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: рахунки про оплату рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; довідкову інформацію щодо вартість у країни-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; за наявності - інші платежні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентіфикації ввезеного товару».

Не погоджуючись з прийнятими митним органом рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Статтею 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурної вартості товарів; митної вартості товарів та методу її визначення; суми митних платежів; способу забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного Кодексу України).

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Приведена норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, згідно з якими митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI В«Про внесення змін до Закону України В«Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедурВ» , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України, серед іншого, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного Кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Водночас, право митного органу на витребування додаткових документів закон пов'язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Такими імперативними умовами є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та/або існування обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач послався на ту обставину, що наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованого товару, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Судом встановлено, що підставою для коригування митної вартості товару стало встановлення митним органом розбіжностей у наданих декларантом документах для підтвердження митної вартості, відсутність всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та наявність взаємозв'язку між продавцем та покупцем товару, який може впливати на заявлену декларантом митну вартість.

Таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що документи зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України та подані позивачем для визначення митної вартості товарів, місять розбіжності, а саме щодо відтермінування платежу, зазначених у контракті та інвойсі.

Під час судового розгляду справи представник відповідача пояснив суду, що відповідно до пункту 3.1. зовнішньоекономічного контракту б/н від 15.09.2010 оплата кожної партії товару здійснюється на підставі рахунку продавця протягом 30 днів з моменту отримання такої партії товару, однак відповідно до інвойсів від 09.06.2015 № 63130120, № 63130098, № 63130117, № 63130097 відтермінування платежу становить по контракту б/н від 15.09.2010 становить 180 днів.

Водночас, як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 01 квітня 2015 року сторони внесли зміни в статтю 5.3 контракту № б/н від 15.09.2010, визначивши, що покупець здійснює оплату цін за кожне відвантаження товару протягом 180 днів з відповідної дати поставки та одержання інвойсу. Сторони також узгодили, що зазначені умови змін статті контракту починають поширюватись з 01 квітня 2015 року.

Перша угода, якою було внесено відповідні зміни до контракту № б/н від 15.09.2010, надавалась позивачем до митного органу разом з митними деклараціями.

Крім того, суд звертає увагу, що аналіз припісів частини 2 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України свідчить про те, що сроки розрахунків, які предбачені в договорі (додаткових угодах) та інвойсах, самі по собі не підтверджують числових значень складових митної вартості товарів та не мають відношення до формування митної вартості товара.

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах в цій частині, є необґрунтованими.

В оскаржуваних рішеннях митний орган також зазначає про наявність взаємозв'язку між продавцем та покупцем товару, який може впливати на заявлену декларантом митну вартість. При цьому, а ні під час вимоги надати ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» , а ні під час прийняття оскаржуваних рішень посадовими особами митного органу не було зазначено яким конкретно чином взаємозв'язок продавця та покупця може вплинути на заявлену декларантом митну вартість.

Під час судового розгляду справи представник відповідача пояснив суду, що ціни встановлені зовнішньоекономічним контрактом відносяться до трансферних цін, що є суттєвим фактором, який впливає на формування дійсної митної вартості товару.

Крім того, наголошував, що заявлена декларантом митна вартість товарів значно знизилась у порівнянні з ідентичними товарами, митне оформлення яких здійснювалось ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» у листопаді 2014 року.

Зазначені доводи митного не приймаються судом до уваги, з таких підстав.

Аналізуючи приписи частини 13 та частини 14 статті 58 Митного кодексу України, суд зазначає, що для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Разом з тим, сама по собі інформація з раніше поданих позивачем митних декларацій щодо вищої митної вартості ідентичних товарів не є достатнім обґрунтуванням взаємопов'язаності покупця і продавця, яка вплинула на митну вартість товару.

При цьому, суд звертає увагу, що ціноутворення визначене позивачем є обґрунтованим та підтверджується, зокрема, наявністю третьої додаткової угоди про внесення змін від 18.05.2015 до контракту № б/н від 15.09.2010. Достовірність даних зазначеної додаткової угоди митним органом під сумнів не ставилась.

Крім того, суд також акцентує увагу, що дії сторін контракту обумовлені їх волевиявленням, а тому встановлення цін товару для покупця ТОВ В«Такеда УкраїнаВ» відбулось за результатами таких домовленостей, про що було зазначено сторонами у додаткових угодах до контракту.

Аналогічного правового висновку дійшла і колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду під час розгяду в адміністративної справі № 810/2853/15, про що зазначено в постанові від 15.10.2015.

Суд звертає також увагу, що митному органу було надано також пояснення продавця/постачальника стосовно обставин зниження ціни, водночас вказані мияснення не були прийняті до уваги контролюючим органом (а.с. 33-35).

При цьому, судом враховано, що документи подані на підтвердження митної вартості товарів розбіжностей між ціною у договорі та інвойсі і вантажно-митній декларації не містили, ознак підробки не мали.

Таким чином, вказані доводи представника митного органу є лише припущеннями та не можуть бути підставою для юридичних висновків, оскільки не базуються на фактичних даних та доказах.

Суд також зазначає, що поняття трансертного ціноутворення передбачено статтею 39 Податкового кодексу України.

Так, з аналізу приписів даної норми вбачається, що трансертне ціноутворення та контральовані операції мають значення для цілей нарахування податку на прибуток, а не митних платежів. Крім того, трансертне ціноутворення та контральовані операції мають місце у стосунках резидентів України з пов'язаними особами - нерезидентами, а не навпаки.

Наведені обставини свідчать про безпідставність та необґрунтованість висновків митного органу щодо впливу взаємозв'язку між продавцем та покупцем товару на заявлену декларантом митну вартість.

Крім того, суд звертає увагу, що жодні інші підстави для прийняття оскаржуваних рішень відповідачем як в картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення так і самих рішеннях зазначені не були.

При цьому, жодного підтвердження того, що позивач при декларуванні митної вартості товару зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості та, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів зазначені рішення не містять.

Отже, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що твердження митного поста В«Східний терміналВ» Київської митниці ДФС України викладені в рішеннях про коригування митної вартості товарів які слугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митних декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є безпідставними, що, в свою чергу, свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.

Відносно доводів викладених Київською митницею ДФС у письмових запереченнях про відсутність у поданих декларантом до митного оформлення документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари,суд зазнає наступне.

Відповідач стверджує, що ТОВ «Такеда Україна» для підтвердження витрат на транспортування товарів згідно з вимогами за умовами постави СІР не було надано жодного належного документу, який би підтвердив вартість перевезення товару. Крім того, позивачем не було також надано документів з яких є можливим встановити вартість страхування товару. З огляду на вказані обставини, контролюючий орган був позбавлений можливості перевірити всі числові значення заявленої митної вартості товарів.

Як встановлено судом, 18.05.2015 сторони дійсно узгодили, що товар поставляється на умовах СІР та в зв'язку з цим підписали третю угоду про внесення змін до контракту б/н від 15.09.2010. При цьому, в зазначеній угоді, сторони вказали, що з урахуванням внесених змін цією третьою додатковою угодою про внесення змін, всі строки та умови контракту залишаються дійсними та незмінними.

Як вбачається зі статті 6 контракту б/н від 15.09.2010 поставка товару та передача всієї необхідної документації, відповідно до умов статті 2 цього контракту, в момент поставки товару є обов'язком продавця. Разом з тим, відповідно до статті 7 контракту, покупець зобов'язаний лише забезпечити прийому товару відповідно до умов договору та своєчасно сплатити вартість цього товару.

Таким чином, з наведеного вбачається, що контрактом б/н від 15.09.2010, а також додатковими угодами до контракту обов'язок позивача (покупця) відносно оплати вартості транспортування та страхування, ні, як складової ціни товару, ні додатково - не передбачений, це є обов'язоком постачальника (продавця).

З огляду на зазначене, судом встановлено, що доводи відповідача щодо відсутності можливості перевірити всі числові значення заявленої митної вартості товарів у зв'язку з ненаданням декларантом документів, що підтверджують вартість перевезення товару, а також витрати на страхування цього товару є безпідставними, оскільки чинним законодавством передбачено обов'язок декларанта надавати такі документи лише в разі їх наявності, водночас, судом встановлено, що в даному випадку зазначені документи, які підтверджують витрати на транспортування товару у позивача відсутні.

Разом з цим, як вже зазначалось, згідно з вимогами Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом, якщо під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів ним об'єктивно та достовіно встановлено, що декларантом заявлено неповні та/або невірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість. При цьому, документи надані для визначення митної вартості імпортованих товарів мають оцінюватись контролюючим органом у їх сукупності та взаємозв'язку. В свою чергу, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів не повинні ґрунтуватись на припущеннях та мають містити конкретні обставини, які свідчать про неможливість визначення митної вартості товарів за вказаним декларантом методом.

Тобто, в разі виникнення сумнівів щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, зокрема, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, судом встановлено, що зазначених вимог законодавства митним органом під час прийняття оскаржуваних рішень дотримано не було.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Разом з цим, відповідач не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митних деклараціях зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у митного органу не було підстав витребовувати додаткові документи, перелік яких наведений у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 у справі № 21-262а12.

Що стосується застосування Київською митницею ДФС метода визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 59 Митного кодексу України за основу визначення митної вартості товарів береться вартість операції з ідентичними товарами де збігається час постачання оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Як встановлено судом, митним органом скориговано вартість товару за ціною договору раніше імпортованих та випущених у вільний обіг ідентичних товарів, а саме у листопаді 2014.

Суд звертає увагу, що ТОВ «Такеда Україна» документи для визначення митної вартості імпортованого товару були надані до митного органу в червні 2015 року. Таким чином строк понад пів року, на переконання суду, не можливо вважати максимально наближеним до часу розмитнення товарів позивачем.

Крім того, частиною 4 статті 59 Митного кодексу України передбачено, що ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що оцінювані товари.

Водночас, як встановлено судом, комерційна складова операцій листопада 2014 року і червня 2015 року не є тотожною.

Таким чином, відповідач застосовував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів без врахування всіх положень визначених статтею 59 Митного кодексу України.

Разом з цим, як вбачається з оскаржуваного рішення та було встановлено судом, митним органом не було обґрунтовано у спірних рішеннях, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації, не було також і наведено обставин, які мали б бути підтвердженні додатково запитаними митним органом документами.

Враховуючи зазначені обставини обставини, митний орган не навів жодного обґрунтованого пояснення та не надав жодних доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей, які не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, заявленої позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, митна вартість товарів була підтверджена позивачем всіма необхідними документами, визначеними у частини другій статті 53 Митного кодексу України.

Таким чином, у відповідача під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору.

Суд вкотре зауважує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митним органом також не визначено, яка з перелічених у частині другій статті 58 Митного кодексу України підстав у даній конкретній справі стала причиною неможливості застосування першого методу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що надання переваги митним органом другорядному методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо ідентичних товарів є необгруноваваним, оскільки відомості, які були прийняті для обрахунку такої вартості не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар та умови його поставки.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

Проте, відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, не доведено суду правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на зазначене та враховуючи достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адмінстративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 26.06.2015 № 125110008/2015/010089/2, № 125110008/2015/010090/2, № 125110008/2015/010091/2, № 125110008/2015/010092/2.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такеда України" судовий збір в сумі 487 (чотриста вісімдесят сім) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 листопада 2015 р.