Постанова

від 09.11.2015 по справі 810/4882/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року м. Київ 810/4882/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Споживчого товариства В«БерізкаВ»

до Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Споживче товариство В«БерізкаВ» з позовом до Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.05.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акта фактичної перевірки господарської одиниці магазина, що розташований за адресою м. Переясла - Хмельницький, вул. Ярмакова, 59, суб'єкта господарської діяльності СТ «Берізка» (код ЄДРПОУ 20626262), юридична адреса Київська область, Переяслав - Хмельницький район, с. Пристроми, вул.. Черняхівського, 73, 08410 (далі - Акт перевірки), який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вважає висновки зазначеного Акта неправомірними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що відповідачем зроблено безпідставні висновки в Акті перевірки, оскільки позивач підійшов до проведення перевірки формально та не в повній мірі досліджував документи, що надавалися до перевірки, тоді як у позивача є всі документи на підтвердження того, що ним ведеться облік товарних запасів згідно національних положень і стандартів та здійснюється продаж належним чином облікованих товарів.

У судове засідання, призначене на 09.11.2015 з'явилися представники позивача, які подали заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просили визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Переяслав - Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 14.05.2015 № НОМЕР_1 у частині застосування штрафних санкцій за реалізацію не облікованих товарів в сумі 222 588,02 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак 09.11.2015 через канцелярію суду надав письмові заперечення, відповідно до яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів заперечень посилався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою від 09.11.2015 вирішив розгляд даної справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах встановленого строку розгляду адміністративних справ.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

На підставі ст. 80 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громацького харчування та послуг», ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 відповідно до наказа начальника ГУ ДФС у Київській області від 30.03.2015 № 111 про проведення фактичних перевірок та направлень на перевірку від 15.04.2015 № 2016, 2017 працівниками Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з 15.04.2015 по 22.04.2014 здійснена фактична перевірка господарської одиниці магазина, який належить позивачу та розташований за адресою вул. Ярмакова, 59, м. Переяслав - Хмельницький, результати якої викладені у Акті фактичної перевірки № НОМЕР_1 від 14.05.2015.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, порушено вимоги Постанови від 02.06.2010 № 228 правління центральної спілки споживчих товариств України « Про внесення змін до правил оформлення і обліку товарів та готівки у товариствах, організаціях (об'єднаннях) системи центральної спілки споживчих товариств України»

Висновки позивача про порушення позивачем п. 12 ст. 3 та ст. 6 ЗУ від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, Постанови від 02.06.2010 № 228 правління центральної спілки споживчих товариств України « Про внесення змін до правил оформлення і обліку товарів та готівки у товариствах, організаціях (об'єднаннях) системи центральної спілки споживчих товариств України» зроблені на підставі того що під час перевірки встановлені факти здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 111 294, 01 грн., а саме до перевірки не надано накладні, товаро - транспортні накладні, які підтверджують рух товарів за місцем їх реалізації, також не надано роздруковані документи з відповідного програмного забезпечення та інші первинні документи, що підтверджують рух товаро - транспортних цінностей. Крім того на суб'єкті роздрібної торгівлі не ведеться книга надходження товарів споживчого товариства (форми 056). Також відповідач зауважив, що Акт перевірки підписаний продавцем магазина ОСОБА_1, яка в графі 4.1 «Зауваження до Акта перевірки» зробила запис «до перевіряючи зауважень немає» та надала письмові пояснення, що «…будь-які первинні документи, накладні тощо за місцем реалізації відсутні, в електронному вигляді також не має. Товар, що реалізується відображається у книзі довільної форми копія якої додається. Ця книга керівництвом СТ «Берізка» не затверджена в установленому порядку. Приймання товару від постачальників приймається мною особисто з метою в подальшої реалізації. Цей товар заноситься до цієї книги».

Не погодившись з висновками Акта перевірки, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги висновки Акта перевірки були залишені без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 14.05.2015 за яким до СТ «Берізка» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 222 589,02 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду про скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 14.05.2015 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за здійснення реалізації товарів, які не оприбутковані у встановленому порядку на загальну суму 222 588,02 грн.

Суд вважає, що установленим обставинам справи належить надавати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, у зв'язку з чим, зазначає.

Закон від 06.07.1995 № 265/95 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Преамбулою Закону встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.12 ст. 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з ст.6 Закону від 06.07.1995 № 265/95 облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно з п.п. 1, 3 і 5 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних иінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не передбачено обов'язкове ведення складського обліку для фізичних осіб-підприємців.

Отже наявність первинних документів стосовно отримання товару та документи, що підтверджують факт їх сплати підтверджує наявність, оприбуткування та реалізацію товару, а отже і наявність обліку.

Під час судового розгляду справи, представниками позивача були надані пояснення, що представники відповідача розпочали перевірку 15.04.15, та на їх вимогу продавцем ОСОБА_2 були надані дозвільні документи СТ «Берізка» на право проведення роздрібної торгівлі в магазині та Книгу надходження товарів № 2 з якої були зроблені фотокопії. Повернулися перевіряючи для закінчення перевірки 22.04.15 їм надавалися документи, що знаходилися в бухгалтерії підприємства, а саме: товаро - транспортні накладні, накладні, товарно - грошові звіти, касові звіти, інші первинні документи. Також представник позивача зазначила, що прочитавши Акт перевірки, продавець повідомила керівництво пояснюючою запискою, в якій зазначила, що 15.04.15 в магазині було відразу дві групи перевіряючих, вона перехвилювалася та написала пояснюючу записку під їх диктовку. При цьому, продавець зазначила, що ніяких копій документів працівники податкового органу не витребовували, інвентаризацію не проводили, як відомість не облікованого товару використали фотокопії книги надходження товарів.

На спростування викладиних в Акті перевірки обставин, позивач надав суду належним чином завірені копії товарно - горошових звітів, видаткові накладні, товаро - транспортні накладні, накладні (а.с. 27 - 146), які були досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.

Крім цього, представники позивача пояснили, що ОСОБА_2 є продавцем в магазині, а матеріально-відповідальною особою в магазині, є ОСОБА_3, підтвердженням чього є її підпис на первинних документах, які наявні в матеріалах справи.

Стосовно Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) від 22.05.15, представники позивача зауважили, що вона оформлена в довільній формі, що порушує вимоги Наказу Державної податкової адміністрації від 25.03.2009 № 147 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 12.08.2008 N 534". Крім цього, в даній відомості зазначено, що опис товарів за місцем реалізації додається на 22 арк., однак представником відповідача не надано суду жодних документів, які стали підставою для визначення суми необлікованих товарів, що знаходились в магазині під час перевірки.

Також, представники позивача пояснили, що первинні документи СТ «Берізка» після їх обробки зберігаються не в магазині, а в бухгалтерії товариства, так як це вимагає діюче законодавство, а саме пункт 6.2 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 № 88, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Відповідно до пункту 6.8. Положення від 24.05.1995 № 88, видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Позивач зазначив, що відповідач не вимагав первинні облікові документи на товар ні під час перевірки ні після її завершення.

Стосовно висновків відповідача про те, що працівниками магазина не ведеться Книга надходження товарів споживчого товариства (форми 056), то вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді, так як представником позивача було надано суду для огляду Книгу надходження товарів № 2 та її копія для долучення до матеріалів справи (а.с. 147 - 175).

Також, суд зазначає, що з наданої фотокопії Книги (форми 056), яка з пояснень відповідача не ведеться, видно, що всі графи в ній заповнені.

З викладеного вбачається, що порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку товару за місцем їх реалізації відповідач, зазначив відсутність у суб'єкта підприємницької діяльності первинних документів, які підтверджують рух таких товарів.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 розділу 2 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 22.12.2010 № 984 (який діяв на момент проведення перевірки) у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає Акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки. Однак, представником відповідача не було складено Акт, що засвідчує відмову позивача надати до перевірки первинні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи наявність всіх первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства України, та заповненої Книги надходження товарів № 2 суд дійшов висновку, що товар який знаходився в магазині що розташований за адресою м. Переясла - Хмельницький, вул. Ярмакова, 59, є облікованим належним чином.

Відповідач, в свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі В«Компанія В«Вестберґа таксі АктіеболаґВ» та Вуліч проти ШвеціїВ» Суд визначив, що В«…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління В» .

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи; з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області № НОМЕР_1 від 14.05.2015 у частині застосування штрафних санкцій за реалізацію не облікованих товарів в сумі 222 588,02 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.