Постанова

від 10.12.2015 по справі 826/26848/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2015 року           17:20           № 826/26848/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні подання

Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патро груп"

про стягнення заборгованості 107556,00

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до суду з поданням про стягнення з ТОВ «Патро Груп» податкового боргу в розмірі 107 556 грн.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначив, що відповідач має податкову заборгованість у сумі 107 556 грн. з податку на додану вартість, який не погашено протягом 60 днів з дня надсилання податкової вимоги.

Представники податкового органу в судовому засіданні наполягали на задоволенні подання.

Представник ТОВ «Патро Груп» в судове засідання не з'явився, будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість ТОВ «Патро Груп» з податку на додану вартість виникла на підставі декларацій з податку на додану вартість від 17.07.2015 №9151367999 на суму 4181 грн та від 21.09.2015 №91953997372 на суму 103 375 грн.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів сплати вказаних вище самостійно визначених податкових зобов'язань відповідачем не надано.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на адресу відповідача скеровано 09.10.2015 податкову вимогу від 07.10.2015 №2957-23 на суму 107 556 грн., яка повернулась не вручена з відміткою поштового відділення «не розшукано».

Враховуючи, що податкову вимогу надіслано податковим органом за місцем реєстрації відповідача та не вручено з незалежних від податкового органу причин, отже вважається, що така податкова вимога вручена відповідачу.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення подання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити подання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Патро Груп» (код ЄДРПОУ 39656821, адреса: 03040, м. Київ, пров Задорожний, будинок 3) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 107 556 (сто сім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. на р/р 31110029700009 в ГУ ІКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач – УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074.

Відповідно до частини восьмої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті за результатами розгляду справ за поданням органів державної податкової служби підлягають негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 В.І. Келеберда