Рішення

від 09.12.2015 по справі 357/14386/15-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14386/15-ц

2/357/4447/15

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Антко О. С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом селянського Фермерського господарства «Горизонт-2» до ОСОБА_1, фермерського господарства «Довіра Я», треті особи : реєстраційна служба Білоцерківського МРУЮ Київської області, управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 01.08.2012 року між СФГ «Горизонт» та ОСОБА_1, яка є власником земельної ділянки площею 3,2540 га , було укладено договір оренди цієї земельної ділянки на сім років. Зазначений договір оренди було 06.08.2012 року зареєстровано в Управлінні Держкомзему Білоцерківського району, про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі земель. А 26.08.2015 року позивачу стало відомо, що 21.11.2014 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського МРУЮ було здійснено державну реєстрацію договору оренди землі №42 від 01.10.2014 р., укладеного між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Довіра Я» цієї ж земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача. Отже, при проведенні такої державної реєстрації права оренди державним реєстратором в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не було перевірено, чи були зареєстровані права на цю земельну ділянку за іншими особами, що призвело до порушень прав позивача. Відповідачем ОСОБА_1 при укладенні нового договору оренди тієї ж самої земельної ділянки, переданої вже в користування позивачу за раніше укладеним договором оренди строком до серпня 2019 року, порушено право позивача на користування спірною земельною ділянкою, а тому позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі №42 від 01.10.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Довіра Я», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 3,2540 га (кадастровий № 3220483700:04:010:0005), для товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі, стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Представники позивача, згідно довіреності, в судовому засіданні підтримали позов.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала.

Представник відповідача фермерського господарства «Довіра Я», згідно довіреності в спарві, позов не визнала.

Представник третьої особи управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі позов підтримав.

Третя особа у справі - Реєстраційна служба Білоцерківського МРУЮ не направила до суду свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належно.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,2540 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території земель Михайлівської сільської ради Білоцерківського району. Зазначене підтверджено державним актом на право власності на земельну дялнку, серія ЯЖ 328038 \а.с.22\.

В судовому засіданні встановлено, що 06.08.2012 року між СФГ «Горизонт-2» та ОСОБА_1 було укладено Договір №11 оренди землі, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 3,2540 га (кадастровий № 3220483700:04:010:0005) для вирощування сільськогосподарської продукції, в с. Михайлівка Білоцерківського району. Також, сторонами даного договору оренди землі було підписано Акт прийому-передачі орендованої земельної ділянки \а.с.4,5\.

В судовому засіданні встановлено, що 06.08.2012 року в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі було зареєстровано вказаний Договір оренди землі №11 від 06.08.2012 ро, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 322040004004925. Зазначене підтверджено копією Договору оренди №11 та оглянутим оригіналом даного договору, наданим представником управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі.

В судовому засіданні встановлено, що 01.10.2014 року між Фермерським господарством «Довіра Я» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 42 оренди земельної ділянки, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 3,2540 га (кадастровий № 3220483700:04:010:0005) для товарного сільськогосподарського виробництва, строк дії договору на 5 років. Зазначений договір було зареєстровано 20.11.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права \а.с.40,42\.

Судом встановлено, що позивач надавав орендодавцю ОСОБА_1 плату за орендовану земельну ділянку, зокрема, за 2015 рік нараховано до виплати близько 7000 грн. Зазначене підтверджено довідкою про розрахунки по земельних паях від 08.12.2015р. та визнано відповідачами \а.с.48\.

Відповідач ОСОБА_1 заперечуючи позов, вказала, що не знала про строк дії договору оренди землі, їй не було вчасно вручено примірника даного договору де орендарем є СФГ «Горизонт-2», та, фактично, договір оренди землі з позивачем було укладено в 2008 чи 2009 році, а не в 2012 році. Орендодавець підписала пустий бланк договору оренди та не була належно проінформована про строк дії цього договору.

Представник відповідача ФГ «Довіра Я», заперечуючи позов, послалася на невідповідність договору оренди від 06.08.2012 року типовій формі договору оренди, так як даний документ має різні дати укладення «1» та «6» серпня 2012 року, відсутня нормативна грошова оцінка земельної ділянки, крім того, Акт прийому-передачі орендованої земельної ділянки належно не оформлений, не вписані реквізити договору оренди. Представник відповідача виявила сумніви укладення даного договору оренди землі в 2012 році, оскільки з пояснень ОСОБА_1 відомо, що договір оренди з позивачем було укладено в 2009 році. Договір оренди земельної ділянки №42 від 01.10.2014 року, де оредарем є ФГ «Довіра Я», укладено і зареєстровано належно, відповідно до чинного законодавства, хоча ФГ «Довіра Я» не приступив до користування спірною земельною ділянкою. Відповідач ФГ «Довіра Я» не порушив права позивача, так як фактично, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою ОСОБА_1

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного.

Так, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» в редакції чинній на час укладення договорів оренди між сторонами, ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 14 Закону України В«Про оренду земліВ» , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

В силу ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210, 640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Як було встановлено судом, що 06.08.2012 року між ОСОБА_1 та СФГ «Горизонт-2» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років, до 06.08.2019 року. 21.11.2014 року, тобто під час дії договору оренди землі від 06.08.2012 р., ОСОБА_1 уклала новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з орендарем ФГ «Довіра Я», строком на 5 років, чим порушила права позивача на володіння та користування землею на умовах договору оренди від 06.08.2012 року.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно п. 8 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Однак, державний реєстратор всупереч вимог закону не перевірив чи були зареєстровані права на спірну земельну ділянку за договором оренди за іншими особами.

Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Довіра Я», та скасування державної реєстрації права оренди, рішення про державну реєстрацію є обґрунтованими та підлягають до задоволення, і зазначені висновки суду відповідачами не спростовано в судовому засіданні. Посилання відповідачів на зміну позивачем в договорі дати його укладення є необґрунтованими та не підтверджуються жодними наявними у справі доказами. Суд, також, звертає увагу, що строк дії договору де орендарем є позивач, надруковано «сім років», а не вписано в бланк договору, і дане спростовує позицію відповідачів щодо іншої дати укладення договору оренди з позивачем, так як, якщо припустити, що договір оренди було укладено в 2008 чи 2009 році, - то все рівно строк його дії (7 років) ніяким чином не міг закінчиться в 2014 році.

За змістом ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вказуючи на відсутність у договорі оренди землі від 06.08.2012 року такої умови як нормативно грошова оцінка земельної ділянки, відповідачі не зазначили в чому саме полягає порушення прав орендодавця у зв'язку з відсутністю у договорі зазначеної умови. Крім того, не було предметом розгляду по даній справі визнання недійсним договору оренди №11, укладеного 06.08.2012 року між позивачем та ОСОБА_1

Отже, оцінюючи подані докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення та слід визнати недійсним договір оренди землі №42 від 01.10.2014 р., укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Довіра Я», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 3,2540 га (кадастровий № 3220483700:04:010:0005), для товарного сільськогосподарського виробництва, скасувавши державну реєстрацію даного договору.

Відповідно до положень ст..88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сума судового збору- 487,20 грн., яка визначена відповідно до положень ст. 4 Закону Україїни «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №42 від 01.10.2014 року , укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Довіра Я», предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 3,2540 га (кадастровий № 3220483700:04:010:0005), для товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати державну реєстрацію від 20.11.2014 року зазначеного договору оренди землі №42 від 01.10.2014 року .

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1, фермерського господарства «Довіра Я» на користь позивача - селянського фермерського господарства «Горизонт -2» судові витрати по справі в сумі 487 грн. 20 коп., по 243 грн. 60 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 14.12.2015 року.

Суддя ОСОБА_2