Рішення

від 02.12.2015 по справі 404/4013/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4013/15-ц

Номер провадження 2/404/2584/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Галагана О.В.,

при секретарі - Голенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» та ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаним позовом, відповідно до якого просив:

- стягнути з ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» на його користь грошові кошти в сумі 160000 грн., що є подвійним розміром суми вказаної у п. 3 Договору від 02.04.2012 року;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь 100 грн. заборгованість за договором поруки від 18.01.2013 року.

На обґрунтування позову зазначено, що 02 квітня 2012 року між ним та ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» укладено договір, згідно якого ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» зобов'язалось у строк не пізніше 01 липня 2012 року продати йому, а він зобов'язався купити склад для матеріалів, загальною площею близько 600 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Жукова, 6, про що укласти договір купівлі-продажу. Предмет договору сторонами визначено за узгодженою ціною в національній валюті України в розмірі 100000 грн. В той же час на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення Основного договору він передав, а ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» прийняла гроші у сумі 80000 грн., ця сума роз'яснюється як аванс у рахунок наступного Основного договору купівлі-продажу. Проте до теперішнього часу ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» взяті на себе зобов'язання не виконав, а саме не вжито жодних заходів спрямованих до виконання умов договору. Сторони узгодили, що в разі коли Основний договір не відбудеться з вини ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД», останній повертає подвійний розмір суми вказаної у п. 3 даного договору. 28.04.2015 року було направлено претензію щодо неповернення грошових коштів та 20 травня 2015 року вимогу. Проте до сьогоднішнього часу не повернуто коштів. 18 січня 2013 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручається перед позивачем в межах 100 грн. за виконання обов'язку ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» щодо повернення грошових коштів в подвійному розмірі суми.

Представник позивача до початку судового засідання надав заяву до суду про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» не з'явився, через канцелярію суду 17.11.2015 року надав заяву про розгляд справи без участі його участі. Відповідно до письмових заперечень зазначив, що позовні вимоги не визнає, просив суд у задоволені позову відмовити, а також застосувати строк позовної давності, оскільки договір від 02 квітня 2012 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» складений в простій письмовій формі і нотаріально не посвідчений, відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що позивач сплатив 80000 грн., як аванс у рахунок наступного Основного договору купівлі-продажу. Оскільки ні одна із сторін протягом строку, встановлено Попереднім договором, тобто, до 01 липня 2012 року, не звернулась з пропозицією укласти договір до іншої сторони і не направляла письмового повідомлення про це іншій стороні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 квітня 2012 року між ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» та ОСОБА_1 укладено договір.

Згідно п. 1 Договору, сторони між собою погодили, що ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» зобов'язалось у строк не пізніше 01 липня 2012 року продати ОСОБА_1, а він зобов'язався купити склад для матеріалів, загальною площею близько 600 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Жукова, 6, про що укласти договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 2.2 Договору за Основним договором Сторона 1 зобов'язується передати у власність Стороні 2 Предмет договору, а Сторона 2, в свою чергу прийняти його та сплатити, визначену цим договором грошову суму під час укладання Основного договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору продаж предмету договору сторонами визначено за узгодженою ціною в національній валюті України в розмірі 100000 грн.

Відповідно до п. 3 Договору на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання Основного договору сторона 2 передала стороні 1, а сторона 1 прийняла від сторони 2 гроші у сумі 80000 грн., зазначена сума розцінюється сторонами у договорі, як аванс у рахунок наступного Основного договору купівлі-продажу. Передачу грошей здійснено готівкою в національній валюті України.

Відповідно до п. 5 договору у разі, коли Основний договір не відбудеться з вини Сторони 1, Сторона 1 повертає Стороні 2 подвійний розмір суми вказаної у п. 3 даного Договору.

18 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір поруки, відповідно до якого остання поручається перед позивачем в межах 100 грн. за виконання обов'язку ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» щодо повернення грошових коштів в подвійному розмірі суми.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Отже, оскільки основний договір, який протягом певного строку зобов'язувалися укласти сторони, відповідно до ст. 657 ЦК України укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, то укладений 02 квітня 2012 року між сторонами договір, що містить всі істотні умови основного договору (предмет - склад для матеріалів, загальною площею близько 600 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Жукова, 6, ціна - 100000 грн., дата укладення до 01 липня 2012 року) за свою юридичною природою є попереднім договором в розумінні ст. 635 ЦК України, також повинен бути укладеним в письмовій формі та нотаріально посвідченим.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, укладений 02 квітня 2012 року між сторонами попередній договір, за умовами якого ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» зобов'язалось у строк не пізніше 01 липня 2012 року продати йому, а він зобов'язався купити склад для матеріалів, загальною площею близько 600 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Жукова, 6 за 100000 грн. є нікчемним.

За правилами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, суд вважає, що попередній договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин, вимога про стягнення з ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 160000 грн., що є подвійним розміром суми вказаної у п. 3 Договору від 02.04.2012 року задоволенню не підлягає.

Оскільки вимога про стягнення з ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 160000 грн., що є подвійним розміром суми вказаної у п. 3 Договору від 02.04.2012 року задоволенню не підлягає, то не підлягає до задоволення і вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 грн. заборгованості за договором поруки від 18.01.2013 року. Крім того, що даний договір не підписаний представником відповідача.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності, то згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 4, 5 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з ч. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, підстав до застосування строку позовної давності у суду не має. Тим паче, що згідно до п. 1 договору від 02 квітня 2012 року ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» зобов'язалось у строк не пізніше 01.07.2012 року продати ОСОБА_1, а він зобов'язався купити майно, в зв'язку з невиконанням умов договору ОСОБА_1 до суду звернувся 04.06.2015 року, тобто строк не є пропущеним.

Судові витрати вважати фактично понесеними позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 64, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» та ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати вважати фактично понесеними позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського О. В. Галаган

районного суду

м.Кіровограда