Рішення

від 02.12.2015 по справі 405/5988/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5988/15-ц

2/405/1423/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі : Фришко А.Ю.

з участю прокурора : Петрікеєвої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, Державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов»язання повернути земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Кіровограда в інтересах держави звернувся в суд з позовом до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 в якому просить визнати недійними пункти 9,10 рішення Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 року № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки в районі провулку Річкового»; визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283847, виданий ОСОБА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011039000335 та зобов»язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку площею 1000,00 кв.м з кадастровим номером 3510100000:29:258:0004, нормативна грошова оцінка якої становить 720 757,17 грн., що розташована в районі провулку Річкового в м. Кіровограді.

Позов обґрунтовує тим, що рішенням Кіровоградської міської ради від 17.06.2008 року № 685 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою в районі пров. Річкового» погоджено місце розташування та надано громадянам міста Кіровограда згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі, в районі пров. Річкового для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно з додатком (в кількості 9 осіб). Згідно пункту 9 додатку згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. у власність надано ОСОБА_1 В подальшому, пунктом 9 рішення Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 року № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Річкового» затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1000 кв.м. в районі пров. Річкового для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки. Пунктом 10 рішення вказану земельні ділянку передано у власність ОСОБА_1 На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283847 від 16.06.2010 року щодо земельної ділянки площею 1000,00 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Встановлено, що пункти 9, 10 Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 № 2421 суперечить вимогам чинного на час його прийняття законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними. Посилається на те, що проект землеустрою щодо відведення у земельної ділянки в районі пров. Річкового в м. Кіровограді у власність ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, висновок ДЗ «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, що міститься в проекті землеустрою, датований 09.09.2009 року за № 4135/03-1, тобто на час затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (27.08.2009 року) був відсутній. Крім того, в проекті землеустрою відсутній висновок органу архітектури, що суперечить вимогам ст. 118 Земельного кодексу України та вказує на відсутність у Кіровоградської міської ради правових підстав для затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

Висновок Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради міститься виключно в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання державного ату на право власності на земельну ділянку, та датований 20.04.2010 року за № 1600. Згідно вказаного висновку спірна земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування та в межах прибережної захисної смуги р. Інгул.

Окремою підставою для визнання недійсним спірного рішення є наступні обставини: згідно інформації ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 25.05.2015 року земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:29:258:0004, що передана у власність ОСОБА_1, знаходиться в 50-ти метровій зоні прибережної захисної смуги р. Інгул. Так, відстань від земельної ділянки до річки Інгул становить 8,5 метрів з обох боків. Прибережна захисна смуга є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Прибережна захисна смуга запобігає руйнуванню водних екологічних систем, зсувам, ерозії, появі необґрунтованої забудови.

Отже, передача у приватну власність спірної земельної ділянки, що знаходиться у прибережній захисній смузі р. Інгул та в силу вимог закону віднесена до земель водного фонду, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, суперечить вимогам ст.ст. 20, 59, 83 ЗК України та свідчить про незаконність пунктів 9, 10 рішення Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 № 2421.

Оскільки, спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду та є прибережною захисною смугою р. Інгул, її передача у приватну власність суперечить вимогам ст. 83 Земельного кодексу України і вказує на відсутність у Кіровоградської міської ради достатніх підстав та недодержання вищевказаних вимог чинного законодавства при прийнятті відповідного рішення та, відповідно, на відсутність підстав для виготовлення та видачі державного акту на вказану земельну ділянку.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283847 видано на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке є незаконним, і, відповідно, не створює юридичних наслідків, зазначений державний акт є недійсним та підлягає скасуванню. З огляду на недійсність державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283847, наявні підстави для повернення Кіровоградській міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:29:258:0004, нормативна грошова оцінка якої становить 720 757,17 грн.

Посилаючись на вказані обставини, норми діючого законодавства, просить задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача - прокурор м. Кіровограда позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просила позов задовольнити.

Представник відповідача - Кіровоградської міської ради, в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином через засоби масової інформації - газету «Народне слово», причини неявки суду не сповістив, заяви про розгляд справи у його відсутності суду не подавав.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідачів та ухвалив розглядати справу заочно, про що представник позивача в судовому засіданні не заперечувала і що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За ч. 2 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією України.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ч. 10 цієї статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту.

Згідно вимог статті 116 Земельного кодексу України набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності здійснюється на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого отримання особою державного акту на земельну ділянку.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право (ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів АРК, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Судом встановлено, що рішенням Кіровоградської міської ради від 17.06.2008 року № 685 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою в районі пров. Річкового» погоджено місце розташування та надано громадянам міста Кіровограда згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі, в районі пров. Річкового для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно з додатком (в кількості 9 осіб). Згідно пункту 9 додатку згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. у власність надано ОСОБА_1.

Пунктом 9 рішення Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 року № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок в районі пров. Річкового» затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1000 кв.м. в районі пров. Річкового для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки. Пунктом 10 рішення вказану земельні ділянку передано у власність ОСОБА_1

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283847 від 16.06.2010 року щодо земельної ділянки площею 1000,00 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Судом встановлено, що пункти 9, 10 Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 року № 2421 суперечить вимогам чинного на час його прийняття законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради. До заяви додаються матеріали, передбачені ч. 5 ст. 151 Кодексу. Згідно ч. 8 цієї статті проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування.

Проект землеустрою щодо відведення у земельної ділянки в районі пров. Річкового в м. Кіровограді у власність ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України.

Так, висновок ДЗ «Кіровоградська міська санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, що міститься в проекті землеустрою, датований 09.09.2009 року за № 4135/03-1, але на час затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (27.08.2009), такий висновок був відсутній.

В проекті землеустрою відсутній висновок органу архітектури, що суперечить вимогам ст. 118 Земельного кодексу України та вказує на відсутність у Кіровоградської міської ради правових підстав для затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

Висновок Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради міститься виключно в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання державного ату на право власності на земельну ділянку, та датований 20.04.2010 року за № 1600. Згідно вказаного висновку спірна земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування та в межах прибережної захисної смуги р. Інгул.

Згідно інформації ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 25.05.2015 року земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:29:258:0004, що передана у власність ОСОБА_1, знаходиться в 50-ти метровій зоні прибережної захисної смуги р. Інгул. Так, відстань від земельної ділянки до річки Інгул становить 8,5 метрів з обох боків.

Відповідно до вимог п. б ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Земельного Кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережна захисна смуга є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Прибережна захисна смуга запобігає руйнуванню водних екологічних систем, зсувам, ерозії, появі необґрунтованої забудови.

Частиною 2 ст. 60 Земельного Кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

За положеннями частини 4 статті 88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

У разі відсутності землевпорядної документації та встановлених в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг водних об'єктів, їх збереження забезпечується шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України, з урахуванням конкретних умов забудови на час встановлення прибережної захисної смуги.

Сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Таким чином, передача у приватну власність спірної земельної ділянки, що знаходиться у прибережній захисній смузі р. Інгул та в силу вимог закону віднесена до земель водного фонду, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, суперечить вимогам статей 20, 59, 83 ЗК України та свідчить про незаконність пунктів 9, 10 рішення Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 № 2421.

Стаття 83 Земельного кодексу України визначає право власності на землю територіальних громад. При цьому, згідно п. ґ ч. 3 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України. Так, частина 2 статті 59 Земельного кодексу України визначає єдиний випадок, коли земельна ділянка водного фонду може бути передана у приватну власність, - це передача замкнених природних водойм загальною площею до 3 га.

Оскільки, спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду та є прибережною захисною смугою р. Інгул, її передача у приватну власність суперечить вимогам ст. 83 Земельного кодексу України, що вказує на відсутність у Кіровоградської міської ради достатніх підстав та недодержання вищевказаних вимог чинного законодавства при прийнятті відповідного рішення та, відповідно, на відсутність підстав для виготовлення та видачі державного акту на вказану земельну ділянку, що дає підстави суду для задоволення вимог прокурора.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право (ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів АРК, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283847 видано на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке є незаконним, і, відповідно, не створює юридичних наслідків, зазначений державний акт є недійсним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК України).

З огляду на недійсність державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283847, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення Кіровоградській міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:29:258:0004, нормативна грошова оцінка якої становить 720 757,17 грн.

Частиною 3 статті 88 ЦПК України передбачено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому стягненню на користь держави з відповідача підлягають судові витрати в сумі 487,20 грн.

На підставі викладеного і ст. ст. 19, 121 Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 58, 60, 83, 116, 118, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, Державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов»язання повернути земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійними пункти 9,10 рішення Кіровоградської міської ради від 27.08.2009 року № 2421 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки в районі провулку Річкового».

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 283847, виданий ОСОБА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011039000335.

Зобов»язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку площею 1000,00 кв.м з кадастровим номером 3510100000:29:258:0004, нормативна грошова оцінка якої становить 720 757,17 грн., що розташована в районі провулку Річкового в м. Кіровограді.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави судові витрати по справі в сумі 487,20 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Шевченко