Рішення

від 30.11.2015 по справі 910/25314/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015Справа №910/25314/15

За позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка сімейної медицини "Здравиця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" про стягнення 11413,57 грн. Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Манжула А.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: Понич М.О. - директор.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка сімейної медицини "Здравиця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" про стягнення 11413,57 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору про медичне обслуговування застрахованих осіб №0023/01/06/10СК-ПК/УА/КВ від 10.06.2010, в частині оплати за надані послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 порушено провадження у справі №910/25314/15 та призначено до розгляду на 12.10.2015.

12.10.2015 позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 16.11.2015.

13.11.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не надано доказу про рекомендацію (направлення) відповідачем клієнтів на обслуговування згідно з п. 6.1. договору та не надано затвердженого Товариством з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" акту виконаних робіт і звіту. Крім того, відповідач просив суд застосувати строки позовної давності щодо вимог позивача, обґрунтованих рахунком фактурою №СФ-0000092 від 30.11.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 за клопотанням представників сторін продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 16.11.2015 відповідно до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.11.2015.

24.11.2015 від позивача через відділ діловодство суду надійшли заперечення на відзив, а також додаткові документи до матеріалів справи.

26.11.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення, в яких наголосив на тому, що деякі з осіб на лікування в Клініку сімейної медицини "Здравиця" не направлялися, а деякі - мали хронічні захворювання, які входять в список виключень, наведених в Додатку №1 до Договору №0023/01/06/10СК-ПК/УА/КВ від 10.06.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У свою чергу представник відповідача в засіданні господарського суду проти задоволення позовних вимог заперечив.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

10.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка сімейної медицини "Здравиця" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" (замовник) укладено Договір про медичне обслуговування застрахованих осіб №0023/01/06/10СК-ПК/УА/КВ, який регулює відносини, що виникають між замовником і виконавцем у разі настання страхової події, що обумовлена в конкретному страховому полісі, в процесі надання медичних послуг застрахованій особі (п. 1.1. договору).

За умовами п. 1.2. договору виконавець здійснює медичне обслуговування (надалі - послуги) застрахованих, а замовник проводить оплату за медичне обслуговування застрахованих, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість конкретних видів медичних послуг визначається прейскурантом виконавця, узгодженим із замовником.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що всі розрахунки між сторонами здійснюються за фактом надання послуг, шляхом оплати виставлених виконавцем рахунків.

До рахунку повинен додаватися звіт, що містить обґрунтування для перерахування грошей (форма звіту - Додаток №4): найменування замовника, П.І.Б. застрахованих осіб, номери страхових полісів, докладний перелік наданих послуг з посиланням на відповідну статтю прейскуранта (п. 4.3. договору).

Згідно з п. 4.4. договору замовник перевіряє виставлені рахунки і здійснює оплату протягом 14 банківських днів після отримання повного комплекту звітних документів. При виникненні спірних питань замовник переводить вказану суму протягом 2 банківських днів після врегулювання суперечки.

В пункті 6.1. договору сторони визначили, що виконавець приймає клієнтів тільки на основі рекомендацій (телефонного дзвінка) уповноважених осіб замовника (список уповноважених осіб - Додаток №5). У клієнтів - застрахованих осіб обов'язкова наявність медичної страхової картки (договору). Клієнти в обов'язковому порядку також зобов'язані надати документ, що засвідчує їх особу. Даним документом може бути тільки паспорт або посвідчення водія.

Цей договір вступає в дію з моменту підписання та скріплення його печатками сторін і діє до 31 грудня 2010 року. У випадку якщо за один календарний місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін письмово не сповістить іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах (п.п. 9.1.-9.3. договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії вказаного договору сторонами не надано, а отже він є діючим та приймається судом до уваги.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" своїх зобов'язань щодо оплати за медичне обслуговування застрахованих осіб.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 цього Кодексу встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

Укладений між сторонами правочин є договором про надання послуг, а згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов даного договору, позивач надав відповідачу послуги з медичного обслуговування застрахованих осіб на загальну суму 18585,00 грн., що підтверджується загальними звітами за листопад 2010 року на суму 11865,00 грн., за березень 2013 року на суму 330,00 грн., за серпень 2013 року на суму 5020,00 грн., за вересень 2013 року на суму 1370,00 грн., підписаними з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка сімейної медицини "Здравиця". В даних звітах міститься інформація про прізвище, ім'я, по батькові осіб, яким надавалися медичні послуги, номер направлення або страхового полісу, діагноз, вид робіт та вартість медичних послуг.

На підтвердження факту надання послуг, позивачем також надані до матеріалів справи медичні карти амбулаторних хворих (форма №025/о) і податкові накладні: №37 від 30.11.2010 на суму 11865,00 грн., №151 від 31.03.2013 на суму 330,00 грн., №87 від 31.08.2013 на суму 5020,00 грн., №85 від 30.09.2013 на суму 1370,00 грн.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.4. договору сторони визначили, що замовник здійснює оплату протягом 14 банківських днів після отримання повного комплекту звітних документів.

Отже, підставою для оплати замовником наданих виконавцем послуг є виставлений рахунок та звіт, підписання яких з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" договором не вимагається.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка сімейної медицини "Здравиця" відповідно до вимог п. 4.3. договору направляло на юридичну адресу відповідача рахунки на оплату №СФ-0000092 від 30.11.2010, №СФ-0000208 від 31.03.2013, №СФ-0000594 від 31.08.2013, №СФ-0000656 від 30.09.2013, вищезазначені звіти та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000096 від 30.11.2010 на суму 11865,00 грн., №ОУ-0000183 від 31.03.2013 на суму 330,00 грн., №ОУ-0000544 від 31.08.2013 на суму 5020,00 грн., №ОУ-0000606 від 30.09.2013 на суму 1370,00 грн., що підтверджується супровідними листами №№564, 565 від 13.08.2015, описами вкладення у цінні листи і фіскальними чеками №№1899, 1900 від 14.08.2015. Вказані поштові відправлення були повернуті об'єктом поштового зв'язку відправнику у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Проте, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою (п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Таким чином, суд вважає, що позивач належним чином виконав умови договору щодо направлення рахунків і звітів на адресу замовника.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював часткові оплати по рахунку №СФ-0000092 від 30.11.2010 (21.12.2010 на суму 680,00 грн., 13.05.2011 на суму 5585,00 грн. і 21.09.2011 на суму 466,43 грн.) та по рахунку №СФ-0000594 від 31.08.2013 (21.10.2013 на суму 440,00 грн. і 06.12.2013 на суму 220,00 грн.), про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки по рахункам ТОВ "Клініка сімейної медицини "Здравиця" і ТОВ "АСИСТАНС". А тому, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо виставлення рахунків №СФ-0000594 і №СФ-0000092 у 2015 році, так як здійснені відповідачем протягом 2010-2013 років часткові оплати підтверджують зворотне.

Зважаючи на те, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг належним чином не виконав, у нього виникла заборгованість за надані медичні послуги, яка за розрахунком суду складає 11193,57 грн. (за рахунком №СФ-0000092 - 5133,57 грн., за рахунком №СФ-0000208 - 330,00 грн., за рахунком №СФ-0000594 - 4360,00 грн., за рахунком №СФ-0000656 - 1370,00 грн.), а не 11413,57 грн. як зазначає позивач.

Як установлено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 11193,57 грн.

В той же час, відповідач у відзиві на позовну заяву просив застосувати щодо вимог позивача, обґрунтованих рахунком-фактурою №СФ-0000092 від 30.11.2010, строк позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 та ч. 3 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частинами першою та третьою статті 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

В пункті 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, в тому числі, належати: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу, при цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" 21.12.2010, 13.05.2011 та 21.09.2011 були здійснені часткові оплати наданих послуг за рахунком №СФ-0000092 від 30.11.2010, суд зазначає, що відповідачем були вчинені дії, які свідчать про визнання ним свого боргу в цій частині, у зв'язку з чим, перебіг строку позовної давності переривався.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 23.09.2015, суд дійшов висновку, що строк позовної давності за вимогами про стягнення 5133,57 грн. за рахунком-фактурою №СФ-0000092 від 30.11.2010, сплив 21.09.2014, а тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка сімейної медицини "Здравиця" в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку оплатити надані послуги за рахунками №СФ-0000208, №СФ-0000594 і №СФ-0000656, а його доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, є такими, що не підтверджуються наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 6060,00 грн. (за рахунком №СФ-0000208 - 330,00 грн., за рахунком №СФ-0000594 - 4360,00 грн., за рахунком №СФ-0000656 - 1370,00 грн.), з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИСТАНС" (03134, м. Київ, проспект Миру, будинок 15-А; код ЄДРПОУ 36972542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка сімейної медицини "Здравиця" (01015, м. Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 13, приміщення 126 В, в літері А, секція Д; код ЄДРПОУ 36845496) 6060 (шість тисяч шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу та 646 (шістсот сорок шість) грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 14.12.2015.

Суддя О.А. Грєхова